Терноцвіт (есперанто-клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Терноцвіт
Тип Есперанто-клуб
Засновано 1979[1]
Країна  Україна
Штаб-квартира Тернопіль
Місце діяльності Тернопіль

CMNS: Терноцвіт у Вікісховищі

Терноцвіт (есп. Spinosfloro) — тернопільський міський клуб есперантистів, неприбуткова громадська структура. Створений у 1979 році інженером Леоном Зімельсом.

Перший рік працював як курс із вивчення міжнародної мови та товариство її прихильників. З 1980 року отримує статус клубу з назвою «Amikeco» («Дружба»). В 1995 році перейменований в «Терноцвіт».

У різний час клуб очолювали[2][3]:

  • 1979-1982 роки - інженер Леон Зімельс;
  • 1982-1984 роки — Ігор Галайчук, на той час студент медуніверситету;
  • 1984-2005 роки — Микола Кривецький перекладач;
  • 2006 рік — Ігор Галайчук, доктор меднаук, професор.

До громадської структури входять майже тридцять осіб що займаються перекладацькою діяльністю, листуванням з представниками та організаціями інших країн, обміном есперантських друкованих видань. Зокрема, Ігор Галайчук разом з Віктором Паюком витлумачили та видали з есперанто українською книгу японського цілителя Масаюкі Сайонджі «Лікувальний масаж Юмейго»; М.Кривецький перекладав мовою есперанто тернопольських поетів, зокрема Богдана Андрушківа та Богдана Мельничука.

У 2007 «Терноцвіт» разом з благодійним фондом ім. В. Єрошенка «Есперо» (Київ) та Українською Есперанто Асоціацією організували науково-практичну конференцію «Есперанто в XXI столітті: стан і перспективи розвитку. До 100-річчя книги Михайла Юрківа «Підручник міжнародного язика есперанто».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Іванович Я. Г. Есперанто // Тернопільський енциклопедичний словникТернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696, 706, 708, 788 с. — ISBN 978-966-528-197-9
  2. М. Кривецький. Есперанто // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
  3. М. Кривецький. Міжнародна мова есперанто. — Т., 2002

Джерела[ред. | ред. код]

  • Науково-практична конференція: Есперанто в ХХІ столітті: стан і перспективи розвитку. До 100-річчя книги Михайла Юрківа «Підручник міжнародного язика ЕСПЕРАНТО» 29–30 червня 2007р., Тернопіль
  • Галайчук Ігор (есперантист); Горошко Надія (коресп.) (11 липня 2007). Есперанто - мова міжнародна (PDF). Медична академія. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2011. Процитовано 30 липня 2010.
  • Вільшаненко Микола (29 лютого 2008). Джерело есперанто для українців задзвеніло в Тернополі (PDF). Медична академія. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2011. Процитовано 18 вересня 2010.
  • Universitata Esperanto-Ligo. / Konferenco pri Esperanto en Ukrainujo (еспер.)