Перегляд вихідного коду сторінки Феміністичне мистецтво

{{Не плутати|Жінки-мисткині|}}[[Файл:Womanhouse exhibition catalog cover.jpg|міні|Перформанс-інсталяція {{Не перекладено|Womanhouse||en|Womanhouse}} (1972) на феміністській артвиставці [[Джуді Чикаго]] та {{Не перекладено|Міріам Шапіро||en|Miriam Schapiro}}, співзасновниць навчального курсу {{Не перекладено|Feminist Art Program||en|Feminist Art Program}} в [[Каліфорнійський інститут мистецтв|Каліфорнійському інституті мистецтв]]. ]]
{{Фемінізм}}
'''Феміністичне мистецтво''' (англ. ''feminist art'') або '''артфемінізм''' — [[мистецтво]], свідомо створене в контексті [[Теорія фемінізму|феміністської теорії]] мистецтва. На початку 70-х криза довіри до культури [[модернізм]]у, де домінували чоловіки, найбільш ясно виразився в середовищі художниць, що сповідували [[фемінізм]] чи його тодішні різновиди. Як рух артфемінізм виник наприкінці 1960-х&nbsp;— на початку 1970-х. Не будучи пов'язаним з будь-яким конкретним стилем чи медіа, феміністичне мистецтво характеризується рядом зусиль, спрямованих на надання жінкам місця у світі, особливо у світі мистецтва. Артфемінізм є одним з найзначиміших перетворень в [[Образотворче мистецтво|образотворчому мистецтві]] другої половини XX століття.

{{Докладніше|Феміністичний театр|Феміністична наукова фантастика|Феміністська теорія кіно|Феміністична літературна критика}}

== Зародження: «Жінки-художниці бунтують» ==
{{Докладніше|Феміністичний мистецький рух}}
Коаліція працівників(-ць) мистецтва однією з 13 вимог, висунутих перед музеями в 1970 році, назвала необхідність «подолати несправедливість, що віками проявляється стосовно жінки-художниці, встановивши при організації виставок, придбанні нових експонатів і формуванні відбірних комітетів рівну представницьку квоту для художників обох статей». В лютому&nbsp;1970 чорношкіра художниця {{Не перекладено|Фейт Рінголд|3=en|4=Faith Ringgold}} вирішила виразити протест проти виставки в Школі образотворчих мистецтв у Нью-Йорку, оскільки всі учасники були чоловіками. Рінголд заявила, що якщо організатори не включать до складу виставки 50 % жінок, почнеться «війна». Незабаром до Рінголд приєдналися арткритик {{Не перекладено|Люсі Ліппард|3=en|4=Lucy Lippard}} і виникла група впливу під назвою «Жінки-художниці бунтують» (''Women Artist in Revolution'', скорочено WAR — «війна»). Група виражала протест проти [[Сексизм|дискримінації жінок]] на щорічних експозиціях в [[Музей американського мистецтва Вітні|Музеї Вітні]], ратувала за збільшення відсотка жінок-учасниць но 50. Надалі вони реалізували кроки з організації власних виставок і галерей.

== Дослідження нерівності в мистецтві ==
В 1971 мистецтвознавиця {{Не перекладено|Лінда Нохлін|3=en|4=Linda Nochlin}} опублікувала в «Арт Ньюз» і в каталозі до виставки «25 сучасних художниць» новаторське есе '''Чому немає великих художниць-жінок?''' (''«Why Have There Been No Great Women Artists?»''), в якому дослідила соціальні та економічні фактори, котрі завадили талановитим жінкам досягнути статусу їх колег-чоловіків. Предметом розгляду Нохлін стало питання, чи є в жіночій творчості якась властиво жіноча суть. Ні, немає, наполягала вона, і не може бути. Погоджуючись, що великих художниць рангу [[Мікеланджело Буонарроті|Мікеланджело]] серед жінок немає, вона стверджувала, що причини криються в системі [[Соціальний інститут|соціальних інститутів]], включаючи недоступну жінкам мистецьку [[Освіта|освіту]], де домінують чоловіки та принижується значення жінок. Один з аргументів Нохлін в тому, що концепції «<nowiki/>[[Геніальність|генія]]<nowiki/>», «майстерності» і «<nowiki/>[[талант]]у<nowiki/>» розроблені чоловіками стосовно до чоловіків, і в таких умовах варто чудуватися, що жінки взагалі чогось досягли.

