Тернопіль у плині літ

Зовнішні відеофайли
	Видавництво «Джура» готує друге видання книги Любомири Бойцун «Тернопіль у плині літ» (2003-2017) ч1 на YouTube // Давній Тернопіль. — 2017. — 9 березня.

«Тернопіль у плині літ»
	Палітурка книги
Автор	Любомири Бойцун
Країна	Україна
Мова	українська
Тема	Тернопіль
Жанр	історія
Видавництво	«Джура»
Видано	2003, 2015
ISBN	ISBN 966-8017-50-1

Тернопіль у плині літ — книга історико-краєзнавчих замальовок тернопільського історика та архівіста Любомири Бойцун про Тернопіль.

Перше видання[ред. | ред. код]

Перше видання вийшло у світ у 2003 році. З того часу було кілька перевидань^[1].

Книга розповідає про майже втрачений давній Тернопіль крізь призму історії вулиць і визначних будівель. У них, як у краплині вранішньої роси, віддзеркалюється багатогранне життя міста — розвиток торгівлі, ремесла й освіти, діяльність культурно-освітніх і спортивних товариств, партій. Це — розповідь про архітектурні й історичні пам'ятки Тернополя і тих людей, про чий внесок у життєпис міста нагадують тепер назви вулиць й навчальних закладів.

Видання ілюстроване старими поштовими листівками і світлинами, а також знімками острівків минулого у сьогоденні міста.

Книга розрахована на широке коло читачів, небайдужих до історії малої батьківщини.

Зміст[ред. | ред. код]

Слово міського голови
Від видавництва — 6
У нестримному леті літ — 9
Старий і Новий замки: оборонна твердиня й осередок культури. Початки виборних змагань — 23
Тернопільські стави. Серет. Загребелля — 35
Біля витоків. Поділ і Стара синагога — 47
Головна площа старомістя — 57
Вулиця Перля — 71
Домініканський костел — 77
На давньому торговому тракті. Микулинецьке передмістя — 85
Старий ринок — 103
Церква Воздвиження Чесного Хреста — 111
Церква Різдва Христового — 117
Парафіяльний костел — 127
Церква Успення Пречистої Діви Марії — 133
Будинок Міщанського брацтва — 141
Вулиця 3 Мая: сплав ділового і громадського життя міста — 155
Перша Тернопільська гімназія — 169
Вулиця Святоіванівська. Друга гімназія — 177
Вулиця Камінна — 185
Українська державна гімназія — 191
Вулиця Міцкевича: осереддя ділового, громадського і культурного життя Тернополя — 197
Стара пошта — ратуша — 229
Будинок Українбанку — 237
Пасаж Адлєра — 249
Вулиця о. Степана Качали. Гімназія Рідної школи — 259
Із Збаразького передмістя на Заруддя й Новий Світ — 271
Паровий млин Галля — 283
Єзуїтський костел — 287
Вулиця Стрілецька — Вища, Середня і Нижча — 291
Реальна школа, гімназія — 303
Вулиця Залізнична — 309
Тернопіль — залізничний вузол — 319
Смиковецька і передмістя: палітра політичного й спортивного життя, грані технічного прогресу — 331
Міський парк і навколо — 353
На прощання — 368
Чесна у слові та житті (М.Ониськів) — 368
Резюме — 369
Sumary (англійською) — 370
Resume (польською) — 371
План міста Тернополя 1925 року — 372
Основні об'єкти на карті міста 1925 року — 374
План міста Тернополя 1797 року — 375
План міста Тернополя 1931 року — 376
Список вулиць на карті міста 1931 року — 378
Список громадських будівель на карті міста 1931 року — 379
Іменний покажчик — 380
Предметно-тематичний покажчик — 381
Основна література та джерела — 389
Перша та остання (технічні сторінки)

Авторський колектив[ред. | ред. код]

Керівник краєзнавчого проекту Василь Ванчура.

Редактор — Ростислав Крамар.

Рецензенти — кандидат історичних наук, доцент ТНЕУ Роман Матейко та член Всеукраїнської спілки краєзнавців та Національної Спілки журналістів України Михайло Ониськів.

У книзі використано поштові листівки та фотографії з фондів Тернопільського краєзнавчого музею та приватних колекцій, родинних альбомів В. Верницького, О. Колодія, В. Кучерського, Ю. Максим'яка, Р. Олейнюк, Б. Рудки, В. Сушкевича, О. Філінської й інших добродіїв. Сучасне місто освітлинив Василь Балюх.

Друге видання[ред. | ред. код]

Друге видання вийшло у світ у 2015 році.^[1]

Нове виданні на двісті сторінок більше за перше. Структура книжки майже така сама, але кожен розділ суттєво доповнений, і є новий розділ — про 1940-1950-ті роки.^[1]

Зміст[ред. | ред. код]

Авторський колектив[ред. | ред. код]

Відгуки[ред. | ред. код]

— Коли вийшла перша книжка «Тернопіль у плині літ», то у нас чотири людини вдома влаштували графік, хто і коли має її читати. І кожен старався не пропустити свій час. Більше не знаю жодної книжки, де було б зібрано стільки матеріалу про наше місто. Пані Любомира зібрала у ній все, що можна було зібрати. Там кожне слово виважене і базується на фактах, документах, фотографіях, серйозних матеріалах. І виклад чудовий, читаєш — як художню книжку. Разом з пані Любомирою видавництво «Джура» зробило пам'ятник Тернополю на століття. Богдан Строцень, археолог.^[1]