Перегляд вихідного коду сторінки Тегеран

{{Місто}}
'''Тегера́н''' ({{lang-fa|تهران}}, {{IPA2|tʰehˈɾɒ:n}})&nbsp;— [[столиця]], найбільше [[місто]] [[Іран]]у і одне з найбільших міст [[Азія|Азії]]. Адміністративний центр однойменного [[остан]]у, політичний, економічний, транспортний, торговельно-фінансовий і культурний центр країни. Тегеран розташований на півночі країни біля підніжжя гірського хребта [[Ельбурс]], за 90&nbsp;км на південь від узбережжя [[Каспійське море|Каспійського моря]]. Тегеран географічно розташований в безпосередній близькості від кількох кордонів, включаючи кордон з Туркменістаном на північному сході.<ref>https://www.iranicaonline.org/articles/tehran-i/</ref>

Площа&nbsp;— 1500 км². Населення міста&nbsp;— 8&nbsp;846&nbsp;782 ([[2006|2016]]), з передмістями (Великий Тегеран) перевищує 14 мільйонів осіб. Вирізняється надзвичайною різноманітністю національного і конфесійного складу. Основу населення міста становлять [[перси]], [[азербайджанці]] і [[мазендеранці]]. Наявні значні національні і релігійні меншини&nbsp;— [[вірмени]], [[ассирійці]], [[бахаї]], [[євреї]], [[зороастризм|зороастрійці]], [[курди]], завдяки чому дістав прізвисько «Місто 72 народів».

== Історія ==

=== Стародавній Тегеран ===
За даними археології, поселення людей на місці сучасного Тегерана існувало вже в 6 тисячолітті до нашої ери. Поселенці прибували до схилів Ельбурса, рятуючись від спеки солончакових пустель на півдні. Спочатку Тегеран був селом, розташованим за декілька кілометрів на північний захід від міста [[Рей (місто)|Рей]],&nbsp;— одного з найдавніших міст [[Іран]]у. Основою економіки Тегерана в той час було сільське господарство, зокрема вирощування овочів і фруктів<ref>{{Cite web |url=http://www.iranica.com/newsite/articles/ot_grp5/ot_tehran_20040927.html |title=Архівована копія |accessdate=27 квітня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081011033626/http://www.iranica.com/newsite/articles/ot_grp5/ot_tehran_20040927.html |archivedate=11 жовтня 2008 |deadurl=yes }}</ref>.

1228 року [[Монгольське завоювання Середньої Азії|монголи]] зруйнували Рей, і це стало поштовхом до піднесення Тегерана як політичного центру. Жителі зруйнованого міста переселилися до Тегерана, якого майже не торкнулася навала [[Чингісхан]]а. У своїх працях, що припадають на 1275 рік, Мохаммед Закарія Казвіні характеризує Тегеран, як «важливе торгове місто». У той час Тегеран поділявся на 12 районів (''махале''), якими керували військовики. Міська забудова [[XIII століття]] здебільшого мала вигляд глиняних або вирізаних у скельній породі помешкань. 1340 року Хамдолла Мостафі описує Тегеран як один із чотирьох районів {{нп|Варамін|Вараміна|ru|Варамин}},&nbsp;— найбільшого натоді міста в місцевій монгольській провінції [[Ільхани|Ільханів]]. Водночас відновлений Рей уже перейшов був під фактичне управління тегеранської влади<ref>Hamd-Allah Mostawfi. Nozhat al-qolub, éd. et tr. Le Strange. С. 53—60</ref>.

1404 року іспанський мандрівник [[Руй Гонсалес де Клавіхо]] став, ймовірно, першим європейцем, що відвідав Тегеран. Він описує його як велике місто, в якому розташована резиденція [[Тимуриди|Тимуридів]], а Рей&nbsp;— як закинуте поселення.

Починаючи з XV століття Тегеран почав активно розростатися на північ. У XVII столітті в Тегерані розташувалася резиденція правлячої династії Сефевідів. Навколо міста були збудовані стіни. Нарешті, справжній будівельний бум відбувся в Тегерані на початку XVIII століття. Незабаром Тегеран поглинув всі маленькі міста і села навколо: [[Шеміран]], Рей та інші. [[Карим Хан]] наказав побудувати в Тегерані палац, гарем і резиденції для державних установ. Ймовірно, він мав намір перенести столицю до Тегерана, але пізніше столичні функції передано [[Шираз]]у. Проте, коли [[Ага Мохаммед Хан Каджар]] став головою держави, до 1795 Тегеран став столицею Ірану.

=== Столиця Ірану ===
[[Фетх Алі-Шах]], племінник Мохаммеда Каджара, зробив найвагоміший внесок у будівництво Тегерана. Зокрема, в період його правління в Тегерані зведено [[Мармуровий палац]] і [[Шахська мечеть|Шахську мечеть]]. На 1830 рік населення Тегерана сягнуло 150 тисяч осіб. За Мохаммеда Каджара Тегеран вийшов за межі міських стін. Розкішні палаци збудовано на півночі міста.

Наймасштабнішу реконструкцію за всю історію Тегерана розпочато 1870 року, за правління [[Насер ед-Дін Шах]]а. Він наказав висадити в повітря всі стародавні фортифікаційні споруди, а на їхньому місці спорудити нові міські квартали. Знищено старий міський мур і збудовано новий, у формі неправильного восьмикутника завдовжки 19&nbsp;км. Через ті місця, де розташовувалися 12 щедро оздоблених міських воріт, сьогодні пролягають головні магістралі, що ведуть до міста. Крім того, за Насреддін-шаха проведено реконструкцію багатьох будівель, а також збудовано централізовану систему водопостачання. На кінець його правління (1897) населення міста перевищувало 250 тисяч осіб, більшість з яких жили за міськими стінами.

У 1930-х роках відбулося нове грандіозне оновлення: за наказом [[Реза Пехлеві|Рези Пехлеві]] «мури Насреддіна» знищено, а на їхньому місці прокладено широкі проспекти.

[[Файл:Teheran conference-1943.jpg|thumb|275px|[[Тегеранська конференція]], 1943]]

1943 року в Тегерані відбулася [[Тегеранська конференція|конференція голів урядів трьох союзних держав антигітлерівської коаліції]]&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Велика Британія|Великої Британії]]. Після війни населення Тегерана сягнуло 1 мільйона чоловік.

За останнього шаха Ірану [[Мохаммед Реза Пахлаві|Мохаммеда Рези Пахлаві]] багато стародавніх споруд старого міста знищено, бо шах вважав, що їм не місце в сучасному Тегерані. На місці унікальних фортифікаційних споруд і палаців нині розташовані хмарочоси або широкі автостради. З початком типової житлової забудови, пік якої припав на 1960-ті роки, Тегеран остаточно втратив свій «стародавній» вигляд.

