Характеристична в'язкість

Характеристична в'язкість (англ. intrinsic viscosity, рос. характеристическая вязкость) — у хімії полімерів — граничне значення приведеної в'язкості (η_red) розчину, коли концентрація полімера (с) в ньому прямує до нуля: [η] = (η_red)_c→0 = (η_s / с) _c→0, де η_s — інкремент відносної в'язкості (питома в'язкість). Синоніми — індекс Штаудінгера, граничне число в'язкості, гранична приведена в'язкість.

Характеристична в'язкість визначається співвідношенням:

$\left[\eta \right]=\lim _{c\rightarrow 0}{\frac {\eta -\eta _{s}}{\eta _{s}c}}$

де [η] — характеристична в'язкість, η — в'язкість розчину, η_s — в'язкість розчинника, c — концентрація полімеру в розчині (в грамах на 100 см³).

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.