Перегляд вихідного коду сторінки Хлорид натрію

{{Речовина
| назва = Хлорид натрію
| зображення = Sodiumchloride crystal 01.jpg
| зображення1 = Sodium-chloride-3D-ionic.png
| IUPAC_назва = Натрій хлорид
| інші_назви = звичайна сіль, кухонна сіль, столова сіль, харчова сіль, кам'яна сіль, галіт<ref name="NIST"/>
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
|  номер_CAS = 7647-14-5
|  CASNo_Ref = {{cascite|correct|CAS}}
|  PubChem = 5234
| ChemSpiderID = 5044
|  RTECS = VZ4725000
}}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|  формула = [[Натрій|Na]][[Хлор|Cl]]
|  молярна_маса = 58,443 г/моль
|  зовнішній_вигляд = безбарвна/біла кристалічна тверда речовина
| Odor = без запаху
|  розчинність = 356 г/л (0&nbsp;°C)<br />359 г/л (25&nbsp;°C)<br />391 г/л (100&nbsp;°C)
|  розчинність1 = 14,9 г/л
|  розчинник1 = метанол
|  розчинність2 = 21,5 г/л
|  розчинник2 = аміак
|  розчинність3 = розчинний у [[гліцерин]]і, [[Етиленгліколь|етиленгліколі]], [[Мурашина кислота|мурашиній кислоті]]<br />нерозчинний у [[соляна кислота|HCl]]
|  густина = 2,165 г/см³
|  температура_плавлення = 801 
|  температура_кипіння = 1413
|  показник_заломлення = 1,5442 (589 нм)
}}
| поле3 = {{Речовина Структура
|  кристалічна_структура = [[Гранецентрована кубічна ґратка|гранецентрована кубічна]] <br />(''див. текст''), [[Символ Пірсона|cF8]]
| SpaceGroup = Fm{{overline|3}}m, No. 225
|  координаційна_геометрія = Октаедральна (Na<sup>+</sup>)<br />Октаедральна (Cl<sup>–</sup>)
| LattConst_a = 564,02 пм
}}
| поле7 = {{Речовина Небезпеки
|  MSDS = 
|  індекс_ЄС = не зазначений
<!-- початок NFPA блоку -->
|    небезпека_для_здоров'я = 0
|    вогненебезпечність = 0
|    реакційна_здатність = 0
|  температура_спалаху = незаймистий
|  фрази_ризику = 
|  фрази_безпеки = 
|  ЛД50 = 3000–8000 мг/кг (орально: щури, миші, кролі)<ref>{{Cite book|author = Martel, B.; Cassidy, K.|title = Chemical Risk Analysis: A Practical Handbook|publisher = Butterworth–Heinemann|year = 2004|page = 369|isbn = 1903996651}}</ref>
}}
| поле8 = {{Речовина Пов'язані
|  інші_аніони = [[флуорид натрію]]<br />[[бромід натрію]]<br />[[йодид натрію]]
|  інші_катіони = [[хлорид літію]]<br />[[хлорид калію]]<br />[[хлорид рубідію]]<br />[[хлорид цезію]]
}}
}}
{{не плутати|Солі (хімія)|Сіль|хімічний термін|ні}}
{{не плутати|Хлорит натрію|Хлоритом натрію|неорганнічною сполукою, сіллю лужного металу натрію і хлоритної кислоти.|ні}}
{{Otheruses|Сіль (значення)}}
'''Хлори́д на́трію''' (NaCl), у побуті відомий як '''сіль'''&nbsp;— тверда, прозора (у чистому вигляді) [[хімічна сполука]] з [[іон]]ною [[Кристалічна ґратка|кристалічною ґраткою]], солона на смак. При розчиненні у воді повністю [[електролітична дисоціація|дисоціює]] на [[катіон]]и [[натрій|натрію]] та [[хлор]]ид-[[аніон]]и. 
[[Файл:Selpologne.jpg|міні|150px|ліворуч|Кристал хлориду натрію]]
Зустрічається в природі в розчиненому стані в солоних [[водойма]]х: у [[море|морях]], [[океан|океанах,]] [[Озеро|озерах]]. У кристалічному стані входить до мінералу ''[[галіт]]'', з якого практично повністю складається видобувна ''[[кам'яна сіль]]'', ''[[морська сіль]]'' тощо.