1969 року [[Шеміран]] увійшов до складу Тегерана, після чого розширення на північ припинилося. За новою містобудівною доктриною місто стало розвиватися на захід і схід. Міська забудова впритул підходить до [[Кередж]]а. Різкий стрибок цін на нафту в 1970-х роках і, як наслідок, енергетична криза в західних країнах дали новий поштовх розвиткові міста. Шах мав намір використовувати надприбутки від експорту нафти для будівництва нового району Тегерана, який став би символом влади Пехлеві. Проект «Шахестана» був готовий 1976 року, проте гроші швидко скінчилися, а район так і не побудовано.

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Файл:Teheran_perzijski.PNG|Тегеран, каліграфічний почерк [[насталік]]
Файл:Khalvat-e-Karim Khani.jpg|«Куток [[Карім-хан]]а» («Хелват-е Карім-хан», [[Палац Голестан]], [[1759]]
Файл:Toopkhooneh ghadeem.jpg|Майдан Топхане (майдан гармат), 1950
Файл:Tehran iran 1947.jpg|Мапа, 1947
Файл:Tehran1857.jpg|Мапа, 1857
Файл:Toopkhooneh ghadeem.jpg|[[Майдан Тоопхане]], 1911
Файл:MajIes1956.JPG|Меджліс - колишня будівля парламенту — побудований у 1920-х
Файл:Tehran1930.jpg|1930-і
Файл:Bank Melli Sabze Meydan.JPG|Національний банк Ірану, Майдан Сабзе, 1940-і
</gallery>

=== Після Ісламської революції ===
8 вересня 1978 року в місті відбулися масові антишахські безлади, жорстоко придушені урядовими військами. За декілька днів повстання спалахнуло наново, причому, вже по всій країні. Так в Ірані відбулася ісламська революція. 1 лютого 1979-го до Тегерана прибув [[Аятолла Хомейні]]. Тегеран став столицею Ісламської Республіки Іран. 4 листопада 1979 року войовничо налаштовані студенти захопили американське посольство, співробітники якого залишалися в полоні 444 дні.

Під час ірано-іракської війни Тегеран регулярно зазнавав обстрілу іракськими ракетами Р-11, що спричиняло величезні жертви серед цивільного населення і численні руйнування. До Тегерана стікалися біженці із західних провінцій<ref>{{Cite web |url=http://www.iranchamber.com/history/iran_iraq_war/iran_iraq_war3.php |title=Архівована копія |accessdate=27 квітня 2008 |archive-date=25 січня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100125102519/http://www.iranchamber.com/history/iran_iraq_war/iran_iraq_war3.php }}</ref>. До того ж, до Тегерана ринув потік біженців з сусіднього [[Афганістан]]у, де в цей час теж йшла війна.

1986 року створено міську адміністрацію [[Великий Тегеран|Великого Тегерана]], який обійняв площу близько півтори тисячі км². Тегеран було поділено на 22 міських округи. Від початку 1990-х територіальне розширення Тегерана практично припинилося.

2001 року в Тегерані стало до ладу метро. У 2007-му закінчено будівництво [[Бордж-е Мілад|вежі Мілад]], що стала 4-ю за висотою спорудою у світі.

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Файл:Ex embassy US tehran.jpg|Плакат поруч з колишнім посольством [[Сполучені Штати Америки|США]]. Блакитний текст внизу: Марґ бар Амріка&nbsp;— «Смерть Америці»
Файл:1979 Iranian Revolution.jpg|[[Ісламська революція в Ірані|Ісламська революція]], [[1979]]
|Під час [[Ісламська революція в Ірані|Ісламської революції 1979 року]]
Файл:Mass demonstration in Iran, date unknown.jpg|Масові демонстрації
</gallery>

== Адміністративний поділ ==
<gallery widths="200" heights="200" perrow="5">
Файл:Tehran karta.png|Адміністративний поділ Тегерана
Файл:Elahiyeh.jpg|Житловий район [[Елахіє]] на півночі Тегерана
</gallery>

== Населення ==
[[Файл:Einwohner Teheran.png|thumb|right|Ріст населення]]
[[Файл:Tehran Population (1956-2016).png|thumb|right|Зростання населення в 1956—2016]]
[[Файл:Tehran Urbanization.gif|thumb|right|Тегеран у 1985 і 2009]]В межах міста проживає близько 8 мільйонів осіб. Разом з передмістями населення Тегерана становить 12 мільйонів осіб, з довколишніми містами&nbsp;— супутниками&nbsp;— понад 15 мільйонів. 60&nbsp;% населення міста&nbsp;— приїжджі. Маятникова міграція до Тегерана становить близько 1,5&nbsp;— 2&nbsp;млн осіб щоденно, переважно з [[Кередж]]а.<ref>{{Cite web |url=http://www.fao.org/docrep/005/x3994f/X3994F08.htm |title=Архівована копія |accessdate=27 квітня 2008 |archive-date=16 лютого 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080216060408/http://www.fao.org/DOCREP/005/X3994F/X3994F08.htm }}</ref>
{| class="wikitable"
|+ '''Чисельність населення'''<ref>{{Cite web |url=http://www.mgm.fr/PUB/Iran/Ch2/2.html |title=Архівована копія |accessdate=27 квітня 2008 |archive-date=12 серпня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080812100314/http://www.mgm.fr/PUB/Iran/Ch2/2.html }}</ref>
! style="background:#efefef;" | Рік
! style="background:#efefef;" | Населення¹
|-----
| [[1891]] || align="right" | 160 000
|-----
| [[1922]] || align="right" | 210 000
|-----
| [[1935]] || align="right" | 249 500
|-----
| [[1956]] || align="right" | 1 500 000
|-----
| [[1966]] || align="right" | 2 720 000
|-----
| [[1980]] || align="right" | 5 360 000
|-----
| [[1986]] || align="right" | 6 040 000
|-----
| [[1991]] || align="right" | 6 475 000
|-----
| [[2006]] || align="right" | 7 314 000
|-----
|colspan="2"|''¹ в межах міста''
|-----
|}

Населення міста настільки етнічно різноманітне, що змішування різних мов і діалектів призвело до появи тегеранського [[діалект]]у [[фарсі]], який став стандартним для [[Іран]]у. Друга за поширеністю мова&nbsp;— [[азербайджанська мова|азербайджанська]]. Поза тим, існують громади курдів, мазендеранців, гилаків, лурів, балохів, туркмен, арабів, вірмен, ассирійців.<ref>http://p2.www.britannica.com/oscar/print?articleId=277286&fullArticle=true&tocId=225449{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

Внаслідок військових операцій [[Сполучені Штати Америки|США]] в [[Афганістан]]і та [[Ірак]]у Тегеран став основним пунктом призначення величезної кількості біженців з цих країн, серед яких араби, таджики, пуштуни, хазарейці. Біженці найчастіше служать дешевою робочою силою в місті, що швидко росте.

