Перегляд вихідного коду сторінки Товариство пересувних художніх виставок

{{unibox}}
'''Товариство пересувних художніх виставок''' ({{lang-ru|Товарищество передвижных художественных выставок}}), скорочено '''передвижники'''&nbsp;— творче ідеологічне об'єднання художників [[Російська імперія|Російської імперії]], в тому числі й [[Україна|українських]], що було створено й активно діяло в останній третині [[XIX століття]].

В естетичному плані члени Товариства цілеспрямовано протиставляли себе і свої творчі пошуки, а також спосіб популяризації творчості представникам офіційного [[академізм]]у. Певний вплив на передвижницький рух мали подібні художні течії у [[Західна Європа|Західній Європі]], [[романтизм]] та ідеї [[Народництво|народництва]]. Свою діяльність передвижники будували на засадах кооперації.

''Передвижництво'' несло велику просвітницьку роль, мало велику кількість послідовників і в цілому здійснило значний вплив на розвиток мистецтва Росії та України.

== Із історії передвижницького руху ==
[[1863]] року 14 юнаків, найкращих випускників [[Петербурзька академія мистецтв|Імператорської академії мистецтв Петербурга]], на чолі з [[Крамськой Іван Миколайович|Іваном Крамським]] демонстративно покинули навчальний заклад після того, як їм відмовили у праві самостійно вибрати теми дипломних робіт. «Бунт чотирнадцятьох» виявився першим випадом проти академічної традиції, що відірвалася від реальності. Об'єднання майстрів реалізму в одну когорту&nbsp;— Петербурзьку артіль художників&nbsp;— стало переворотом в академічному російському мистецтві. Ідея про нове призначення живопису&nbsp;— відображувати блиск і вбогість суспільства повною мірою&nbsp;— стала єдиною для учасників культурного заколоту.

У 1869 московські живописці [[Мясоєдов Григорій Григорович|Григорій Мясоєдов]], [[Перов Василь Григорович|Василь Перов]], [[Маковський Костянтин Єгорович|Костянтин Маковський]], [[Прянішников Іларіон Михайлович|Іларіон Прянишников]] і [[Саврасов Олексій Кіндратович|Олексій Саврасов]] запропонували активістам Артілі об'єднатися і створити художнє товариство нового типу, яке, виконуючи просвітницьку місію, організовувало б безкоштовні пересувні виставки (звідси й назва&nbsp;— передвижники, див. також [[ходіння в народ]], [[народництво]], [[хлопоманство]]) у різних куточках Російської імперії. Через рік новостворене Товариство пересувних виставок офіційно зареєстровано. У різний час до його складу входили понад сто художників, серед яких Василь Перов, Іван Крамськой, [[:Маковський Володимир Єгорович|Володимир Маковський]], [[Ге Микола Миколайович|Микола Ґе]], [[Саврасов Олексій Кіндратович|Олексій Саврасов]], [[Шишкін Іван Іванович|Іван Шишкін]], [[Куїнджі Архип Іванович|Архип Куїнджі]], [[Васнецов Віктор Михайлович|Віктор Васнецов]], [[Рєпін Ілля Юхимович|Ілля Рєпін]], [[Левітан Ісаак Ілліч|Ісаак Левітан]]. За 53 роки свого існування (до розпаду в [[1923]] році) передвижники провели 48 виставок у [[Петербург|Петербурзі]], [[Київ|Києві]], [[Москва|Москві]], [[Харків|Харкові]], [[Одеса|Одесі]], [[Казань|Казані]], [[Рига|Ризі]] й інших містах.

Два десятиліття успішної діяльності Товариства змусили забути про його «хуліганське» коріння: петербурзький конфлікт [[Академізм|академістів]] і заколотників став частиною історії мистецтва. Реалізм і народність, які пронизують передвижницькі картини, були визнані новим, прогресивним витком розвитку живопису. [[Іван Толстой]], віце-президент Академії мистецтв у Петербурзі, який одним із перших усвідомив послаблення позицій традицій сучасного йому живопису, запропонував колишнім «ізгоям» викладацькі посади. Таким чином, [[1894]] року вчителями академії стали Рєпін, Маковський, Шишкін і Куїнджі. Будучи вже прославленими майстрами пейзажу, вони навчали нове покоління живописців цього мистецтва, що зміцнило свої позиції як самостійний жанр.