Підхід {{Не перекладено|Люсі Ліппард|3=en|4=Lucy R. Lippard}} до питання виявився іншим. Вона була переконана, що прихована своєрідність в образній системі жінок-художниць все-таки є. До 1973 вона виділила коло особливостей жіночої творчості: «щільність, однорідна текстура, …переважання округлих форм і центральне фокусування, повсюдно лінеарні, випуклі чи параболічні, самотяжіючі форми, шари й напластування, невловна невизначеність виконання, схильність до рожевих, пастельних… тонів».
[[Файл:Guerrilla Girls - V&A Museum, London.jpg|міні|''Чи мають жінки бути оголеними, щоб потрапити до [[Музей мистецтва Метрополітен|музею Метрополітан]]? У секції сучасного мистецтва менше 5% художниць, зате 85% всіх [[Ню (жанр)|ню]] - жіночі.'' Робота {{Не перекладено|Guerrilla Girls|3=en|4=Guerrilla Girls}}

]]
До 1980 такі мистецтвознавиці, як [[Гризельда Поллок|Грізельда Поллок]] і {{Не перекладено|Розіка Паркер|3=en|4=Rozsika Parker}}, вивчаючи мову [[Історія мистецтв|історії мистецтва]] з її [[Гендерна нерівність|гендерованими термінами]], такими як «старі майстри» (old ''master'') і «шедевр» (''master''piece), поставили під сумнів центральне місце оголеної жіночої натури в західному каноні, ставлячи питання, чому чоловіки й жінки представлені настільки відмінно.

У книзі '''Ways of Seeing''' (1972) критик Джон Бергер (John Berger) виснував, що «Чоловіки дивляться на жінок. Жінки бачать себе такими, на котрих дивляться» (''«Men look at women. Women watch themselves being looked at»''). Іншими словами, західне мистецтво повторює нерівні відносини [[Сексуальна об'єктивація|об'єктивації]] жінок і [[Чоловічий погляд|чоловічого погляду]], вже закладені в суспільстві.

У роботах з [[Історія мистецтв|історії мистецтва]], таких як есе {{Не перекладено|Керол Данкан|3=en|4=Carol Duncan}} «'''Чоловічий диктат в авангардистському живопису початку XX століття'''», опублікованому в Артфорумі в 1974, прозвучали ноти скептицизму відносно якості образів сучасного мистецтва (присвячених чоловікам і написаних ними ж), більшість яких досі виводила на перший план уявлення про чоловіка-генія, котрий заволодіває своїм матеріалом [[Об'єктивація|як жінкою]].

== Напрямки феміністичного мистецтва ==
Ряд творів артфемінізму були доволі традиційними — наприклад, живопис {{Не перекладено|Сильвія Слей|Сильвії Слей|en|Sylvia Sleigh}}, в якому традиційні стереотипи [[Ню (жанр)|ню]] застосовувались до чоловіків як [[Сексуальна об'єктивація|об'єкта еротичної насолоди]]. Проте багато зразків феміністичного мистецтва використовували більш новаторські методи, такі як [[перформанс]] і [[відео-арт]]. Важливим аспектом руху є бажання відродити інтерес до таких видів мистецтва, як [[квілінг]] і [[вишивка]], які традиційно розглядаються в якості жіночих і котрим присвоюється нижчий, у порівнянні з візуальними мистецтвами, статус.

== «Звана вечеря» Джуді Чикаго ==
[[Файл:Judy Chicago The Dinner Party detail.jpg|міні|Фрагмент ''Званої вечері'' [[Джуді Чикаго]]]]
Однією зі знакових робіт першої фази артфемінізму є '''{{Не перекладено|Звана вечеря (інсталяція)|Звана вечеря|en|The Dinner Party}}''' [[Джуді Чикаго]] (''The Dinner Party'', 1974—1979), що складала данину поваги досягненням і тяготам жіночої праці, мала форму трикутного бенкетного столу на 39 персон, кожний набір на котрому персоніфікував видатну жінку в західній цивілізації. «Вечеря», до створення якої долучились більше сотні жінок, вперше презентована широкій публіці в Музеї сучасного мистецтва Сан-Франциско в 1979, і зібрала понад 100,000 відвідувачів(-ок) за три місяці. Повний перелік жінок (близько 1000), чий внесок в історію вшанувала Чикаго, міститься в інсталяції [[Поверх спадщини]], органічному продовженні «Званої вечері».

== Відомі мисткині-феміністки ==
{{Докладніше|Список феміністських мистецтвознавиць|Список феміністських поетес|Список екофеміністичних авторок}}
{| class="wikitable"
|
* [[Ханна Вільке]]
* {{Не перекладено|Guerrilla Girls||en|Guerrilla Girls}}
* [[Нен Голдін]]
* [[Саня Івекович]]
* [[Барбара Крюгер]]
* [[Кусама Яйої|Яйої Кусама]]
|
* [[Ана Мендьєта]]
* [[Луїза Невельсон]]
* [[Ширін Нешат]]
* [[Йоко Оно]]
* [[Pussy Riot]]
* [[Марта Рослер]]
|
* [[Дженні Савіль]]
* [[Кікі Сміт]]
* [[Дженні Хольцер]]
* [[Ребекка Горн]]
* [[Джуді Чикаго]]
* [[Сінді Шерман]]
|
* [[Каролі Шніман]]
* Валі Експорт 
* [[Трейсі Емін]]
|}

== Див. також  ==
* [[Феміністичний мистецький рух]]
*[[Феміністичний театр]]
* [[Феміністична наукова фантастика]]
*[[Меморіальна премія Джеймса Тіптрі-молодшого|Премія Тіптрі]]
*[[Список фантасток]]
*[[Жінки у джазі]]
*[[Список сюрреалісток]]

== Джерела ==

* Актуальное искусство 1970—2005. Брэндон Тейлор.
* [http://www.tate.org.uk/collections/glossary/definition.jsp?entryId=103 Глоссарий Тейт]
* [http://www.encyclopedia.com/doc/1O2-Feministart.html The Oxford Dictionary of Art]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

== Посилання ==
* [http://azbuka.gif.ru/alfabet/f/feminism/ Артазбука] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200429233257/http://azbuka.gif.ru/alfabet/f/feminism/ |date=29 квітня 2020 }}
* [http://www.arthistoryarchive.com/arthistory/feminist/ Feminism & Feminist Art]
* [http://www.brooklynmuseum.org/eascfa/feminist_art_base/index.php Feminist Art Base (архів, присвячений артфемінізму)]
* [https://web.archive.org/web/20100113220121/http://web.ukonline.co.uk/n.paradoxa/ n.paradoxa, international feminist art journal]
* [http://homeguide.ru/50-rabot-zhenschin-skulptorov/ 50 робіт відомих скульпторок] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161105211958/http://homeguide.ru/50-rabot-zhenschin-skulptorov/ |date=5 листопада 2016 }}
{{Без ілюстрацій}}{{бібліоінформація}}{{Перекласти}}

[[Категорія:Сучасне мистецтво]]
[[Категорія:Фемінізм і мистецтво]]
[[Категорія:Жанри мистецтва]]
[[Категорія:Історія фемінізму]]
[[Категорія:Фемінізм]]