== Економіка ==
Перед тим як Тегеран став столицею Ірану, він фактично був великим селом. З відкриттям в Ірані великих покладів нафти в країні почалася індустріалізація. Добробут Тегерана швидко зріс, місто розрослося, перетворившись на великий економічний центр. Фермерські господарства знищували, а на їхньому місці будували заводи і фабрики, а також нові житлові квартали.

До сьогодні Тегеран залишається найважливішим економічним і промисловим центром Ірану. Промислові підприємства міста дають 35&nbsp;% сукупної вартості промислової продукції Ірану, в ньому зосереджено 22,5&nbsp;% робітників країни. Зокрема, понад 50&nbsp;% текстильної і електронної продукції, що споживає Іран, виробляють заводи Тегерана<ref>{{Cite web |url=http://www.tehrantimes.com/Index_view.asp?code=104673 |title=Tehran Budget Insufficient |access-date=2008-08-22 |archive-date=2015-09-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150926084606/http://www.tehrantimes.com/Index_view.asp?code=104673 |deadlink=no }}</ref>.

Розвинене різноманітне машинобудування і металообробка (12 автоскладальних і авіаційних заводів, ремонтні заводи, виробництво радіоапаратури, телевізорів, пральних машин, холодильників тощо), хімічна, нафтопереробна, металургійна промисловість, виробництво будматеріалів, скляних і порцеляно-фаянсових виробів, текстильна, харчова (зокрема крупна тютюнова фабрика), шкіряно-взуттєва промисловість. Збереглися кустарні виробництва. Велика частина промислових підприємств розташована в промзоні на заході міста, між Тегераном і [[Кередж]]ем. Серед особливо великих підприємств&nbsp;— [[Iran Khodro]], що займає цілий міський округ, який випускає автомобілі [[IKCO Samand|Samand]].

У Тегерані є фондова біржа, на якій станом на 2006 рік було виставлено 420 компаній. Біржа стала до ладу 1968 року, припинила працювати після Ісламської революції, а 1989-го знову відновила роботу. Тегеранська фондова біржа це державне некомерційне об'єднання.

{| border="0" rules="all" cellpadding="3" style="border: 1px solid #999; text-align: center; background-color:#FFFFFF; margin-left: 1em; margin-bottom: 2ex; float: right"
|+ ''Порівняння активності та рівня безробіття між 1976 і 1986, у %.''
|-----
! ''1976''
! style="width: 6em" | Актив
! style="width: 6em" | Працевлаштовані
! style="width: 6em" | Безробітні
|-----
! Чоловіки
| 65,2
| 62,9
| 2,3
|----
! Жінки
| 9,9
| 9,4
| 0,5
|-----
! Загалом
| 39,3
| 37,8
| 1,5
|---
! ''1986''
! style="width: 6em" | Актив
! style="width: 6em" | Працевлаштовані
! style="width: 6em" | Безробітні
|---
! Чоловіки
| 67,4
| 58,6
| 8,8
|---
! Жінки
| 9,2
| 6,8
| 2,4
|---
! Загалом
| 38,9
| 33,3
| 5,6
|}

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Файл:Berlan1.JPG|Тегеранці на проспекті Берлан
Файл:Iran 012.jpg|[[Тегеранський базар]]&nbsp;— найбільший у світі
Файл:Tehran Stock Exchange Building.jpg|[[Тегеранська біржа]]
</gallery>

== Інфраструктура міста ==

=== Архітектура ===
<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
|Мавзолей Хомейні, [[Бехеште-Захра]]
Файл:Khomeini-Mausoleum (Iran) by night2.jpg|Мавзолей вночі
Файл:Khalvat Karimkhani Golestan2.jpg|[[Палац Голестан]]
Файл:Бордже Милад.jpg|[[Бордже Мілад|Башта Мілад]]
Файл:Niavaran palace.jpg|[[Палац Ніаваран]] — палац останнього шаха
Файл:Majles1956.jpg|[[Меджліс]], 1956
|[[Майдан Азаді]]
|[[Бордже Мілад|Башта Мілад]]
|[[Міст Табіат]]
Файл:Ports Park in Tehran.jpg|[[Парк Аб-о-Аташ]]
Файл:National Museum of Iran Darafsh (839).JPG|[[Національний музей Ірану]]
Файл:Bagh-e Ferdows Tajrish.jpg|[[Сади Фердус]]
Файл:View of the saadabad palace.JPG|Зелений дім, [[Палац Садабад]]
Файл:Masoodieh.jpg|Палац Масудіє, [[Бахарестан]]
Файл:Golestan palace Tehran.jpg|[[Палац Голестан]]
</gallery>

=== Медицина ===

=== Освіта ===
Рівень грамотності населення становить 81,9&nbsp;% (за даними [[1986]] року), а станом на [[2000]] рік була 87&nbsp;%. Як і в решті Ірану, в Тегерані грамотність швидко покращувалася протягом другої половини двадцятого століття, проте, загалом по країні вона становить лише 61,8&nbsp;%. Національна система освіти з'явилася в сучасному Ірані в період [[1920]]–[[1930]] років, під впливом династії Пехлеві. У той час, релігійні установи&nbsp;— [[медресе]], які раніше були в переважній більшості і саме в їх зниженні на користь державних шкіл на всіх рівнях, іранські очільники бачили покращення рівня освіченості країни. Окрім національних шкіл, створена і розвивається мережа [[Міжнародна школа|міжнародних шкіл]], до яких належить [[Тегеранська міжнародна школа]]. А за не повне століття ([[2004]] рік) можна уже спостерігати більш ніж 2,2&nbsp;млн. [[студент]]ів в країні, а рівень грамотності становить по країні 79,4&nbsp;%.

1851 року відкрито перший в Ірані вищий навчальний заклад&nbsp;— [[Дар ул-Фунун]]. А перший недержавний університет&nbsp;— [[Тегеранський університет|Тегеранський]]&nbsp;— засновано 1933 року. Це найбільший університет країни. Нині в місті налічується близько п'ятдесяти ВНЗ:
{|-
|
* [[Армійський офіцерський університет Імама Алі]]
* [[Державний Військовий медичний університет (Іран)]]
* [[Інститут вищої дистанційної освіти «Фарабі»]]
* [[Інститут теоретичної фізики та математики (Іран)]]
* [[Інститут енергетики (Іран)]]
* [[Іранський дослідний інститут полімерів і нафтопродуктів]]
* [[Іранський університет телекомунікацій]]
* [[Дослідницький інститут нафти (Іран)]]
* [[Кереджскій вільний ісламський університет]]
* [[Медичний університет (Іран)]]
* [[Медичний університет «Бакіятолла»]]
* [[Поліцейський університет (Іран)]]
* [[Рейскій вільний ісламський університет]]
* [[Рудехенскій вільний ісламський університет]]
* [[Тегеранський міжнародний університет]]
* [[Тегеранський вільний ісламський університет — Перше відділення]]
* [[Тегеранський вільний ісламський університет — Центральне відділення]]
* [[Тегеранський вільний ісламський університет — Північне відділення]]
* [[Тегеранський вільний ісламський університет — Південне відділення]]
* [[Тегеранський вільний ісламський університет — Медичний інститут]]
* [[Тегеранський університет]]
* [[Тегеранський університет медичних наук]]
* [[Тегеранський університет прикладних наук і технологій]]
* [[Тегеранський університет «Хадис»]]
|
* [[Тегеранський екологічний університет]]
* [[Технологічний університет «Амір Кабір»]]
* [[Технологічний університет «Тусі»]]
* [[Технологічний університет «Шаріф»]]
* [[Університет «Алламе Табатабаі»]]
* [[Університет «Аль-Захра»]]
* [[Університет аеродинаміки (Іран)]]
* [[«Багер Алолум»]]
* [[Університет високих технологій (Іран)]]
* [[Університет образотворчих мистецтв]]
* [[Університет Імама Хусейна]]
* [[Університет Імама Садек]]
* [[Університет імені Імама Рези]]
* [[Університет медичних наук «Бехешті»]]
* [[Університет медичних наук «Шахед»]]
* [[Університет наук і технологій (Іран)]]
* [[Університет соціального захисту]]
* [[Університет «Тарбіате Моаллем»]]
* [[Університет «Тарбіате Модаррес»]]
* [[Університет технологій «Мальок-Аштар»]]
* [[Університет «Шахед»]]
* [[Університет Шахіда Бехешті]]
* [[Школа міжнародних відносин (Іран)]]
* [[Школа економічних наук (Іран)]]
|}

Тегеранські університети, як і у всьому Ірані, перебувають під контролем держави. Попри це, саме студентство традиційно є головним осередком опозиції владі. Наприклад, студенти взяли найактивнішу участь у [[Ісламська революція в Ірані|революції 1979 року]]. Влітку 1999 року студенти Тегеранського університету також ініціювали заворушення, що перекинулися на інші університети міста й були придушені лише через 6 днів.

У місті розташована [[Національна бібліотека Ісламської Республіки Іран]].

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Файл:UTehran college social sciences.jpg|[[Тегеранський університет]]
Файл:UT honarhaye ziba.jpg|Коледж образотворчих мистецтв
Файл:UT mosque minaret.jpg|Мінарети мечеті Тегеранського університету
</gallery>

=== Парки ===
Загальна площа [[парк]]ів під управлінням муніципалітету Тегерана становить 1 130 га. Велика кількість старовинних [[сад]]ів у північному Тегерані раніше належали до [[літня резиденція|літніх резиденцій]] високопоставлених іранських чиновників. Коли вони покинули країну через революцію, уряд взяв на себе відповідальність за моніторинг і утримання цих садів, які було згодом перетворено на громадські парки.

За часів індустріалізації міста, в 1960-х роках, уряд і муніципалітет вирішили контролювати розширення міста шляхом створення в приміській зоні лісових масивів, а з роками вони стали частково перебувати вже в межах міста&nbsp;— на сьогодні це вже 7 300 га лісу, що його оточують. У липні 1973 року [[іранський парламент]] ухвалив закон про захист і розширення зелених зон, за яким забороняється неконтрольована вирубка дерев, як це доволі часто спостерігалося в Тегерані. Культура іранського населення тісно пов'язана з природою і сільським господарством, і це притаманно жителям Тегерана, які втішаються відпочинком в парках і беруть участь у програмах з озеленення міста. Ці парки і сади слугують місцями зустрічей, розваг або влаштування пікніків<ref>[http://www.recherche-innovation.equipement.gouv.fr/article.php3?id_article=87 Téhéran sous Elbourz, «L'air est meilleur là-haut»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080111143821/http://www.recherche-innovation.equipement.gouv.fr/article.php3?id_article=87 |date=11 січня 2008 }} dans le cadre du séminaire sur la ''diversité citadine'' organisé en octobre 2000 par le Centre de Prospective et de Veille Scientifiques et Techniques.</ref>.

У Тегерані є близько 800 парків, великі та доглянуті сквери і парки Тегерана розташовані по всьому місту і є гаванню спокою в шумній метрополії. Найвідоміші парки відпочинку&nbsp;— Данешчжу (в центрі міста поблизу оперного театру), Са'ей і Шатрандж. [[Парк Меллат]], який до революції називався [[Шахський парк]]&nbsp;— один з найбільших у місті. [[Парк Шахрі-Бази]] (до Ісламської революції називався [[Луна-парк]])&nbsp;— місце [[атракціон]]ів. Величезний [[Чітгарский парк]] на околиці міста розбитий в перському стилі, з мальовничими лісами і штучними озерами, до нього можна дістатися на метро.

У центрі міста поблизу Тегеранського Університету розташований парк Лале. У його східній частині&nbsp;— [[Музей Сільського Господарства Ірану|Музей Сільського Господарства]], а в західній частині&nbsp;— [[Музей Сучасного Мистецтва Ірану|Музей Сучасного Мистецтва]], на північному заході&nbsp;— [[Музей Килимів Ірану]]. [[Парк Шахр]], відкритий 1960 року, розкинувся в південній частині міста, поруч із базаром, він має площу 24,7 га.

В мікрорайоні Ніаваран розташований [[парк Джамшілія]], який лежить біля підніжжя гори. Звідти відкривається красивий краєвид міста. Це один з небагатьох громадських парків побудованих в епоху Пехлеві, в ньому тегеранці проводять свій вільний час і там розташовані [[відкриті естрада|відкриті естради]] та [[ресторан]]и. Тут же в Ніаварані розташувався, навколо палацу Ніаваран, затишний парк з однойменною назвою. Парк Пардісан більше відомий, як міський зоопарк і знаходиться на північному-заході міста та займає площу в 250 акрів.

<gallery widths="200" heights="200" perrow="5">
Файл:NiavaranPalaceTehran.jpg|Палац в парку [[Палац Ніаваран|Ніаваран]]
Файл:Jamshidiyeh2.jpg|Ресторан в парку Джамшидія
|[[Вежа Азаді]] — символ Тегерана
</gallery>

=== Торгівля та побутова сфера ===
У Тегерані багато сучасних і шикарних ресторанів, які пропонують як традиційні, так і сучасні іранські страви. Найпопулярнішою стравою є місті [[кебаб]]. Тим не менш, у західному стилі, культура [[фаст-фуд]]ів стає популярною, особливо серед молодого покоління. Піцерії, [[хот-дог|хот-дожні]] лавки і [[кебаб-кухні]] складають більшість кулінарних пропозицій в місті.

