Паюк Віктор Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Віктор Паюк)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Паюк Віктор Борисович (нар. 22 вересня 1959, село Озеряни,[1] Тернопільщина) — інженер, есперантист, перекладач, публіцист. Головний контролер перекладів українського видання National Geographic (журнал) (2013-2014).

Життєпис[ред. | ред. код]

З 1961 р. проживав у Тернополі.[1] Закінчив Одеський електротехнічний інститут зв'язку імені О. С. Попова. Працював у системі телевізійних мереж України. Перший англо-український перекладач, сертифікований Американською спілкою перекладачів (ATA — American Translators Associasion).

У 1989 — співзасновник Української Есперанто-Асоціації (Полтава); 1993—1997 р. — її президент; почесний член (2019).

Від 1991 — директор українського журналу мовою есперанто «Ukraina Stelo», його дописувач — 1994, 1995, 2011—2013.

У 1997—2006 р. — офіційний представник Всесвітньої Есперанто-Асоціації в Україні.

Від 2004 року — в США, секретар есперанто-клубу в Чикаго. Постійний делегат Всесвітньої есперанто-асоціації. Кореспондент в Україні журналу «MONATO» (Бельгія, мова есперанто).[1] Очолював Товариство есперантистів м. Чикаго (2006—2011), редактор (з грудня 2004) місячника «Saluton!» (понад 180 щомісячних випусків). Постійний автор чиказької української газети «Час і Події»[2] та журналу іноземної літератури «Всесвіт».

Зробив значний внесок у популяризацію імені Михайла Юрківа[3].

Перекладацька діяльність[ред. | ред. код]

З української — на есперанто[ред. | ред. код]

Переклав на есперанто оповідання українських авторів:

Також уривки романів:

З есперанто — на українську мову[ред. | ред. код]

Перекладав українською поезію видатного есперантського поета Ольда Вільяма (Шотландія).[3]

Видання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Мельничук Б. Паюк Віктор Борисович… — С. 43.
  2. Статті Віктора Паюка // Час і Події.
  3. а б Вільшаненко Микола. Джерело есперанто для українців задзвеніло в Тернополі // Медична академія. — 2008. — № 4 (29 лют.).

Джерела[ред. | ред. код]