Формалізм (етика)
Моральний формалізм (лат. Forma — зовнішній вигляд, зовнішній обрис) — різновид морального догматизму, що виявляється в способі виконання моральних вимог: у суто зовнішньому дотриманні заповідей і норм, у формальному виконанні обов'язку, коли людина не замислюється над соціальним значенням своїх вчинків, не усвідомлює дійсного сенсу своєї моральної діяльності або не здатна мотивувати її з точки зору потреб людини і суспільства.[1]
Виявляється у:[2]
- бюрократизмі, віддані переваги букві закону на шкоду його духові, в буквальному дотриманні правил етикету обряду, ритуалу навіть у тих випадках, коли життєва ситуація робить їх безглуздими, комічними або драматичними;
- невиправданій регламентації, вимогливості до дрібниць, дотриманні зовнішніх формальностей.
Формалістові притаманні численні моральні вади: бездушність, недоброзичливість, самовпевненість, черствість, нетерпимість, чванство, дріб'язковість, бундючність, духовна сліпота, схильність до хамства.[2]
- ↑ http://moralphilosophy.ru/pg/formalizm.htm (рос.)
- ↑ а б Тофтул М. Г. Франко І. Я. // Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. ISBN 978-966-485-156-2. — С. 370.
- Побожність // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1404. — 1000 екз.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |