Фазіл-бій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фазіл-бій
Народився 1752
Бухара, Узбекистан
Помер 1758
Карші, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка

Фазіл-бій (1752 — 1758) — 14-й володар Бухарського ханства у 1758 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Мангит. Син Нарбута-бія, та доньки Мухаммад-Рахім-хана. Народився 1752 року. Після смерті діда за материнською лінією у 1758 році отримав владу. Втім через малий вік фактичноо керував Даніял-бій1, стрийко Мухаммад-Рахім-хана, що отримав посаду аталика.

Невдовзі підняли заколоти накіби Ура-Тюбе, Гісара і Керміна. До них доєдналися повстання в Гузарі, Нураті, Байсуні, Ширабаді, Ходженті. Повсталі З Ходженту і Ура-Тюбе захопили та пограбували Самарканд.

Данііял-бію вдалося придушити лише повстання в Керміні на чолі ізмухаммадом-Амін-ходжою. Невдовзізамирився з повсталими Ходженту. Втім у Бухарі стикнувся зі змовою Нарбута-бія, батька хана. Втім за посередництва шейхів вдалося припинити колотнечу. Фазіл-бія було позбавлено влади і разом з батьком відправлено до Карші, де той став місцевим беком. Того ж року Фазіла було вбито. Новим ханом став Абулгазі, онук Абу'л-Фаїз-хана.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Абдалазим Сами. Тарих-и Салатин-и Мангитийа / пер. Епифановой Л. М. — М., 1962. — 179 p.
  • Анке фон Кюгельген. Легитимация среднеазиатской династии мангитов в произведениях их историков, XVIII-XIX вв. — А. : Дайк-Пресс, 2004. — 514 p.
  • Алексеев А. К. Политическая история Тукай-Тимуридов: по материалам персидского исторического сочинения Бахр ал-асрар. Спб.: издательство Санкт-Петербургского университета, 2006.