[[Тегеранський базар]] ({{lang-fa|بازار تهران}}&nbsp;— базарі техрон), його ще називають Гранд Базар ({{lang-fa|بازار بزرگ}}&nbsp;— базарі бозорг)&nbsp;— головний міський базар Тегерана, найбільший у світі [[критий ринок]]. Тегеранський базар розташований на території однойменного району в 12-му міському окрузі. Базар займає площу близько 3 км², а сукупна довжина його коридорів перевищує 10&nbsp;км. По суті, ринок&nbsp;— це безпосередній історичний центр столиці Ірану, тому що в VI тисячолітті до нашої ери [[село Тегеран]] виникло саме на теперішньому місці сучасного базару. Попри появу в Тегерані нових магазинів і торгових центрів, базар зберігає популярність серед жителів міста і туристів, тим самим продовжує культивувати культуру [[базар]]у в іранському суспільстві.

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Hyper.star.jpg|Торговий центр Гіперстар
Tiraje Mall, Tehran City.JPG|Торговий центр Тіраж
Tandis centre.jpg|Tandis Mall
Tehran Old Bazaar.jpg|Старий базар
</gallery>

== Транспорт ==

=== Автошляхи ===
Тегеран&nbsp;— центральний вузол залізниць та шосейних доріг. Тегеран, як і весь Іран, відомий своїми автомобільними дорогами чудової якості. Загальна протяжність шосейних доріг в Тегерані перевищує 280&nbsp;км, естакад, мостів і розв'язок&nbsp;— 180&nbsp;км. 130&nbsp;км доріг і 120&nbsp;км естакад перебувають у процесі будівництва<ref name="tehran-12516">{{cite web |url=http://www.tehran.ir/Default.aspx?tabid=12516 |title=Tehran, Traffic & Transportation |accessdate=2008-08-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081014035116/http://www.tehran.ir/Default.aspx?tabid=12516 |archivedate=2008-10-14 |deadlink=yes }}</ref>.

Із заходу до Тегерана підходять три шосе, що фактично дублюють одне одного&nbsp;— «Старе» і «Нове» Кереджське шосе і проспект Фатх. З півдня&nbsp;— проспект Саїді, проспект Шахіда Тондгуяна, проспект Раджаї і проспект Хаваран. Шосе Сулган-Санган виходить з Тегерана на північ через [[Ельбурс]] і веде в [[Мазендеран]].

На відміну від більшості інших великих міст Ірану, в Тегерані відсутня кільцева автодорога, замість неї збудовано напів-кільце завдовжки 32&nbsp;км, що огинає Тегеран з півдня. Великі магістралі «пронизують» Тегеран з півночі на південь і із заходу на схід, серед них Проспект Наваба Сефеві (18 км) і Вулиця Азаді&nbsp;— Енгелаб (41 км).

У Тегерані є центральний автовокзал і 4 додаткових термінали для приміського сполучення. З центрального автовокзалу автобуси ходять практично в кожне місто Ірана за дуже низькими цінами. Є велика кількість агентств таксі. Існує спеціальна служба таксі для жінок. Таксисти працюють тільки в межах міста.

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Файл:Tehran-Alborz-March 2006.jpg|Розв'язка на перетині Шосе Хеммат і Проспекту Шейха Нурі
Файл:Traffic tehran.jpg|Рух в Тегерані
Файл:Hemmat autoroute.jpg|[[Шосе Хеммат]]
Файл:Tehran Snapshot 01040.JPG|Таксі
Файл:Bus station Tehran.JPG|Автобусна зупинка на особливих автобусних маршрутах. Автобуси обладнані лівосторонніми дверима. 2 дверей — 2 черги: окремо для чоловіків та жінок
Файл:Iran-travel132.jpg|Затор на бульварі Мірдамад
Файл:Valieasr2.jpg|Валі-Аср
Файл:Tehran autoroute.jpg|Одна з центральних вулиць
Файл:Tehran Pollution.jpg|[[Сефеві Навваб|Проспект Навваба Сефеві]]. Зазвичай повітря дуже забруднене
File:Vali Asr St during Nowruz.jpg|Вулиця Валіаср протягом Наврузу
File:Fajr Bridge Tehran2.jpg|Шосе Хеммат
File:Hemmat Underpass Tehran.jpg|Хеммат
File:Abbasabad, Tehran, Tehran, Iran - panoramio - Behrooz Rezvani (20).jpg|Шосе в Абасабаді
File:Tehran111.jpg|Шосе Модаррес
File:Tehran City Expressways.jpg|Шосе
</gallery>

=== Метро ===
[[Файл:Tehran subway.jpg|thumb|left|250px|Тегеранське метро]]
[[Тегеранський метрополітен]] працює з 2001 року. В наш час{{коли}} діють три лінії, дві з яких фактично є продовженням одна одної і сполучають центральні квартали із західними передмістями і містом [[Кередж]]. Ще один рукав йде з півночі на південь, до міста Рей. Загальна протяжність ліній&nbsp;— 90&nbsp;км. Кількість діючих станцій&nbsp;— 51. Всього найближчими роками планується запустити 5 ліній. Багато станцій метро оздоблено національними орнаментами.

=== Залізниця ===
[[Файл:Tehran Railway Station.jpg|thumb|right|250px|Залізничний вокзал ''«[[Тегеранський залізничний вокзал|Істгахе Рах-Охане Тегран]]»'']]
[[Тегеранський залізничний вокзал|Центральний залізничний вокзал]] розташований в районі Джавадіє. Звідси розходяться залізниці до [[Зенджан]]а і [[Тебриз]]а на північний захід, до [[Мешхед]]а на схід, до [[Хорремшехр]]а на південний захід і до [[Єзд]]а і [[Бендер-Аббас]]а на південний схід. Будівлю вокзалу побудовано в 1930-х роках за проєктом українсько-польського архітектора [[Городецький Владислав Владиславович|Владислава Городецького]].<ref>{{Cite web |url=http://archive.travel.ru/iran/83882.html |title=Мешхед — священный город шиитов |accessdate=27 квітня 2008 |archive-date=5 травня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080505040310/http://archive.travel.ru/iran/83882.html }}</ref> Швидкісне залізничне сполучення діє на лінії Тегеран-Кередж.