Примітно, що ще за життя більшість учасників Товариства мали визнання і в народі, і в середовищі панівного класу й були досить заможними. Особливу, якщо не найбільш значущу, роль відіграв у цьому знаменитий купець, меценат і шанувальник живопису [[Третьяков Павло Михайлович|Павло Третьяков]]. З [[1856]] року він почав збирати колекцію картин у нині [[Третьяковська галерея|прославленій галереї]] в Лаврушинському провулку Москви. До кінця [[XIX століття]] бути виставленим у Третьяковці нарівні з [[Верещагін Василь Васильович|Василем Верещагіним]], [[Полєнов Василь Дмитрович|Василем Полєновим]] і [[Боровиковський Володимир Лукич|Володимиром Боровиковським]] вважалося особливим шиком.

Третьяков приятелював із багатьма живописцями, вкладаючи значну частину своїх статків у їхні твори. В одного тільки Маковського Павло Іванович особисто придбав понад 30 робіт. Його галерея, що стрімко розросталася, лише за три десятиліття стала культовим музеєм Російської імперії і щонайменше ще на сотню років закріпила за іменами представлених у ній живописців статус народних улюбленців і геніїв.

== Історія виникнення ==
Товариство утворилося в [[1870]] році в Петербурзі за ініціативою І.&nbsp;Н.&nbsp;Крамського, Р.&nbsp;Р.&nbsp;Мясоєдова, М.&nbsp;М.&nbsp;Ге і В.&nbsp;Г.&nbsp;Перова в процесі боротьби передових художніх сил країни за демократичні ідеали і на противагу офіційному центру мистецтва&nbsp;— [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзькій академії мистецтв]] (див. Академії художні). Товариство розвивало найкращі традиції Артілі художників, керівник якої І.&nbsp;Н.&nbsp;Крамськой став ідейним вождем нового об'єднання. Передвижники знаходилися під впливом суспільних і естетичних поглядів В.&nbsp;Г.&nbsp;Белінського і Н.&nbsp;Р.&nbsp;Чернишевського. Звільнившись від регламентації і опіки Академії мистецтв у створенні, демонстрації та реалізації своїх творів, вони організували внутрішнє життя Товариства на кооперативних засадах, розгорнули освітню діяльність.

З [[1871]] Товариство влаштувало 48 пересувних виставок у Петербурзі та Москві, після чого вони демонструвалися у Києві, Харкові, Казані, Орлові, Ризі, Одесі та ін. містах. Рішуче порвавши з канонами та ідеалістичною естетикою [[академізм]]у, мистецтво передвижників мало своєю основою творчий метод критичного реалізму. Передвижники звернулися до правдивого з демократичних позицій зображення життя та історії народу, рідної країни, її природи. Прагнучи служити своєю творчістю інтересам трудового народу, вони прославляли його велич, силу, мудрість і красу, а часто піднімалися до нещадного викриття тих, що його пригноблюють і ворогів, нестерпно важких умов його життя. У гуманістичному мистецтві передвижників знайшли рішуче засудження російських самодержавних порядків, з гарячим співчуттям було показано визвольний рух російського народу. Характерні для передвижників картини відрізнялися великою силою психологізму і соціального узагальнення, високою майстерністю типізації, умінням через окремі образи та сюжети представляти цілі класи і стани. Провідними жанрами в мистецтві передвижників були побутовий жанр і [[портрет]], що дозволяли якнайповніше показувати життя народу, створювати образи передових людей прямо затверджувати демократичні ідеали. Значний розвиток отримали також історичний жанр та [[пейзаж]]; у картинах на євангельські сюжети втілювалися актуальні етично-філософські проблеми.

