Тешик-Таш (печера)

Тешик-Таш
узб. Teshik-Tosh
Череп хлопчика неандертальця з печери Тешик-Таш
Характеристики
Тип	карстова
Дослідження
Рік відкриття	1938
Розташування
37°57′57″ пн. ш. 67°09′23″ сх. д.
Країна	Узбекистан
Регіон	Сурхандар'їнська область
Карти розташування
Тешик-Таш у Вікісховищі

Тешик-Таш, Тешикташ (узб. Teshik-Tosh — дірявий камінь) — печера в горах Байсунтау (Сурхандар'їнська область, Узбекистан), де в 1938–1939 роках археологом А. П. Окладніковим було виявлено та досліджено стоянку мустьєрської культури, де було знайдено рештки кістяка (череп та деякі інші кістки) хлопчика неардельтальця (Homo neandertalensis або Homo sapiens neandertalensis) 8 — 9 років, оточеного десятьма попарно встромленими у землю цапиними рогами.

На стоянці знайдено численні кам'яні вироби, а також кістки гірської кози, дикого коня, ведмедя та інших тварин. Основним засобом виживання мешканців печери Тешик-Таш, які кілька разів оселялись у печері (про це свідчить наявність п'яти культурних шарів), становило мисливство.

Див. також

• Палеолітичні пам'ятки Азії

Література

• (рос.) Дублянский В. Н., Илюхин В. В. Крупнейшие карстовые пещеры и шахты СССР. — М. : Наука, 1982. — 150 с.
• (рос.) Чикишев А. Г. Пещеры на территории СССР. — М. : Наука, 1973. — 137 с.
• (рос.) Шакир Ю. А. и др. Перечень классифицированных пещер / сост. Шакир Ю. А. — М. : ЦРИБ «Турист», 1989.

Посилання

• Информационно-поисковая система «Пещеры» : [рос.] : [арх. 24 серпня 2019 року] // speleoatlas.ru. — Русское географическое общество. — Дата звернення: 24 серпня 2019 року.
• Неандертальці мешкали на 2000 км далі на схід, ніж уважалося дотепер