Бухара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бухара
Buxoro / Бухоро
Bukhara - Panorama.jpg
Координати: 39°46′ пн. ш. 64°26′ сх. д. / 39.767° пн. ш. 64.433° сх. д. / 39.767; 64.433
Країна Узбекистан Узбекистан
Вілоят Бухарський
Засноване VI ст. до н. е.
Перша згадка 500
Уряд
 - Хокім Вальєн Урінов
Площа
 - Повна 39,4 км²
Висота над р.м. 225 м 
Населення (2014)
 - Усього 272 500 осіб
 - Густота 6916,24 осіб/км²
Часовий пояс UTC+5
Поштовий індекс 2001ХХ
Телефонний код(и) місцевий: 365,
міжнародний: (+998) 65
Вебсайт: buxoro.uz
Бухара. Карта розташування: Узбекистан
Бухара
Бухара
Розташування міста на мапі Узбекистану
Історичний центр Бухари
Historic Centre of Bukhara [1]
Світова спадщина
Kalon-Ensemble Buchara.jpg
39°46′29″ пн. ш. 64°25′43″ сх. д. / 39.77472222224977827° пн. ш. 64.42861111113877826° сх. д. / 39.77472222224977827; 64.42861111113877826
Країна Узбекистан Узбекистан
Тип місто
local administrative unit (NUTS) і місто з населенням понад 100 тис. осібd
Критерії ii, iv, vi
Об'єкт № 602
Регіон Азія і Океанія
Зареєстровано: 1993 (17 сесія)

CMNS: Бухара у Вікісховищі

Бухара (узб. Buxoro) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Бухарської області.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване в низинах річки Зеравшан, у центрі Бухарського оазису, на каналі Шахруд. Бухара з'єднана лінією (13 км) із залізничним вузлом Бухара-1 (м. Каган).

Назва[ред. | ред. код]

Місто виникло не пізніше I століття н. е. Назва походить від санскрит. «віхара», що означає «монастир».

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Бухари

Давня історія[ред. | ред. код]

  • VI—VII ст — Бухара — велике місто Мавераннахра;
  • VII вв — початок вторгнення арабів;
  • VII вв — Спорудження Арка;
  • 709 — Взяття міста намісником Хорасану Кутейбою;
  • 775—783 — повстання «людей у білих одежах» у Бухарі проти арабів (повстання Муканни);

Середньовіччя[ред. | ред. код]

  • 830 — перша літописна згадка про Бухару;
  • 849—850 — спорудження навколо Бухари стіни з одинадцятьма воротами для захисту від набігів ворогів;
  • 820—892 — роки життя історика Тарабі;
  • 860—941 — роки життя поета Рудакі;
  • 870—950 — роки життя філософа та енциклопедиста Фарабі;
  • ?-977 — роки життя поета Дакікі;
  • IX—Х ст — спорудження мавзолею Ісмаїла Самані;
  • 875—999 — Бухара — столиця феодальної держави, утвореної після розпаду Арабського халіфату;
  • 943—944 — «Історія Бухари М.Наршахі»;
  • 980—1037 — Роки життя великого вченого-енциклопедиста, уродженця Бухари Абу Алі ібн Сіни;
  • 999 — Бухару захопили караханідскі правителі;
  • 1127 — Збудовано мінарет Калян;
  • 1220, лютий — Бухару захопили орди Чингісхана;
  • 1238 — Повстання Махмуда Тарабі проти монгольських завойовників;
  • 1318—1389 — роки життя шейха Бахоуддіна Накшбанді;
  • XIV ст — побудова мечеті та мавзолею Сайфітдіна Бохарзі, побудова пам'ятника Чашма Аюб;
  • 1370 — Бухара увійшла до складу імперія Тимура;
  • 1417 — Збудовано медресе Улугбека;
  • XVI—XVIII ст — Бухара столиця Бухарського ханства;
  • 1535 — Будівництво медресе Мір-Араб;
  • XVI ст. — Будівництво мечеті Баланд та ансамблю Чао-Бакр;
  • 1557 — посольство з Бухари до Москви з проханням дозволити вільну торгівлю з Московією;
  • 1583—1600 — П'ять Бухарських посольств до Москви для встановлення дипломатичних стосунків;
  • 1599—1753 — Аштарханкульська династія ханів Бухари;
  • XVIст — будівництво шатрів Токі Заргарон, Токі Тельмакфурушон, Токі Саррофон;
  • 1652 — Будівництво медресе Абдулазіз-хана;
  • XVII ст. — Будівництво ансамблю Лябі-Хауз;

XVIII століття[ред. | ред. код]

  • 1752—1753 — Реконструкція Бухари; зміцнення міської стіни;
  • 1753—1920 — Мангітська династія ханів Бухарського емірату;

XIX століття[ред. | ред. код]