== Період 1870–1890-х ==
В період свого розквіту в 1870–1890-х творчість передвижників розвивалася убік усе ширшого охоплення життя, все більшої природності та свободи зображення. На зміну дещо скутій та сухуватій манері письма темними фарбами приходять вільна широка манера, передача навколишнього середовища за допомогою світлої палітри, рефлексів, кольорових тіней; різноманітнішою та вільнішою стає композиція картини, що відображала прагнення художників до якнайбільшої природності зображення, до відтворення живого зв'язку людини з довкіллям, природою. У творчості передвижників критичний реалізм досяг у російському образотворчому мистецтві своєї кульмінації. Новаторське, істино народне мистецтво передвижників служило дієвим засобом демократичного, суспільного, етичного та естетичного виховання багатьох поколінь і, врешті решт, стало важливим чинником розвитку російського визвольного руху, допомагало зростанню революційної свідомості суспільства.

{{переклад}}
 {| class="standard"
  !Ім'я художника||        Відомі твори, вперше показані на пересувних виставках<ref>На пересувних виставках показувались лише ті твори, які до цього ніде не виставлялись.</ref>
  |- 
  |<big>'''[[Рєпін Ілля Юхимович|І.&nbsp;Ю.&nbsp;Репін]]'''</big>||  <gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">
   File:Sophia Alekseyevna, by Ilya Repin.jpg
   File:Ilya Repin - Портрет композитора М.П.Мусоргского - Google Art Project.jpg
   File:Kurskaya korennaya.jpg
   File:Ilya Repin Unexpected visitors.jpg

  </gallery>
  |-
  |<big>'''[[Суриков Василь Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Суриков]]'''</big>||<gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">
  File:Surikov streltsi.jpg
  File:Vasily Surikov - Боярыня Морозова - Google Art Project.jpg
  File:SurikovSnowFortress.jpg
  File:Surikov Pokoreniye Sibiri Yermakom.jpg

  </gallery>
  |-
  |<big>'''[[Мясоєдов Григорій Григорович|Г.&nbsp;Г.&nbsp;Мясоєдов]]'''</big>||<gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">
  File:Myasoedov Chess with himself 1907.jpg|[[Сам с собою, или Игра в шахматы|''«Сам с собою, или Игра в шахматы»'']]
  
  </gallery>
  |-
  |<big>'''[[Дубовськой Микола Никанорович|М.&nbsp;Н.&nbsp;Дубовской]]'''</big>|| <gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">File:Nikolai N. Dubowski - Drohende Stille (Russisches Museum).jpg</gallery>

  |-
  |<big>'''[[Маковський Володимир Єгорович|В.&nbsp;Є.&nbsp;Маковський]]'''</big>||
  |-
  |<big>'''[[Прянішников Іларіон Михайлович|І.&nbsp;М.&nbsp;Прянишников]]'''</big>||
  |-
  |<big>'''[[Саврасов Олексій Кіндратович|О.&nbsp;К.&nbsp;Саврасов]]'''</big>|| <gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">File:Aleksey Savrasov - Грачи прилетели - Google Art Project.jpg</gallery>
  |-
  |<big>'''[[Шишкін Іван Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Шишкін]]'''</big>|| <gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">
  File:Shishkin DozVDubLesu 114.jpg
  </gallery>

  |-
  |<big>'''[[Максимов Василь Максимович|В.&nbsp;М.&nbsp;Максимов]]'''</big>||
  |-
  |<big>'''[[Савицький Костянтин Аполлонович|К.&nbsp;А.&nbsp;Савицький]]'''</big>||
  |-
  |<big>'''[[Васнецов Аполлінарій Михайлович|A.&nbsp;M.&nbsp;Васнецов]]'''</big>||
  |-
  |<big>'''[[Васнецов Віктор Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Васнецов]]'''</big>|| <gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">
  File:Viktor Vasnetsov - Аленушка - Google Art Project.jpg
  File:Victor Vasnetsov - Knight at the Crossroads - Google Art Project.jpg
  </gallery>

  |-
  |<big>'''[[Куїнджі Архип Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Куїнджи]]'''</big>||
  |-
  |<big>'''[[Келін Петро Іванович|П.&nbsp;І.&nbsp;Келін]]'''</big>||
  |-
  |<big>'''[[Полєнов Василь Дмитрович|В.&nbsp;Д.&nbsp;Полєнов]]'''</big>||<gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">
  File:Wassilij Dimitriewitsch Polenow 005.jpg
</gallery>

