Трейдуб Порфирій Омелянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трейдуб Порфирій Омелянович

Порфирій Трейдуб, 1924 рік
Народився1897(1897)
Запоріжжя
Помер1937(1937)
Донецьк
Країна Російська імперія
 Українська Радянська Соціалістична Республіка
 СРСР
НаціональністьУкраїнець
Діяльністьписьменник
журналіст
Мова творівросійська
Роки активності1922-1937

CMNS: Трейдуб Порфирій Омелянович у Вікісховищі

Порфирій Омелянович Трейдуб (1897–1937) — російський радянський письменник, журналіст, партдіяч. Редактор газети «Краматорська домна» (рос. Краматорская домна) — першого масового видання міста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Запоріжжі в сім'ї вантажника. Завдяки допомозі родичів разом із братом Гавриїлом закінчив гімназію. В 1913 році переїхав у Донбас влаштувався на завод Краматорського металургійного товариства (КМО), працював молотобійцем, потім долбежнік на Старокраматорському машинобудівному заводі. В 1917 році увійшов до Комунвстичної партії. Був партизаном, боровся проти кайзерівських військ. Потім служив у продзагони в сусідньому Олександрівському районі. До 1922 року — оперуповноважений ЧК, командир загону по боротьбі з бандитизмом у Краматорському та Слов'янському районах. У його підпорядкування входили 300 шабель і броньовик.

1920 року його відкликають в Краматорськ як фахівця-робітника, але потім відразу ж призначають уповноваженим місцевої ЧК по боротьбі з бандитами в Слов'янському районі.

У 1922 р. почав писати замітки про завод в газеті «Кочегарка». Через рік на першій нараді робкорів був обраний редактором газети «Краматорська домна» — першого масового видавництва міста. Тоді ж взяв участь у першому губернському з'їзді робкорів Донбасу, був обраний членом президії.

У 1924 році в журналі «Забой» був надрукований його оповідання «Розряди начальника Колебаева». У грудні 1926 року у зв'язку з важким захворюванням переходить на господарську роботу але не пориває зв'язку з газетою і журналом «Забой». У цьому журналі він публікує ряд оповідань: «Радісна земля», «Мати» та інші в яких показував зміни, які відбуваються в житті робітничого класу. Після цього його запросили до редакції популярної газети «Кочегарка», і він з родиною переїхав в Артемівськ. Протягом 1920-х його доля була пов'язана з друкованою діяльністю.  

У середині 30-х — директор Сталінградського номерного заводу. Його брат Гавриїл, директор сталінградського заводу «Червоний Жовтень», член ЦК і один Орджонікідзе був репресований у 1938 році. Порфирія викликали в НКВС для допитів. Розуміючи, що його чекає, в березні 1937 р. вчинив самогубство.

Джерела

[ред. | ред. код]