Залежно від походження природного хлориду натрію, має різну ступінь чистоти та різний кількісний та якісний склад домішок, які зумовлюють його смак та колір. Хлорид натрію, який застосовується в побуті, часто звуть ''[[кухонна сіль|кухонною]]'', ''харчовою'' чи ''столовою сіллю''; у назві іноді вказується на джерело її походження (кам'яна, морська, озерна, виварна) та — ґатунок: чим вищий, тим менше домішок містить хлорид натрію. У воді хлорид натрію розчиняється, але в чистому виді, на відміну від кухонної солі, не [[гігроскопічність|гігроскопічний]], — не сиріє.

Хлорид натрію використовується дуже широко: окрім застосування в [[кулінарія|кулінарії]] (як приправа до їжі і при консервуванні риби, м'яса та інших харчових продуктів), є також важливою [[сировина|сировиною]] [[хімічна промисловість|хімічної промисловості]] для одержання [[гідроксид натрію|гідроксиду натрію]], [[сода|соди]], [[хлор]]у тощо. Щорічний світовий видобуток хлориду натрію становить сотні мільйонів тонн, з яких майже 30 % використовується в харчовій промисловості.

== Поширення в природі ==
У природі хлорид натрію зустрічається у вигляді мінералу [[галіт]]у, який утворює поклади [[кам'яна сіль|кам'яної солі]] серед осадових гірських порід, прошарки і лінзи на берегах солоних озер і [[лиман]]ів, соляні кірки в [[солончак]]ах та на стінках кратерів [[вулкан]]ів і в [[сольфатари|сольфатарах]]. Величезна кількість хлориду натрію розчинена у [[морська вода|морській воді]]. [[Світовий океан]] містить 4×10<sup>15</sup> тонн NaCl, тобто з кожної тисячі тонн морської води можна отримати в середньому 1,3 тонни хлориду натрію. Сліди NaCl постійно містяться в атмосфері внаслідок випаровування бризок морської води. У [[хмари|хмарах]] на висоті півтора кілометра 30% крапель, більших 10 мкм за розміром, складаються з NaCl. Також його знайдено у кристалах [[сніг]]у<ref name="Некрасов_Т2_218"/>.

Найімовірніше, що перше знайомство людини із сіллю відбулося в лагунах теплих морів або на соляних озерах, де на мілководді солона вода інтенсивно випарювалась під дією високої температури і вітру, а в осаді накопичувалась сіль. За образним виразом: 
{{цитата|''Сіль була народжена найшляхетнішими батьками: сонцем і морем''||[[Піфагор]]|<ref>Пифагор. Золотой канон. Фигуры эзотерики. — М.: Изд-во Эксмо, 2003. — 448 с. (Антология мудрости).</ref>}}

=== Галіт ===
{{main|Галіт}}
У природі хлорид натрію найчастіше зустрічається у вигляді мінералу [[галіт]]у. Він має [[Гранецентрована кубічна ґратка|гранецентровану кубічну ґратку]] і містить 39,34 % [[Na]], 60,66 % [[Cl]]. Іншими [[хімічний елемент|хімічними елементами]], що входять до складу домішок, є: [[Br]], [[Азот|N]], [[Водень|H]], [[Mn]], [[Cu]], [[Ga]], [[As]], [[Йод|I]], [[Ag]], [[Ba]], [[Tl]], [[Pb]], [[Калій|K]], [[Ca]], [[Сірка|S]], [[Кисень|O]]. [[Густина]] 2,1—2,2 г/см³, а [[твердість]] за [[шкала Мооса|шкалою Мооса]]&nbsp;— 2. Безбарвний, прозорий мінерал, зі скляним блиском. Поширений мінерал соленосних товщ. Утворюється при осадженні у замкнених водоймах, а також як продукт згону на стінках кратерів [[вулкан]]ів. Складає [[Пласт (геологія)|пласти]] в осадових породах лагунних та морських [[Фація (геологія)|фацій]], [[Шток (геологія)|штокоподібні]] тіла в соляних куполах тощо<ref name="МГЕ"/>.

=== Кам'яна сіль ===
{{main|Кам'яна сіль}}
'''[[Кам'яна сіль|Кам'яною сіллю]]''' називають [[осадова гірська порода|осадову гірську породу]] з групи [[евапорит]]ів, складену більше ніж на 90% з [[галіт]]у. [[Галіт]] також часто називають кам'яною сіллю. Ця осадова гірська порода може бути безбарвною або сніжно-білою, але частіше її забарвлено домішками [[глина|глин]], [[тальк]]у (сірий колір), оксидами та гідроксидами заліза (жовтий, помаранчевий, рожевий, червоний), [[бітум]]ами (бурий). Кам'яна сіль містить [[хлориди]] і [[сульфати]] натрію, калію, магнію і кальцію, [[броміди]], [[йодиди]], [[борати]], [[гіпс]], домішки карбонатно-глинистого матеріалу, [[доломіт]]у, [[анкерит]]у, [[магнезит]]у, бітумів тощо<ref name="МГЕ"/>.

За умовами формування родовищ кам'яну сіль поділяють на такі види<ref name="МГЕ"/>:
* [[ропа]] сучасних соляних басейнів
* соляні [[підземні води]]
* поклади мінеральних солей сучасних соляних басейнів
* викопні поклади (найважливіші для промисловості).

=== Морська сіль ===
Морська сіль є сумішшю солей ([[хлориди]], [[карбонати]], [[сульфати]] тощо), що утворюється за повного випаровування морської води. Середній вміст солей в морській воді становить: 
{| class="wikitable"
|-
! Сполука !! Мас. частка, %
|-
| NaCl || 77,8
|-
| [[хлорид магнію|MgCl<sub>2</sub>]] || 10,9
|-
| [[сульфат магнію|MgSO<sub>4</sub>]] || 4,7 
|-
| [[хлорид калію|KCl]] || 2,5
|-
| [[сульфат калію|K<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>]] || 2,5 
|-
| [[карбонат кальцію|CaCO<sub>3</sub>]] || 0,3
|-
| Ca(HCO<sub>3</sub>)<sub>2</sub> || 0,3
|-
| інші солі || 0,2
|}
[[Файл:Fleur de sel1.jpg|200px|міні|праворуч|Очищена кристалічна морська сіль]]

Під час випаровування морської води за температури 20 — 35&nbsp;°C в осаді спочатку кристалізуються найменш розчинні солі — карбонати кальцію та магнію і сульфат кальцію. Потім випадають більш розчинні сульфати натрію і магнію, хлориди натрію, калію і магнію, і після них&nbsp;— сульфати калію і магнію. Послідовність кристалізації солей і склад осаду може дещо змінюватись залежно від температури, швидкості випаровування та інших умов. У промисловості морську сіль отримують з морської води, здебільшого методом звичайного [[випарювання]]. Вона відрізняється від кам'яної солі значно більшим вмістом інших [[Сіль (хімічна сполука)|хімічних солей]], мінералів та різних [[мікроелемент]]ів, в першу чергу [[йод]]у, [[Калій|калію]], [[Магній|магнію]] та [[манган]]у. Відповідно вона відрізняється від хлориду натрію за смаком — гірко-солоний присмак їй надають солі магнію. Вона використовується в медицині: при лікуванні [[Шкірні хвороби|шкірних захворювань]], таких як [[псоріаз]]. Як лікувальна речовина в аптечній та звичайній торговельній мережі поширеним продуктом є сіль з [[Мертве море|Мертвого моря]]. В очищеному вигляді цей вид солі також пропонується у продуктовій торговельній мережі&nbsp;— як натуральна та багата на йод харчова<ref name="Sea_Salt"/>.

=== Поклади ===
Поклади кам'яної солі відомі у всіх геологічних системах. Найважливіші з них зосереджено у [[кембрій]]ських, [[Девонський період|девонських]], [[Пермський період|пермських]] і [[третинний період|третинних]] відкладах. Кам'яна сіль складає потужні пластові поклади і ядра склепінчастих структур (соляних куполів і штоків), утворює прошарки, лінзи, гнізда і вкраплення в інших породах<ref name="МГЕ"/>. Україна має великі та унікальні за якістю поклади солі, де у потужних пластах на незначних глибинах залягають ресурси дуже високої якості <ref name="Каменная соль Украины">{{ref-ru}}[http://www.photoukraine.com/russian/articles?id=83 Каменная соль Украины]</ref>. За хімічною чистотою їх можна вважати найкращими у світі. Також родовища кам'яної солі є у Придніпровській низовини, [[Прикарпаття|Прикарпатті]], [[Закарпаття|Закарпатті]], Переддобруджі а також у [[Крим]]у<ref name="Salt_in_Ukraine"/>:
* [[Артемівське родовище кам'яної солі|Артемівське родовище]] 13707 млн т.
* [[Слов'янське родовище кам'яної солі|Слов'янське родовище]] 890
* Новокарфагенське 478
* Роменське 435,9
* Єфремівське 390,7
* Дрогобицьке 
* Болехівське
* Долинське
* Солотвинське 348
* Тереблянське 1396
* Ізмаїльське 817 (С<sub>1</sub>)

Крім [[кам'яна сіль|кам'яної солі]] є родовища у вигляді [[ропа|ропи]] соляних озер (Сиваське та Сасик-Сиваське), а також підземні [[розсол]]и. Запаси кам'яної солі та природних розсолів в Україні досить значні і за сучасного рівня видобутку практично невичерпні (їх запаси становлять понад 9&nbsp;млрд т за категоріями А + В + С<sub>1</sub><ref name="Salt_in_Ukraine"/>).