  |-
  |<big>'''[[Ярошенко Микола Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Ярошенко]]'''</big>||<gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">
  File:Yaroshenko. Kursistka (1883).jpg|[[Курсистка|''«Курсистка»'']]
</gallery>
  |-
  |<big>'''[[Левицький Рафаїл Сергійович|Р.&nbsp;С.&nbsp;Левицький]]'''</big>||
  |-
  |'''[[Левітан Ісаак Ілліч|І. І. Левитан]]'''||<gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">
  File:Levitan nad vech pok28.jpg
  File:Vladimirka.jpg
  File:Mart levitan.jpg
  File:Levitan Zolotaya Osen.jpg
  </gallery> 
  |-
  |<big>'''[[Сєров Валентин Олександрович|В.&nbsp;А.&nbsp;Сєров]]'''</big>|| 
  |-
  |<big>'''[[Корін Олексій Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Корин]]'''</big>||
  |-
  |<big>'''[[Архипов Абрам Юхимович|А.&nbsp;Ю.&nbsp;Архипов]]'''</big>||
  |-
  |<big>'''[[Суренянц Вардгес Акопович|В.&nbsp;А.&nbsp;Суренянц]]'''</big>||<gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">
  File:Vardkes.jpg
  File:Суренянц, «Попранная святыня», 1895.jpg
  File:Мкртич Хримян.jpg
  File:В. Суренянц. Возвращение царицы Запел на престол, 1909.jpg
  </gallery>
  |-
  |<big>'''[[Бялиніцький-Бируля Вітольд Каетанович|В.&nbsp;К.&nbsp;Бялыницкий-Бируля]]'''</big>||
  |-
  |<big>'''[[Моравов Олександр Вікторович|О.&nbsp;В.&nbsp;Моравов]]'''</big>||
  |-
  |<big>'''[[Крамськой Іван Миколайович|І.&nbsp;М.&nbsp;Крамськой]]'''</big>|| <gallery widths="130px" heights="130px">
File:Kramskoy Portrait of a Woman.jpg
File:Inconsolable grief.jpg
Файл: Kramskoi Christ dans le désert.jpg|[[Христос в пустыне (картина Крамского)|Христос в пустыне]], [[1872]]
File:Iwan Nikolajewitsch Kramskoj 004.jpg
File:Leon tolstoi.jpg
File:403Kramskoy PtVasilevaGTG.jpg
</gallery>
  |-
  |<big>'''Н.&nbsp;П.&nbsp;Богданов-Бельский'''</big>|| <gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">
  File:BogdanovBelsky UstnySchet.jpg
  File:1897 Bogdanov-Belsky At School Doors.jpg
  </gallery>
  |-
  |<big>'''[[Перов Василь Григорович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Перов]]'''</big>|| <gallery perrow="4" widths="130px" heights="130px">
File:Dostoevskij 1872.jpg
</gallery>
 |-
 |<big>'''[[Колупаєв Дмитро Антонович|Д.&nbsp;А.&nbsp;Колупаев]]'''</big>||

  |}

== Головні представники ==
Товариство об'єднувало майже всі найталановитіші художні сили країни. У його склад в різні часи входили (окрім ініціаторів) [[Рєпін Ілля Юхимович|І.&nbsp;Ю.&nbsp;Рєпін]], В.&nbsp;І.&nbsp;Суріков, В.&nbsp;Є.&nbsp;Маковський, І.&nbsp;М.&nbsp;Прянішников, О.&nbsp;К.&nbsp;Саврасов, І.&nbsp;І.&nbsp;Шишкин, Ст М. Максимов, К.&nbsp;А.&nbsp;Савіцкий, А. М. і В.&nbsp;М.&nbsp;Васнецови, А.&nbsp;І.&nbsp;Куїнджі, В.&nbsp;Д.&nbsp;Поленов, Н.&nbsp;А.&nbsp;Ярошенко, І.&nbsp;І.&nbsp;Левітан, [[Сєров Валентин Олександрович|Сєров Валентин]] і ін. Учасниками виставок Товариства були М.&nbsp;М.&nbsp;Антокольський, В.&nbsp;В.&nbsp;Верещагин, А.&nbsp;П.&nbsp;Рябушкин і ін. Велику роль в розвитку мистецтва передвижників грав критик-демократ В.&nbsp;В.&nbsp;Стасов; [[Третьяков Павло Михайлович|Третьяков Павло]], комплектуючи свою галерею творами передвижників, надавав їм важливу матеріальну й моральну підтримку. Авторитет і суспільний вплив Товариства неухильно зростали. Самодержавство вимушене було відмовитися від первинної тактики утисків і цькування передвижників. Воно робило спроби підпорядкувати собі їхню діяльність, щоб підняти значення Академія мистецтв, яка переживала глибоку кризу.

