Федеріко Піоваккарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Федеріко Піоваккарі
Федеріко Піоваккарі
Федеріко Піоваккарі
Особисті дані
Народження 1 вересня 1984(1984-09-01) (40 років)
  Галларате, Італія
Зріст 181 см
Вага 77 кг
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Австралія «Вестерн Сідней»
Номер 9
Юнацькі клуби
2001–2002 Італія «Про Патрія»
Італія «Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002–2003 Італія «Про Патрія» 0 (0)
2002–2003   Італія «Кастеллеттезе» 17 (6)
2003–2007 Італія «Інтернаціонале» 0 (0)
2004–2005   Італія «Вітторія» 25 (10)
2005–2006   Італія «Сан-Марино» 29 (11)
2006–2007   Італія «Трієстина» 37 (5)
2007–2009 Італія «Тревізо» 40 (4)
2009–2010 Італія «Равенна» 34 (14)
2010–2011 Італія «Читтаделла» 38 (23)
2011–2015 Італія «Сампдорія» 17 (2)
2012   Італія «Брешія» 17 (4)
2012–2013   Італія «Новара» 10 (0)
2013   Італія «Гроссето» 17 (7)
2013–2014   Румунія «Стяуа» 25 (10)
2014–2015   Іспанія «Ейбар» 28 (6)
2015– Австралія «Вестерн Сідней» 7 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2005 Італія Італія U-23 8 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 21 листопада 2015.

Федеріко Піоваккарі (італ. Federico Piovaccari, нар. 1 вересня 1984, Галларате) — італійський футболіст, нападник клубу «Вестерн Сідней Вондерерз».

Виступав за ряд італійських клубів, а також молодіжну збірну Італії, проте в Серії А так і не провів жодного матчу. Натомість грав у вищих дивізіонах за румунське «Стяуа», іспанський «Ейбар» та австралійський «Вестерн Сідней Вондерерз».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 1 вересня 1984 року в місті Галларате. Вихованець юнацької команди «Про Патрія», з якої 2002 року був відданий в оренду в «Кастеллеттезе» з Серії D, в якій провів один сезон, взявши участь у 17 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Інтернаціонале», до складу якого приєднався 2003 року. Закіріпитись у складі «нераззуррі» Федеріко не зумів і, не зігравши за основу жодного матчу, з 2004 по 2007 рік по сезону грав на правах оренди в нижчолігових клубах «Вітторія», «Сан-Марино Кальчо» та «Трієстина».

Влітку 2007 року уклав контракт з клубом Серії Б «Тревізо», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця.

У липні 2009 року після банкрутства команди перейшов у «Равенну» з Пріма Дівізіоне[1]. Перший гол забив у Кубку Італії у матчі проти «Джуліанови»: на третій доданій хвилині другого тайму він забив переможний гол і допоміг команді пройти в наступний раунд[2]. У сезоні 2009/2010 він став найкращим бомбардиром клубу.

31 серпня 2010 року клуб Серії Б «Читтаделла» викупив контракт гравця в обмін на Паоло Россі.[3] У сезоні 2010/11 Піоваккарі став найкращим бомбардиром Серії Б.

8 липня 2011 року Федеріко перейшов в «Сампдорію»[4], але провів у команді лише півроку.

31 січня 2012 року Піоваккарі був відданий в оренду іншому клубу Серії Б «Брешії»[5]. Він дебютував за нову команду 26 лютого в грі з «Торіно», а 17 березня відзначився першим забитим м'ячем у зустрічі з «Пескарою». Всього до кінця оренди італієць провів за «Брешіа» 17 матчів у Серії B і забив 4 голи.

Після цього наступний сезон нападник провів по півроку в клубах Серії Б «Новара» і «Гроссето», після чого по сезону провів у румунському «Стяуа» та іспанському «Ейбарі». Причому з бухарестським клубом Піоваккарі став чемпіоном та володарем суперкубка Румунії, а також дебютував у Єврокубках, зігравши 12 матчів у Лізі чемпіонів і забивши в них 4 голи.

В липні 2015 року підписав контракт з австралійським клубом «Вестерн Сідней Вондерерз». Відтоді встиг відіграти за команду з Сіднея 7 матчів в національному чемпіонаті, в яких забив 2 голи.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

У складі збірної Італії до 23 років брав участь у футбольному турнірі Середземноморських ігор 2005 року, на яких команда дійшла до чвертьфіналу. Всього на молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах, забив 5 голів.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2002-03 Італія «Кастеллеттезе» D (V) 17 6 КІ-D 0 0 17 6
2003-04 Italia «Інтернаціонале» A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 0 0
2004-05 Італія «Вітторія» C1 (III) 25+2[6] 10+1[6] CI-C 27 11
2005-06 Італія «Сан-Марино» C1 (III) 29+2[6] 11+1[6] КІ+CI-C 0 0 31 12
2006-07 Італія «Трієстина» B (II) 37 5 КІ 3 0 40 5
2007-08 Italia «Тревізо» B (II) 22 3 КІ 1 0 23 3
2008-09 B (II) 18 1 КІ 0 0 18 1
Усього за «Тревізо» 40 4 1 0 41 4
2009-10 Італія «Равенна» ПД (III) 32 13 КІ+КІ-ЛП 2+0 1 34 14
2009-10 ПД (III) 2 1 КІ+КІ-ЛП 2+0 0 4 1
Усього за «Равенну» 34 14 4 1 38 15
2010-11 Italia «Читтаделла» B (II) 39 23 КІ 39 23
2011-12 Італія «Сампдорія» B (II) 17 2 КІ 1 0 18 2
2011-12 Італія «Брешія» B (II) 17 4 КІ 17 4
2012-13 Італія «Новара» B (II) 10 0 КІ 2 1 12 1
2012-13 Italia «Гроссето» B (II) 17 7 КІ 17 7
2013-14 Румунія «Стяуа» ЛІ 25 10 КР 5 2 ЛЧ 12 4 СР 1 0 43 16
2014-15 Spagna «Ейбар» ПД 28 6 КІ 2 1 30 7
2015-16 Австралія «Вестерн Сідней» АЛ 7 2 КА 2 0 ЛЧ - 9 2
Усього за кар'єру 342+4 104+2 20 5 12 4 1 0 379 115

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Стяуа»: 2013-14
«Стяуа»: 2013

Особисті

[ред. | ред. код]
  • Найкращий бомбардир Серії Б: 2010-11 (23 голи)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Federico Piovaccari si veste di giallorosso (Italian) . Ravenna Calcio. 22 липня 2009. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 16 січня 2011.
  2. Tim Cup, Ravenna-Giulianova 3-2: giallorossi avanti col Brescia (Italian) . Ravenna Calcio. 3 серпня 2009. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 16 січня 2011.
  3. Piovaccari e Carra al Cittadella; Rossi al Ravenna, Arma al Vicenza. AS Cittadella (Italian) . 31 серпня 2010. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 16 січня 2011.
  4. Ufficiale: Federico Piovaccari è blucerchiato
  5. Federico Piovaccari al Brescia a titolo temporaneo. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 14 грудня 2015.
  6. а б в г Плей-аут

Посилання

[ред. | ред. код]