== Виробництво ==
=== Історія ===
{{Див. також|Видобування і використання розсолу|Підземна розробка кам'яної солі}}

Деякі дослідники вважають, що [[сіль]] була першим мінералом, який люди видобували в [[шахта]]х. Так, є дані, що свідчать про видобування в неглибоко залягаючих пластах солі колодязним методом ще в [[бронзова доба|бронзову добу]] поблизу [[Зальцбург]]у<ref>[http://www.catalogmineralov.ru/article/418.html Каталог минералов.RU Галит или каменная соль]</ref>. У 3—4 тисячолітті до н.е. племена, які мешкали в долинах рік [[Хуанхе]] і [[Янцзи]] та на рівнині біля Печилейської затоки виварювали сіль. В епоху династії Чжоу (1125—1255 до н.&nbsp;е.) були особливі чиновники, які завідували соляним промислом у Піднебесній. Вони зараховувались до придворної служби і називалися «янь-жень»&nbsp;— «соляні люди». [[Страбон]] описує родовища солі, а [[Діоскорід]] згадує видобуток солі з морської води. В середньовіччі першими містами Центральної Європи, які тісно пов'язані з сіллю, були [[Люнебург]] (956), [[Бад-Райхенгалль]] (1163) і [[Галлайн]] (1177).

У IX столітті у Венеції були свої солеварні, що залишились ще з римських часів. Але сіль в них отримували тільки дрібну&nbsp;— крупнокристалічну доводилося імпортувати. А в XIII столітті низка повеней знищила половину венеційських солеварень і імпорт солі зріс ще більше. Тоді венеційці зробили важливе відкриття&nbsp;— спекуляція сіллю давала більше прибутку, ніж її виробництво. Уряд давав субсидії купцям за доставку солі до Венеції. У результаті це стало настільки вигідною справою, що ті ж самі купці, збагатившись, зайнялися ввезенням і інших потрібних товарів. Дорогі індійські прянощі, шовку, зерно&nbsp;— все йшло до Європи через Венецію. Але завжди від 30 до 50 відсотків усіх перевезень венеційців становила сіль. Поступово Венеція прибрала до рук всі європейські ринки солі. Купці просувалися все далі і далі по Середземномор'ю, купуючи сіль, а якщо вийде&nbsp;— то і самі солеварні, в Єгипті, Алжирі, Криму. Саме на регулюванні солі Венеція змогла звести розкішні громадські будівлі і побудувати складну гідравлічну систему для захисту від затоплення. Величний і чарівний вигляд міста, його статуї, собори і розписи були профінансовані «соляними» грошима.

У давнину технологія видобування солі полягала в тому, що соляну ропу витягали кінським [[привод]]ом із шахт, що звалися «криниці» або «вікна», і були досить глибокими&nbsp;— 60—90&nbsp;м. Витягнуту суровицю виливали до особливого резервуару&nbsp;— ''творила'', звідки вона через отвори стікала до нижнього резервуару&nbsp;— ''кадіба'', а з останнього системою [[ринва|ринв]] подавалася до дерев'яних веж. Там її розливали у великі ''чани'' і ''черіні<ref group=a>''черінь&nbsp;— сковорода, площею від 5 до 30—40 м²</ref>, на яких сіль виварювалася<ref>{{Cite web |url=http://ruthenia.info/cgi-bin/a.pl?e_=loc&l_=i&c_=res |title=Пірко В. О., Литвиновська М. В. Соляні промисли Донеччини в XVII—XVIII ст. (Історико-економічний нарис і уривки з джерел) / — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — 136 с. |accessdate=11 листопада 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120112080711/http://ruthenia.info/cgi-bin/a.pl?e_=loc&l_=i&c_=res |archivedate=12 січня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

В Русі, потім в Україні займались переважно транспортуванням солі для власного вжитку та перепродажі з Криму в Скандинавію. Вода Світового океану має максимальний рівень розчиненої солі 35 ‰. Солоність Чорного моря вказано 7—18 ‰, але тільки використання мілководних лагун та безкоштовної енергії сонця робить видобуток  морської солі економічно вигідним. 