== Передвижники і Академія мистецтв у 1890-х ==
У 1890-х до складу Академія мистецтв увійшли видні члени Товариства ([[Рєпін Ілля Юхимович|Рєпін]], [[Маковський Володимир Єгорович|Маковський]], [[Шишкін Іван Іванович|Шишкін]] та ін.). До передвижників належали художники з України, Латвії, Вірменії і ін. країн, що зробили великий внесок на розвиток своїх національних художніх шкіл по шляху реалізму, народності і демократичних ідеалів. Величезне значення для розвитку російського. реалістичного мистецтва мала педагогічна діяльність передвижників (В.&nbsp;Р.&nbsp;Перов, І.&nbsp;Е.&nbsp;Рєпін, В.&nbsp;Е.&nbsp;Маковський, І.&nbsp;Н.&nbsp;Крамськой, А.&nbsp;Д.&nbsp;Саврасов, А.&nbsp;І.&nbsp;Куїнджі, Д.&nbsp;А.&nbsp;Савіцький, В.&nbsp;Д.&nbsp;Поленов, [[Грандковський Микола Карлович|М.&nbsp;К.&nbsp;Грандковський]] і ін.). На рубежі [[XIX століття|ХІХ]]–[[XX століття|ХХ]] столітть мистецтво ряду Передвижників стало втрачати глибину віддзеркалення життя, викривальний [[пафос]]. Товариство втрачав минулий суспільний вплив, але основне ядро передвижників до кінця зберегло вірність реалізму і демократичним ідеалам. У 1890–1900-х рр. в творчості передової групи передвижників з'являлися [[Соціалізм|соціалістичні]] ідеї, що відображали розвиток робочого руху, народжувалися елементи соціалістичного мистецтва ([[Касаткін Микола Олексійович|М.&nbsp;О.&nbsp;Касаткин]], Л. Ст Попов, С.&nbsp;В.&nbsp;Іванов й ін.). Багато передвижників увійшли до радянської художньої культури, з'явилися носіями великих реалістичних традицій [[XX століття|ХХ століття]] і допомогли формуванню мистецтва соціалістичного реалізму. Товариство передвижників розпалося в [[1923]] році. Його члени влилися переважно в АМРР, продовжуючи в нових історичних умовах служити своїм мистецтвом народові.

== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* [http://ofam.od.ua/pdf/catalog/19tphv.pdf Н.&nbsp;П.&nbsp;Собко. Иллюстрированный каталог XIX й передвижной выставки. 1891.Электронная библиотека Одесского художественного музея.]{{ref-ru}}

== Джерела і посилання ==
* {{УРЕ}}
* {{УМЕ10|частина=Передвижники|сторінки=1323}}
* [http://maysterni.com/publication.php?id=154551 Володимир Стасов. Пересувна виставка 1871 року]{{ref-uk}}

{{Мистецькі течії}}
{{Ілля Рєпін}}
{{Проблеми|
{{абр|дата=вересень 2019}}
{{noimg|дата=вересень 2019}}
{{оновити|дата=вересень 2019}}
}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Образотворче мистецтво Росії]]
[[Категорія:Мистецькі течії]]
[[Категорія:Мистецтво України]]
[[Категорія:Передвижники| ]]
[[Категорія:XIX століття]]