  • 1807 — Будівництво медресе Чор-Мінор;
  • 1810 — Повстання у Бухарі проти дорожнечі, голоду та крадіжок;
  • 1821—1825 Небачене за потужністю повстання міської бідноти та сільського населення;
  • 1826 — Публікація в Парижі книги Г.Мейендорфа «Подорож з Оренбургу в Москву»;
  • 1827—1897 — Роки життя письменника та філософа Дониша;
  • 1836 — Вихід у світ роботи сходознавця П. С. Савельєва «Бухара у 1835 році»;
  • 1853 — Публікація книги О. М. Попова «Стосунки Росії з Хівою та Бухарою»;
  • 1862 — Виход у світ роботи сходознавця Н. Залесова «Нариси дипломатичнихстосунків Росії з Бухарою з 1836 по 1843 рік»;
  • 1868—1869 — вивезення з Бухари в Росії 250 тисяч пудів бавовни;
  • 1869 — Війна між Росією та Бухарою;
  • 1868, 23 червня — укладення миру між Росією та Бухарою;
  • 1873 — Договір між Росією та Бухарою, який уточнив кордони між Туркестанським краєм та Бухарським еміратом;
  • 1885 — Заснування у Бухарі «Російського імператорського політичного агенства»;
  • 1877—1888 — Перша залізниця на території Бухари (від Красноводська до Самарканду);
  • 1878—1954 — роки життя письменника та вченого С.Айні;
  • 1888 — Велике народне повстання землевласників та тваринників (повстання Восе);
  • 1890 — Ввезення з Росії в Бухару 660 тисяч пудів зерна та борошна;
  • 1894 — Прийняття закону про включення Бухари в єдину з Росією митну межу;
  • 1894 — Відкриття відділення Державного банку з капіталом 90 млн рублів;
  • 1894 — Відкриття російсько-туземної школи;
  • 1896—1939 — Роки життя видатного державного діяча Ф.Ходжаєва;

Початок XX століття[ред. | ред. код]

  • Кінець XIX-початок XX ст Будівництво палацу Мохі-Хоса;
  • 1905 — Приєднання робітників всіх залізничних станцій Бухарського ханства до Всеросійського політичного страйку;
  • 1905—1907 — Виступи бухарських ремісників;
  • 1909 — Побачила світ книга Д.Логофета «Країна безправства. Бухарське ханство і його сучасний стан»;
  • 1911 — Відкриття у Бухарі жіночої лікарні з пологовим відділенням;
  • 1912 — Страйк бухарських ткачів;
  • 1912 — Перша у Бухарі газета узбецькою мовою «Туран»;
  • 1912 — Перша у Бухарі газета таджицькою мовою «Бухороі Шаріф» («Священна Бухара»);
  • 1912—1975 — Роки життя видатного композитора М.Ашрафі;
  • 1914 — Відкриття магазину «Товариство мануфактурної торгівлі»;
  • 1914—1916 — Великі селянські виступи в еміраті;
  • 1917, 7 березня — Великий мітинг в Кагані у зв'язку з лютневою революцією.

Бухара між І та ІІ Світовими війнами[ред. | ред. код]

  •  
  •  
  • 1920, 28 серпня — початок боїв у Бухарі;
  • 1920, 6-8 жовтня — більшовиками та їх прихильниками проголошено так звану Бухарську Народну Радянську Республіку;
  •  
  • 1921, 4 березня — Підписання в Москві союзної та економічної угоди між РСФСР та БНСР;
  • 1922 — Відкриття музичного училища;
  • 1923, лютий — Створення російсько-бухарського державного товариства «Держбавовна»;
  • 1923, 25 серпня — Виставка БНСР у Середньоазійському павільйоні у Москві;
  • 1923, вересень — Перше кооперативне об'єднання кустарів Бухари «Бухарська будівельна артіль»;
  • 1924, 19 вересня — Проголошення на П'ятому Всебухарському з'їзді Ради БНСР соціалістичної республіки;
  • 1924, жовтень — Включення БНСР до складу утворених Узбецької, Туркменської, Таджицької РСР у зв'язку з національно-державним розмежуванням;
  • 1925, 12 квітня — Рада у Москві між БНСР та «Севзапкіно» з питання організації російсько-бухарського кінотовариства;
  • 1925, червень — Організація товариства «Геть неграмотність»;
  • 1925 — Вихід на екрани фільму «Башти смерті», який знімався у Бухарі російсько-бухарським кінотоварситвом спільно з «Севзапкіно»;
  • 1925 — Відкриття Старогородського жіночого клубу;
  • 1926 — Відкриття інвалідного будинку;
  • 1927—1930 — Введення в експлуатацію шовкомотальної та швейної фабриик, шкірзаводу;
  • 1930 — Заснування першого вищого навчального закладу — Педагогічного інституту;
  • 1931 — План розвитку комунального господарства Бухари. Початок будівництва кількох 2-поверхових 28-квартирних будинків;
  •  
  • 1935 — Введення в експлуатацію Центральної електростанції;
  • 1935 — Відміна карткової системи;
  • 1937, грудень — Вибори до Верховної Ради СРСР, у яких взяли участь 95,9 % виборців Бухари;
  • 1938 — Перший номер газети «Бухоро хакікати» («Бухарська правда»);
  • 1939 — Вибори до міської ради в яких взяли участь 95,5 % виборців
  • 1942, листопад — Бухара прийняла і розселила 9327 евакуйованих чоловік;
  • 1942 — Внесок колективів промислових підприємств у фонд оборони, у фонд танкової колони 200 тисяч рублів;
  •  
  • 1945 — Учні та вчителі передали 225 тисяч рублів на будівництво бойового літака «Бухарський школяр»;