Другим джерелом солі в Русі була солона ропа з Карпат. Грецькою мовою сіль звучить як "гальс", тому Галичина - "Галітова Земля" або "Земля Солі" походить від назви мінералу галіт – NaC. Фінанси від солі дозволяли місцевим княжим дворам проводити політику, відмінну від політики Київа. 

Сучасний видобуток хлориду натрію механізовано та автоматизовано. Сіль масово добувається випарюванням морської води (тоді її називають ''морською сіллю'') чи [[Ропа (насичений соляний розчин)|ропи]] з інших ресурсів, таких як соляні джерела та [[Мінеральне озеро|соляні озера]], а також розробкою соляних шахт та видобуванням кам'яної солі.

Для видобування хлориду натрію з морської води необхідні умови жаркого [[клімат]]у з низькою вологістю повітря, наявність значних низинних територій, що лежать нижче рівня моря або затоплюються припливом, слабка водопроникність ґрунту випарювальних басейнів, мала кількість опадів протягом сезону активного випаровування, відсутність впливу прісних річкових вод та наявність розвинутої транспортної інфраструктури.

=== Сучасне виробництво ===
[[Файл:2005salt.PNG|міні|праворуч|200пкс|Карта світового виробництва хлориду натрію у 2005 році]]
[[Файл:World Salt production.png|міні|праворуч|200пкс|Світове виробництво хлориду натрію (1990-2012)<ref name="salt_us">{{ref-en}}[http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/salt/index.html#mcs Сіль. Статистична інформація Американської геологічної служби]</ref>]]
Світове виробництво солі [[2012]] року оцінюється в 280 мільйонів тон<ref name="salt_us"/>. Найбільшими світовими виробниками є [[Китай]] (60,0 млн тон), [[Сполучені Штати Америки|США]] (45,0 млн тон), [[Німеччина]] (16,5 млн тон), [[Індія]] (15,8 млн тон) та [[Канада]] (14 млн тон)<ref>[http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/salt/mcs-2011-salt.pdf Salt], U.S. Geological Survey</ref>. Лідером виробництва хлориду натрію у США є "Akzo Nobel Salt Inc." (входить до холдингової корпорації "Akzo Nobel"), потужності виробництв якої становлять понад 10 млн тон/рік. На ринку солевидобування США помітне місце мають такі компанії, як "Morton International" (6,3 млн тон/рік), "Cargill Inc." (3,9 млн тон/рік), "Carey Salt" (1,7 млн тон/рік). З 2003 року помітно виразне нарощування виробничих потужностей соляної промисловості Китаю і поступове повільне зменшення видобутку солі в США та Європі. За видобутком солі Україна (5,5 млн тон) посідає 11-е місце у світі та 3-є&nbsp;— в [[Європа|Європі]] (після Німеччини та [[Франція|Франції]], остання&nbsp;— 6,0 млн тон)<ref name="Ranking"/>.

Видобування солі в країнах Європи належить в основному державам Центральної та Південної Європи. Лідери європейського ринку&nbsp;— [[Німеччина]], [[Франція]], [[Велика Британія]], [[Польща]], [[Іспанія]], [[Італія]], [[Нідерланди]], [[Румунія]]. Норвегія, Швеція та Фінляндія майже не мають солевидобувних виробництв і імпортують хлорид натрію з інших країн [[ЄС]].

В Росії найбільшими виробниками хлориду натрію є: ВАТ «Бассоль», ВАТ «Тиретський солерудник», ВАТ «Сільвініт», ВАТ «Ілецьксоль» та ТзОВ Комбінат «Сибсоль». В Україні лідером солевидобувної промисловості є ДП «[[Артемсіль]]» з потужностями понад 7 млн тон/рік<ref>{{Cite web |url=http://www.artyomsalt.com/index.php?id=4&L=10 |title=ДП «Артемсіль» |accessdate=2013-02-10 |archive-date=2011-09-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110913184637/http://www.artyomsalt.com/index.php?id=4&L=10 }}</ref>.
----
<references group=a/>