=== Аеропорти ===
[[Файл:Tehran IKI Airport.jpg|thumb|[[Міжнародний аеропорт імама Хомейні]], внутрішнє оздоблення]]

Тегеран обслуговують два великі аеропорти. Старий аеропорт [[Міжнародний аеропорт Мехрабад|Мехрабад]] розташований на заході Тегерана в межах міста, до осені 2007 він обслуговував практично всі міжнародні рейси. За сумісництвом Мехрабад&nbsp;— база Військово-повітряних сил Ірану.

Основну частину рейсів переведено в [[Тегеран-Імам Хомейні|новий аеропорт імені Імама Хомейні]], побудований за 30 кілометрів на південь від Тегерана. До «Хомейні» ще не підведено гілку метро, але з Тегераном його пов'язують швидкісна автомагістраль і залізниця.


== Культура ==

=== Музеї ===
Найзнаменитіший музей міста&nbsp;— Археологічний музей. Музей Абгіне присвячений горщикам і кераміці. У [[Музей Рези Аббасі|Музеї Рези Аббасі]] зберігаються зразки живопису і каліграфії. При [[Музей килимів Ірану|Музеї килимів]] працює школа килимарства, в музеї зібрано унікальні килими. У [[Національний музей Ірану|Національному музеї]] (Іран Бастан Музеум) зберігаються археологічні знахідки доісламського Ірану.

У місті є Антропологічний музей, Музей ісламського мистецтва, Музей скла та кераміки з дорогоцінними виробами з кришталю, перламутру, золота і лазуриту. Особливо виділяється музей шахських коштовностей [[Центральний банк Ірану|Центрального банку Ірану]]. У ньому зберігаються також корони шахів [[Пехлеві]].

[[Палац Саадабад|Саадабад]]&nbsp;— палац, що розташований в районі [[Шеміран]]. Комплекс складається з декількох палаців і павільйонів, в деяких з них розміщена Іранська організація культурної спадщини. У палаці Шахрам розмістився Військовий музей, а в інших павільйонах&nbsp;— Музей води, Музей образотворчих мистецтв, музей Бехзад та інші.

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Файл:Tehran - Glass ware and ceramics Museum.jpg|Музей скла та кераміки
Файл:Contemporary arts tehran.jpg|[[Музей сучасного мистецтва (Тегеран)|Музей сучасного мистецтва]]
Файл:Tehrancarpetmuseummani.jpg|Музей килимів
Файл:Sad abad.jpg|«Білий палац» в Саадабаді з виглядом на гору [[Точал]]
Файл:Muzeh Melli side.jpg|Фасад Національного музею, створений французьким архітектором Андре Годаром і завершений 1937 року
Файл:teheran entree musee national.jpg|Вхід до Національного музею, арка імітує стиль сасанідів
</gallery>

=== Мистецтво ===
Є центром сучасного іранського живопису. Місто уславлено творчістю [[Гасем Хаджізаде|Гасема Хаджізаде]], [[Ейдін Агдашлу|Ейдіна Агдашлу]], [[Мухаммад Алі Тарагіджах]]а, [[Таха Бехбахані|Тахи Бехбахані]], [[Хосейн Кашіан|Хосейна Кашіана]].

== Спорт ==
Майже всі види спорту, які культивують в Ірані&nbsp;— представлені в Тегерані. Тут проживають та тренуються більша половина [[іранські спортсмени|іранських спортовців]]. На спортивних майданчиках міста виступає найбільша кількість спортивних команд Ірану, а також більшість національних команд країни. Більшість спортивних федерацій Ірану розмістили свої штаб-квартири в місті та його околицях. VII [[Літні Азійські ігри]] відбулися в Тегерані в 1974 році. У них взяли участь 3 010 спортсменів з 25 країн світу<ref>{{Cite web |url=http://en.beijing2008.cn/36/81/article212058136.shtml |title=Архівована копія |accessdate=22 листопада 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071203023437/http://en.beijing2008.cn/36/81/article212058136.shtml |archivedate=3 грудня 2007 |deadurl=yes }}</ref>. Щоб їх розмістити, на північно-заході Тегерана було побудовано [[олімпійське селище]].

У Тегерані розташований найбільший в Ірані, та 5-й за розміром у світі, [[Стадіон Азаді]] («Свобода»), що вміщує до 100 000 глядачів, де проводить свої ігри [[збірна Ірану з футболу]] та відбуваються чисельні спортивні та суспільно-мистецькі заходи. Там же проходять найважливіші ігри іранської футбольної прем'єр-ліги. Інші великі арени: «[[Шахід Дастгерді]]», «[[Шахід Шіруді]]» і «[[Тахта]]». В іранській прем'єр-лізі виступають сім тегеранський команд: «[[Естегляль]]», «[[Персеполіс]]» (Пірузі), [[Саба Баттері]], [[Пайкан]], [[Рах Ахан]] (команда Залізниці), «[[Паас-Тегеран]]», [[Сайпа]] (команда з Кередж&nbsp;— передмістя Тегерана).

Неподалік від міських кварталів [[квартал Шеміран|Шеміран]] і [[квартал Дербенд|Дербенд]] розташований [[гірськолижний курорт]]. Гірськолижний комплекс обладнаний на горі [[Точал]] і є 5-м у світі за висотою, його побудовано 1976 року. Найвищу точку комплексу (3730 м) з'єднує з мікрорайоном Дербенд 8-кілометрова [[канатна дорога]]. Біля підніжжя Точал розташовані готелі. Поблизу Тегерана розташовані також гірськолижні [[курорт Дізін|курорти Дізін]] (де відбувся [[чемпіонат світу зі сноубордингу]]) і [[курорт Шемшак]]. У приміському містечку [[Аб-Алі]] окрім гірськолижних спусків є [[тенісні корти]], [[іподром]]<ref>{{Cite web |url=http://www.tripadvisor.com/Travel-g293999-s406/Tehran:Iran:Sports.And.Activities.html |title=Архівована копія |accessdate=22 листопада 2009 |archive-date=23 травня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090523020559/http://www.tripadvisor.com/Travel-g293999-s406/Tehran:Iran:Sports.And.Activities.html }}</ref>.