Бухара від завершення ІІ Світової війни до проголошення незалежності Узбекистану[ред. | ред. код]

  • 1948 — Рух за підвищення якості продукції;
  • 1950 — Побудова 16-ти км водопровідної мережі;
  • 1954, 10 березня — мітинг молоді міста з якого 130 юнаків та дівчат виїхали на освоєння цілинних земель;
  • 1955, вересень — Конференція раціоналізаторів та винахідників;
  • 1955 — Організація Бухарського відділння союзу письменників Узбекистану;
  • 1956 — Початок будівництва міського озера;
  • 1957 — Перший випуск газети Державного педагогічного інституту «За передову науку» («Ілгор фан учун»);
  • 1957, серпень-вересень — Рішення виконкомів обласної та Бухарської міської Рад про розвиток житлового будівництва на 1959—1960 рр.;
  • 1958, 5 листопада — початок газифікації Бухари;
  • 1959 — Поява перших продовольчих магазинів самообслуговування;
  • 1959 — Відкриття першого народного університету культури, слухачами якого було 200 робітників та службовців;
  • 1959, грудень — Зустріч з учасниками тижня таджицької літератури та мистецтва в Узбекистані;
  • 1967 — Початок систематичного розвитку туристичної галузі у Бухарі;
  • 1967, серпень — Перебування у Бухарі учасників декади індійської культури;
  • 1970 — Відкриття Будинку зв'язку;
  • 1970 — Завершення будівництва Будинку Рад;
  • 1970 — Здача в експлуатацію нового комплексу будівель педінституту;
  • 1970, травень — Будівництво торговельного центру «Бахт»;
  • 1971, жовтень — Початок будівництва Бухарського бавовняного комбінату;
  • 1972 — Завершення будівництва першої черги харкурського водогону;
  • 1973 — Перша черга текстильного комбінату потужністю 253 тисячі прядильних веретен та 1600 верстатів;
  • 1974, 10 січня — Мітинг текстильників у зв'язку з пуском в експлуатацію черги бавовняного комбінату;
  • 1974 — Бавовноочисний завод з випуску та переробки бавовни-волокна вийшов на перше місце в СРСР;
  • 1974, грудень — Республіканський конкурс любительських фільмів;
  • 1974 — Введення в експлуатацію комфортабельного готелю «Інтурист» на 378 номерів;
  • 1975 — Відкриття бюро подорожей та екскурсій;
  • 1975 — Відкриття технікуму культури;
  • 1976 — Відкриття готелю «Зарафшан» на 400 місць;
  • 1976, квітень — Землетрус у Бухарі;
  • 1976—1977 — У ході ліквідації наслідків землетрусу місто отримало 288 квартир від ферганських будівельників, 484 від андижанських, 220 від ташкентських;
  • 1977, 31 серпня — Відкриття в Бухарі технолгічного інституту харчової та легкої промисловості;
  • 1978, 1 червня — Перший номер багатотиражки «Текстильник Бухари»;
  • 1978 — Відкриття Палацу культури ім. Абу Алі ібн Сіни;
  • 1979 — відкриття Бухарської народної філармонії;
  • 1979, грудень — Відкриття іподрому;
  • 1979 — Готель «Гулістан» на 315 місць;
  • 1980 — Завершення будівництва одного з найбільших східних базарів;
  • 1980 — Святкування 1000-ліття ібн Сіни (Авіцени);
  • 1980 — Прямий рейс Ту-154 Бухара-Москва;
  • 1980,травень — випуск першої продукції хлібокомбінату;
  • 1981, березень — Перші 22 тонни пряжі другої прядильної фабрики текстильного комбінату;
  • 1982 — Відкриття дитячого лялькового театру;
  • 1982, серпень — відкриття нового колгоспного ринку;
  • 1983, березень — введення в експлуатацію Другої ткацької фабрики на текстильному комбінаті;
  • 1984, квітень — Землетрус у Бухарі;
  • 1984 — Введення в експлуатацію водогону Кую-Мазар — Бухара, довжиною 30 км;
  • 1984 — Створення при науково-методичному центрі любительської кіностудії «Сітора»;
  • 1985 — Завершення будівництва водоочисних споруд Шахрудського вузла;
  • 1985 — Створення міського культурно-спортивного комплексу;
  • 1986, травень — Студенти інженерно-педагогічного факультету держпедінституту вирішили долучитись до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
  • 1986 — Створення спецавтогосподарства на 250 автомашин;
  • 1986 — Відкриття нового корпусу ниркового санаторію;
  • 1986 — Відкриття Будинку знань;
  • 1986 — Здача в експлуатацію Будинку радіо;
  • 1986 — Здача в експлуатацію поліклініки на 350 відвідувань у зміну;
  • 1986, грудень — Початок тролейбусного руху в Бухарі;
  • 1987 — Введення в експлуатацію нової взуттєвої фабрики;
  • 1987, серпень — Відкриття культурно-спортивно побутового комплексу;
  • 1987 — Відкриття центрального універмагу;
  • 1988, 11 грудня — Бухарці надали допомогу населенню Вірменії, яке потерпіло від землетрусу;
  • 1989, січень — Бухарці надали допомогу мешканцям Таджикистану, яке потерпіло від землетрусу;
  • 1989, квітень — Фестиваль дружби з Туркменською РСР;
  • 1989, 24 серпня — Відкриття меморіалу на честь військових, які загинули в Афганістані;
  • 1989 — Організація в Бухарі наукового центру інституту сходознавства Академії наук Узбекистану;
  • 1989 — Відкриття медичного інституту;
  • 1990 — Відкриття аспіратнтури у Бухарському держпедінституті;
  • 1990 — Організація таджицького культурного центру;

У незалежному Узбекистані[ред. | ред. код]

  • 1991, квітень — Дні пам'яті великого поета Навої у Бухарі;
  • 1993, травень — Організація спільного підприємства «Бухороі-шариф електронік корпорейшн» з корейською фірмою «Голдстар» з виробництва телевізорів;
  • січень 1995 — Новий паспорт громадянина Узбекистану з номером 0000001 вручено Герою СРСР Азіму Рахімову;
  • 5 липня 1995 — В бухарі відкрито перший супермаркет;
  • листопад 1995 — у Бухарі запроваджено мобільний зв'язок
  • січень 1996 — Постанова КМ Республіки Узбекистан «Про підготовку до святкування 2500-річчя м. Бухари»

[2]

Економіка[ред. | ред. код]

Легка (каракулевий, бавовноочисний заводи, бавовняний комбінат та ін.) та харчова промисловість. 2 виші, театр.

Транспорт[ред. | ред. код]

У місті діє аеропорт звідки здійснюються регулярні рейси до Ташкента та Фергани а також до російських міст Москва та Санкт-Петербург. Бухара має регулярне залізничне сполучення із столицею Узбекистану Ташкентом. [3]

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Історичний центр Бухари включено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО

  • Ансамбль Поі-Калян
  • Ансамбль Ходжа-Гаукушон
  • Водойма Лябі-Хауз
  • Комплекс Боло-Хауз
  • Кош-Медресе
  • Фортеця Арк
  • Мавзолей імама Абу Хавса Кабіра
  • Мавзолей Саманідів
  • Мавзолей Чашма-Аюб
  • Медресе Абдулазіз-хана
  • Медресе Кукельдаш
  • Медресе Мірі-Араб
  • Медресе Надір Диван-бегі
  • Медресе Улугбека
  • Медресе Чор-Мінор
  • Мечеть Джамі
  • Мечеть Калян
  • Мечеть Магокі-Атторі
  • Мечеть-ханака Ходжа Зайнуддіна
  • Мінарет Калян
  • Площа Регістан
  • Середньовічні лазні у Бухарі
  • Торгові шатра Бухари
  • Ханака Файзабад

[4]

Культура[ред. | ред. код]

Музей художньої кераміки, історико-краєзнавчий музей та ін. Центр старовинних художніх ремесел.

Населення[ред. | ред. код]

Бухара: демографічний розвиток від 1989 до 2014

1989 1993 2009 2011 2014

223 934 236 000 263 400 267 000 272 500

Спорт[ред. | ред. код]

У місті базується професійний футбольний клуб «Бухара», який виступає в узбецькій суперлізі. Клуб засновано у 1960 році. Найвищим досягненням клубу було 2 місце у чемпіонаті Узбекистану 1994 року.[5]

Видатні люди, що народилися чи жили в Бухарі[ред. | ред. код]

Айні Садріддін — узбецький та таджицький поет, засновник сучасної таджицької літератури

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 26 травня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]