<br />
<gallery perrow="5">
Файл:Штрек соляної шахти чб.jpg|[[Гірнича виробка]] у соляній шахті [[Соледар]]у, [[Донецька область]]
Файл:Соляна квітка чб.jpg|Квітка з кам′яної солі на стінці виробки у соляній шахті м. [[Соледар]]
Файл:Crystal Caves 4.jpg|Кристали кам′яної солі з соляної копальні «Величка»
Файл:LacRose2.jpg|Плантація морської солі в [[Дакар]]і
Файл:Piles of Salt Salar de Uyuni Bolivia Luca Galuzzi 2006 a.jpg|Соляні купи на солончаку [[Уюні]], [[Болівія]]
Файл:Dead Sea Comparative.jpg|Видобуток солі в південній частині [[Мертве море|Мертвого моря]], [[Ізраїль]]
Файл:Salt Farmers - Pak Thale-edit1.jpg|Кустарний видобуток морської солі в [[Таїланд]]і
Файл:Bo Kluea Salt.JPG|Древній метод виварювання солі в Таїланді
Файл:New Zealand - Salt Factory - 9860.jpg|Сучасна соляна шахта в [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]]
Файл:Salzbergwerk, Deutschen Museum.JPG|Робота в соляній шахті у XVIII ст. (реконструкція в Deutsches Museum, [[Мюнхен]])
</gallery>
{{clear}}
{{wide image|Salt ship loading.jpg|1000px|Вантаження солі на корабель, соляний термінал порту Арейа Бранка, Бразилія}}

== Застосування ==
Хлорид натрію є важливою речовиною, що забезпечує життєдіяльність людини, тваринного і рослинного світу, а також товаром, який має надзвичайно широкий спектр промислового застосування. Він є основою для виробництва багатьох хімічних продуктів, в першу чергу хлору і гідроокису натрію, без яких неможливо виробництво багатьох пластмас, алюмінію, паперу, мила, скла тощо. За підрахунками спеціалістів, хлорид натрію в умовах сучасної світової глобалізованої економіки прямо чи посередньо має більше 14 тисяч областей застосування<ref>[http://www.marketing.spb.ru/mr/industry/salt-98.htm Світовий ринок солі]</ref>.
=== У харчовій промисловості та кулінарії ===
{{main|Кухонна сіль}} 
{{Кулінарна страва
|назва = <!-- За замовчуванням підставляється назва статті -->
|зображення = Salt - grinding 1.jpg
|підпис = Сіль кухонна кам'яна. Помол №&nbsp;1
|тип = [[Приправа]]
|країна походження = <!-- Повинно збігатися із Категорія:Кухні народів світу -->
|рік = <!-- Допускається тільки рік або століття, або якщо є (шаблони {{рік}}, {{століття}}) -->
|автор = <!-- Якщо відомий автор -->
|складність = <!-- 1=Дуже простий, 2=Простий, 3=Середньої складності, 4=Складний, 5=Дуже складний -->
|час1 = <!-- Мінімальний час приготування у хвилинах ОДНИМ ЧИСЛОМ! -->
|час2 = <!-- Максимальний час приготування у хвилинах ОДНИМ ЧИСЛОМ! -->
|компонент1 = <!-- Необхідні компоненти кулінарної страви -->
|компонент2 = <!-- Зазвичай використовувані компоненти -->
|енергетична цінність = 0
|білки = 0
|жири = 0
|вуглеводи = 0
|глікемічний індекс = 0
|аналоги = <!-- Схожі страви -->
|рецепт = <!-- Назва статті у просторі імен «Рецепт:» у Вікіпідручнику -->
|склад = хлорид натрію
}}

[[Файл:Salt «Extra».jpg ‎|міні|200px|праворуч|Сіль кухонна виварна «Екстра»]]
У харчовій промисловості та кулінарії використовують хлорид натрію, чистота якого має бути не менше 97%. Його застосовують як смакову добавку і для консервування харчових продуктів. Такий хлорид натрію має товарну назву '''[[кухонна сіль]]''', часом також вживаються назви харчова, столова, а також уточнення назви залежно від її походження&nbsp;— кам'яна, морська, та за складом добавок&nbsp;— йодована, фторована тощо. Така сіль є кристалічним сипким продуктом з солоним смаком без присмаку, без запаху (за винятком йодованої солі), в якому не припускаються сторонні домішки, що не пов'язані з методом добуванні солі. Окрім хлориду натрію, кухонна сіль містить невелику кількість солей [[кальцій|кальцію]], [[магній|магнію]], [[калій|калію]], які надають їй гігроскопічності і жорсткості. Чим менше цих домішок у солі, тим вища її [[якість]]<ref name="ДСТУ"/>.

Виділяють ґатунки: екстра, вищий, перший і другий. Масова частка хлористого натрію у ґатунках, %: 
* екстра&nbsp;— не менш ніж 99,5;
* вищий&nbsp;— 98,2;
* перший&nbsp;— 97,5;
* другий&nbsp;— 97,0.