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
Файл:PersePolis.jpg|Уболівальники столичного ФК «[[Персеполіс (футбольний клуб)|Персеполіс]]» («Червона армія») на [[Азаді (стадіон)|стадіоні Азаді]]
Файл:Azadi Stadium 1991.PNG|[[Азаді (стадіон)|Стадіон Азаді]]
Файл:Tochal-telecabin.jpg|Підвісна дорога на гору Точал
Файл:Tochal sport complex 12.jpg|Підвісна дорога на гору Точал
Файл:Tochal sport complex 6.jpg|Підвісна дорога на гору Точал
</gallery>

== Засоби масової інформації ==
Найбільше новинне агентство в Ірані&nbsp;— [[ІРНА]] (Інформаційне агентство Ісламської республіки, [https://web.archive.org/web/20080823153044/http://www4.irna.ir/ irna.ir]), засноване 1934 року. Інші інформаційні агентства&nbsp;— «Фарс» ([http://www.farsnews.ir/ farsnews.ir]<ref>{{Cite web |url=http://www.farsnews.ir/ |title=Архівована копія |accessdate=2022-07-12 |archive-date=2012-02-07 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120207050533/http://www.farsnews.ir/ }})</ref>, «Мехр» ([http://www.mehrnews.com/ mehrnews.com]<ref>{{Cite web |url=http://www.mehrnews.com/ |title=Архівована копія |accessdate=2008-04-27 |archive-date=2021-03-14 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210314192048/http://www.mehrnews.com/ }})</ref>. Опозиційне владі новинне агентство «Іран-дохт» ([http://www.irandokht.com/ irandokht.com]<ref>{{Cite web |url=http://www.irandokht.com/ |title=Архівована копія |accessdate=2008-04-27 |archive-date=2008-05-07 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080507172540/http://www.irandokht.com/ }})</ref> міститься в [[Каліфорнія|Каліфорнії]], але має можливість мовлення на Тегеран.

Основні щоденні періодичні видання: «Джомхурі-є Ісламі-є Ресалат», «Кейхан», «Ахбар» і «Еттелаат». «Tehran Times», «Kayhan International», «Iran Daily», «Iran News» виходять англійською мовою. Найпопулярніша в Ірані газета «Хамшехрі» також виходить в Тегерані. Видання засноване в 1992 столичним муніципалітетом. Газета «Іран»&nbsp;— єдине державне щоденне видання. Її видає [[Інформаційне агентство Ірану]] ІРНА.

За телебачення і радіомовлення відповідає також державна «Організація з телерадіомовлення Ісламської Республіки Іран» (IRIB, [http://www.irib.ir/ irib.ir]<ref>{{Cite web |url=http://www.irib.ir/ |title=Архівована копія |accessdate=2008-04-27 |archive-date=2010-12-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101222170133/http://www.irib.ir/ }})</ref>, під орудою якої перебувають 13 телеканалів і 8 радіостанцій. Окрім Ірану IRIB транслює програми на інші країни, серед яких [[Росія]], [[Китайська Народна Республіка|КНР]], [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Велика Британія]].

== Релігії ==
Величезна більшість жителів Тегерана&nbsp;— [[мусульмани]]-[[шиїти]], вони становлять 96&nbsp;% населення.

[[Бахаї]] становлять 2,8&nbsp;% населення&nbsp;— це приблизно 200 000 осіб.

[[Християни]] також є в Тегерані, до них належать насамперед [[Вірменська апостольська церква]], а також [[Російська православна церква]] і [[Ассирійська Церква Сходу]]<ref name="cp">Eliz Sanasarian: ''Religious Minorities in Iran.'' Cambridge University Press, Cambridge 2000, ISBN 0-521-77073-4</ref>. Їх чисельність після Ісламської революції 1979 року різко скоротилась. Вірменська апостольська церква представлена в Тегерані громадою з 60 000 осіб. У місті розташовано 42 вірменські церкви і чимало вірменських культурних центрів, шкіл, бібліотек, спортивних комплексів. Приблизно 10 000 осіб належать до Ассирійської церкви, а ще є 5 000 халдейських католиків, що дотримуються також сирійських ритуалів. У місті є грузинська ортодоксальна громада, російська православна громада і декілька різних євангельських громад.<ref name="cp"/> Єврейська громада налічує 16-18 000 осіб. У Тегерані є 18 синагог. При громаді є також численні школи та бібліотеки.<ref name="cp"/>

[[Зороастризм|Зороастрійців]]&nbsp;— 10 тисяч осіб. Громада підтримує два храми вогню (Аташкаде)<ref name="cp"/>. До інших релігійних меншин належать мусульмани-сунніти, наявні незначні громади сикхів, індуїстів, буддистів, мандеїв, єзидів і суфіїв.

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
File:Hoseiniyeh Ershad.jpg|Ісламський інститут Тегерана
File:Holly Serkis (tehran).jpg|Собор Святого [[Саркіс]]а, [[Вірменська апостольська церква]]
File:Church of holy mary کلیسای حضرت مریم 1.jpg|Церква святої Марії Вірменської апостольської церкви
</gallery>

== Клімат ==
{{Weather box |metric first= Yes |single line= Yes |location= 1988–2005
|Jan record high C = 16.4
|Feb record high C = 19.0
|Mar record high C = 23.8
|Apr record high C = 33.6
|May record high C = 33.6
|Jun record high C = 37.8
|Jul record high C = 38.1
|Aug record high C = 39.4
|Sep record high C = 40.6
|Oct record high C = 29.2
|Nov record high C = 23.0
|Dec record high C = 19.0
|Jan high C = 6.1
|Feb high C = 8.1
|Mar high C = 12.9
|Apr high C = 19.8
|May high C = 25.0
|Jun high C = 31.2
|Jul high C = 33.9
|Aug high C = 33.5
|Sep high C = 29.3
|Oct high C = 22.4
|Nov high C = 14.3
|Dec high C = 8.6
|Jan low C = -1.5
|Feb low C = -0.2
|Mar low C = 4.0
|Apr low C = 9.8
|May low C = 14
|Jun low C = 19.6
|Jul low C = 22.6
|Aug low C = 21.9
|Sep low C = 17.5
|Oct low C = 11.6
|Nov low C = 5.4
|Dec low C = 1.0
|Jan record low C = -11.4
|Feb record low C = -11.0
|Mar record low C = -8.0
|Apr record low C = -1.6
|May record low C = 3.0
|Jun record low C = 12.0
|Jul record low C = 15.4
|Aug record low C = 13.5
|Sep record low C = 8.8
|Oct record low C = 2.6
|Nov record low C = -5.2
|Dec record low C = -9.6

|Jan rain days= 12.3
|Feb rain days= 10.9
|Mar rain days= 12.3
|Apr rain days= 10.0
|May rain days= 8.9
|Jun rain days= 3.3
|Jul rain days= 3.4
|Aug rain days= 1.6
|Sep rain days= 1.3
|Oct rain days= 5.8
|Nov rain days= 8.6
|Dec rain days= 10.7
|precipitation colour=green
|Jan precipitation mm = 63.1
|Feb precipitation mm = 66.5
|Mar precipitation mm = 83.3
|Apr precipitation mm = 50.1
|May precipitation mm = 27.1
|Jun precipitation mm = 4.0
|Jul precipitation mm = 4.2
|Aug precipitation mm = 3.2
|Sep precipitation mm = 3.4
|Oct precipitation mm = 16.5
|Nov precipitation mm = 41.3
|Dec precipitation mm = 66.3
|Jan sun = 137.2
|Feb sun = 151.1
|Mar sun = 186.0
|Apr sun = 219.1
|May sun = 279.8
|Jun sun = 328.7
|Jul sun = 336.6
|Aug sun = 336.8
|Sep sun = 300.5
|Oct sun = 246.8
|Nov sun = 169.4
|Dec sun = 134.1
|Jan humidity = 67
|Feb humidity = 59
|Mar humidity = 53
|Apr humidity = 44
|May humidity = 39
|Jun humidity = 30
|Jul humidity = 31
|Aug humidity = 31
|Sep humidity = 33
|Oct humidity = 44
|Nov humidity = 57
|Dec humidity = 66
|Jan snow days= 8.9
|Feb snow days= 6.6
|Mar snow days= 2.5
|Apr snow days= 0.1
|May snow days= 0.1
|Jun snow days= 0
|Jul snow days= 0
|Aug snow days= 0
|Sep snow days= 0
|Oct snow days= 0
|Nov snow days= 0.6
|Dec snow days= 4.9
|source  = <ref name="chaharmahalmet.ir">[http://www.chaharmahalmet.ir/iranarchive.asp I.R. OF IRAN SHAHREKORD METEOROLOGICAL ORGANIZATION (IN PERSIAN)]. 1988–2010</ref>
|date=1988-2005
}}

== Зовнішні культурно-[[суспільні стосунки]] ==

=== Міста побратими ===
* [[Гавана]], [[Куба]] (2001)
* [[Душанбе]], [[Таджикистан]] (2001)
* [[Каракас]], [[Венесуела]] (2005)
* [[Мінськ]], [[Білорусь]] (2006)
* [[Москва]], [[Росія]] (2004)
* [[Пекін]], [[Китайська Народна Республіка|КНР]] (1999)
* [[Преторія]], [[Південна Африка]] (2002)
* [[Сеул]], [[Південна Корея]] (1963)

[[Файл:Panoramic photograph of Tehran (large).jpg|center|800px|thumb|Обрій міста]]

=== Бібліографія про Тегеран ===
* ''Chahryar Adle et Bernard Hourcade'', ''Téhéran, capitale bicentenaire'', [[Institut français de recherche en Iran]], Paris, Téhéran, 1992, 386 p.&nbsp;2-87723-055-4 ou ISBN 90-6831-480-7
* ''Bernard Hourcade'', " L’émergence des banlieues de Téhéran ", ''in Cemoti, №&nbsp;24&nbsp;— Métropoles et métropolisation'', 28 février 2005. [http://cemoti.revues.org/document1472.html Lire en ligne] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100117163031/http://cemoti.revues.org/document1472.html |date=17 січня 2010 }}
* ''Habibi Mohsen et Hourcade Bernard'', ''Atlas de Téhéran métropole/ Atlas of Tehran metropolis. Vol 1 La terre et les hommes / Land and people''. Téhéran, Tehran Geographic Information Center, 2005. (200 cartes) ISBN 964-7943-46-6 <small>[http://www.tehrangis.com/atlas lire en ligne] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080704103105/http://www.tehrangis.com/atlas |date=4 липня 2008 }}</small>
* ''Nouchine Yavari d'Hellencourt'', " Immigration et construction identitaire en milieu péri-urbain à Téhéran: eslâm-shahr «, ''in Cemoti, №&nbsp;24&nbsp;— Métropoles et métropolisation'', 28 février 2005. [http://cemoti.revues.org/document1473.html Lire en ligne] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090708151239/http://cemoti.revues.org/document1473.html |date=8 липня 2009 }}
* ''Compte rendu de la conférence'' : [https://web.archive.org/web/20080111143821/http://www.recherche-innovation.equipement.gouv.fr/article.php3?id_article=87 Téhéran sous Elbourz, „L'air est meilleur là-haut“], dans le cadre du séminaire sur la ''diversité citadine'' organisé en octobre 2000 par le Centre de Prospective et de Veille Scientifiques et Techniques.
* ''Xavier de Planhol'', [https://web.archive.org/web/20081011033626/http://www.iranica.com/newsite/articles/ot_grp5/ot_tehran_20040927.html » Tehran "], ''[[Encyclopædia Iranica]]'', 2004
* ''Mansour Ohadi'', ''Tehran. From the aspect of sociology: History, Demography, the Present, and Perspectives Of the Iranian Metropolis.'', Fachbereich Politik- u. Sozialwissenschaft, Freie Universität Berlin, 12/06/2000. [http://www.diss.fu-berlin.de/2000/138/ Accéder en ligne] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071025051404/http://www.diss.fu-berlin.de/2000/138/ |date=25 жовтня 2007 }}
* ''G. Asadollah-Fardi'', ''[https://web.archive.org/web/20070927001153/http://www.iges.or.jp/kitakyushu/mtgs/seminars/theme/uaqm/Presentations/Tehran/Tehran.pdf Air quality management in Tehran]'', 3rd Thematic Seminar: Urban Air Quality Management, 20-21 février 2003, Centre de conférences des Nations Unies, Bangkok, Thaïlande.

== Персоналії ==
* [[Абу Хатім ібн Хамад]] (847—934)&nbsp;— ісмаїлістський проповідник, полеміст.

== Виноски ==
{{примітки|2}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання}}
* {{Офіційний сайт||мерії Тегерана}} ([https://web.archive.org/web/20060716193710/http://www.tehran.ir/ архів у ''web.archive.org''])
* http://www.tehrangis.com/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180320040732/http://tehrangis.com/ |date=20 березня 2018 }} інформаційний портал
* [http://www.gismeteo.ru/towns/40754.htm Погода в Тегерані] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080419210529/http://www.gismeteo.ru/towns/40754.htm |date=19 квітня 2008 }}
* http://www.shora-tehran.ir/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111126234322/http://www.shora-tehran.ir/ |date=26 листопада 2011 }} ісламска рада Тегерана
* [http://graniextreme.org/route-expedition/tegeran Туристичний Тегеран]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

=== Мапи ===
* [http://tehranshake.files.wordpress.com/2007/06/map_tehran.jpg Мапа Тегерана] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080513190259/http://tehranshake.files.wordpress.com/2007/06/map_tehran.jpg |date=13 травня 2008 }}
* [http://maps.google.com/maps?ll=35.6962,51.423&t=h&z=12 Тегеран з космосу]

{{Найбільші міста Ірану}}
{{Іран у темах}}
{{Столиці Азії}}
{{ac}}
{{Портали|Географія|Азія|Іран}}

[[Категорія:Тегеран| ]]
[[Категорія:Міста Ірану]]
[[Категорія:Столиці країн Азії]]
[[Категорія:Міста-мільйонники Ірану]]
[[Категорія:Засновані в Азії 1794]]