Масова частка вологи у виварній солі сорту «екстра» 0,1 %, у вищому сорті 0,7 %. Припускаються добавки [[Йодид калію|йодиду калію]] (йодистого калію), [[Йодат калію|йодату калію]] (йоднуватокислого калію), [[Фторид калію|фториду калію]] та [[Фторид натрію|фториду натрію]]. Масова частка [[йод]]у має складати (40,0&nbsp;± 15,0)×10<sup>−4</sup> %, [[флуор]]у (25,0&nbsp;± 5,0)×10<sup>−3</sup>&nbsp;%<ref name="ДСТУ"/>. Іноді в кухонну сіль додають інші допоміжні речовини, наприклад [[Гексаціаноферат(II) калію|ферроціанід калію]] ([[E-номер|E536]]&nbsp;— неотруйну комплексну сіль С<sub>max</sub>10&nbsp;мг/кг) як агента, що запобігає злипанню<ref>Постанова №32 Про затвердження значення гігієнічного нормативу вмісту харчової добавки ферроціаніду калію (Е-536) у солі кухонній (повареній) від 01.12.2003</ref> Колір екстра та вищого ґатунків&nbsp;— білий, однак для першого та другого припускається сірий, жовтуватий, рожевий та голубуватий відтінки залежно від походження солі. Харчову кухонну сіль виробляють меленою і сіяною. За розміром зерен мелену сіль поділяють на номери: 0, 1, 2, 3. Що більший номер, то більші зерна солі<ref name="ДСТУ"/>.

У кулінарії хлорид натрію споживають як найважливішу приправу. Сіль має добре знайомий кожній людині характерний смак, без якого їжа здається прісною. Така особливість солі обумовлена фізіологією людини. Проте досить часто люди споживають солі більше, ніж потрібно для фізіологічних процесів.

У [[Сполучені Штати Америки|США]] продаються різні харчові продукти, що рекламуються як «сіль з пониженим вмістом натрію» {{lang-en|low sodium salt}}. Зменшення вмісту [[Натрій|натрію]] досягається за рахунок зниження кількості хлориду натрію на одиницю об'єму. Один з варіантів виробництва — часткове заміщення хлориду натрію іншими хімічними сполуками, такими як [[хлорид калію]] або магнію. Інший варіант — зміна [[Габітус (мінералогія)|габітусів]] кристалів солі («сніжинки» замість характерних призм), в результаті чого її об'ємна щільність зменшується (0,76 г/см³ проти 1,24 г/см³ у «звичайної» солі), і одна столова ложка продукту містить на третину менше натрію<ref>[http://www.google.com/patents/US5098724.pdf Патент США №5098724: Low sodium salt composition and method of preparing - 1992-03-24]</ref>.

Хлорид натрію має слабкі [[антисептика|антисептичні]] властивості — 10–15 % вміст солі запобігає розмноженню гнилісних бактерій. Цей факт обумовлює її широке застосування як [[Консерванти харчові|консерванта]].

[[Файл:Iv1-07 014.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Пакет стерильного ізотонічного розчину для ін'єкцій]]

=== В медицині ===
[[Фізіологічний розчин|Ізотонічний розчин]] хлориду натрію у воді (0,9%) застосовується як [[дезінтоксикація|дезінтоксикаційний]] засіб, для корекції стану систем організму у разі зневоднення, як [[розчинник]] інших лікарських препаратів. При падінні концентрації хлориду натрію у [[Плазма крові|плазмі крові]], вода переходить із судинного русла до міжтканинного простору і відбувається загущення крові. При значному дефіциті&nbsp;— спостерігаються судоми [[Гладенька мускулатура|гладенької мускулатури]] і судомні скорочення скелетної, порушуються функції нервової та серцево-судинної систем. [[Гіпертонічний розчин|Гіпертонічні розчини]] застосовують у разі легеневих, шлункових і кишкових [[Кровотеча|кровотеч]]; як допоміжний осмотичний [[діуретик]] для забезпечення форсованого [[діурез]]а; у станах, що характеризуються дефіцитом іонів натрію і хлору; у разі отруєння [[Нітрат срібла|нітратом срібла]]; для обробки гнійних ран (місцево). В [[Офтальмологія|офтальмології]] як місцевий засіб розчин хлориду натрію має протинабрякову дію<ref>{{Cite web |url=http://mega.km.ru/HEALTH/encyclop.asp?topic=STAT_VIDAL3_3284 |title=Энциклопедия здоровья |accessdate=11 листопада 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071023202338/http://mega.km.ru/health/Encyclop.asp?Topic=STAT_VIDAL3_3284 |archivedate=23 жовтня 2007 |deadurl=yes }}</ref>.

=== В оптиці ===
Кристали хлориду натрію прозорі для [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного]] спектра (довжини хвиль між 0,21 та 25 мкм)<ref>John H. Moore, Christopher C. Davis, Michael A. Coplan: Building Scientific Apparatus. 3. Auflage, Westview Press, Boulder, CO 2002, - P. 222. ISBN 0-8133-4006-3</ref> і з них виготовляють [[Лінза|лінзи]], [[Призма (оптика)|призми]] і вікна для інфрачервоних оптичних приладів. Наприклад, потужні імпульсні [[Лазер|СО<sub>2</sub>-лазери]], мають в своїй конструкції кілька лінз з високочистих кристалів хлориду натрію.

=== У комунальному господарстві. Технічна сіль ===

Взимку хлорид натрію, забруднений домішками інших солей або [[Пісок|піску]] чи [[глини]] — так звана ''технічна сіль''&nbsp;— застосовується як [[антифриз]] проти [[ожеледиця|ожеледиці]]. Нею посипають [[тротуар]]и, хоча це негативно впливає на рослинність, спричиняє [[Корозія|корозію]] споруд та автомобілів, пошкоджує шкіряне [[взуття]].

=== Регенерація Na-катіонітових фільтрів ===
Na-катіонітові фільтри широко застосовуються в котельних установках всіх потужностей для пом'якшення води при водопідготовці. Як катіонітовий матеріал на сучасних водопідготовчих установках використовують в основному [[глауконіт]], сульфоноване вугілля і синтетичні смоли. Найпоширеніше [[сульфовугілля]].<br />
Регенерацію Na-катіонітових фільтрів здійснюють 6-8%-ним розчином кухонної солі, в результаті дія сульфовугілля відновлюється. Реакції йдуть за рівняннями:

:CaR<sub>2</sub> + 2NaCl = 2NaR + CaCl<sub>2</sub>.
:MgR<sub>2</sub> + 2NaCl = 2NaR + MgCl<sub>2</sub>.

=== Хімічна промисловість ===
Поряд із [[кам'яне вугілля|кам'яним вугіллям]], [[вапняк]]ами і [[сірка|сіркою]], сіль входить до так званої «великої четвірки» мінеральних сировин, які є найважливішими для [[Хімічна промисловість|хімічної промисловості]]<ref>[http://www.krugosvet.ru/node/19576 Онлайн Энциклопедия кругосвет. Натрий]</ref>. З неї отримують [[сода|соду]], [[хлор]], [[Соляна кислота|соляну кислоту]], [[гідроксид натрію]], [[сульфат натрію]] і [[метал]]евий [[натрій]]. Окрім цього сіль використовується також для промислового отримання легкорозчинного у воді [[хлорат натрію|хлорату натрію]], що є засобом для знищення [[бур'ян]]ів<ref name="Некрасов_Т1_261"/>. Сумарне рівняння реакції електролізу гарячого розчину хлориду натрію<ref name="NaClO3"/>:
:NaCl + 3 H<sub>2</sub>O → NaClO<sub>3</sub> + 3 H<sub>2</sub>↑

==== Отримання хлору та гідроксиду натрію ====
[[Файл:Chloralkali membrane.svg|міні|праворуч|500пкс|Схема типової електролізної комірки соляної ропи]]
У промисловості шляхом електролізу концентрованого розчину хлориду натрію отримують [[хлор]]. Процеси, що відбуваються на електродах<ref name="Некрасов_Т1_249"/><ref name="Глінка">{{Глінка Загальна хімія}}</ref>:
* на катоді як побічний продукт виділяється [[водень]] внаслідок відновлення іонів H<sup>+</sup>, утворених [[електролітична дисоціація|електролітичною дисоціацією]] [[вода|води]]:
*: H<sub>2</sub>O ⇆ H<sup>+</sup> + OH<sup>−</sup>
*: 2 H<sup>+</sup> + 2 e<sup>−</sup> → H<sub>2</sub>↑
* оскільки (внаслідок практично повної електролітичної дисоціації NaCl), хлор у розчині перебуває у вигляді хлорид-іонів, вони окислюються на аноді до вільного хлору у вигляді газу:
*: NaCl → Na<sup>+</sup> + Cl<sup>−</sup>
*: 2 Cl<sup>−</sup> − 2 e<sup>−</sup> → Cl<sub>2</sub>↑
* сумарна реакція:
*: 2 NaCl + 2 H<sub>2</sub>O → 2 NaOH + Cl<sub>2</sub>↑ + H<sub>2</sub>↑

Як видно з рівняння сумарної реакції ще одним продуктом є [[гідроксид натрію]]. Витрати електроенергії на 1&nbsp;т хлору складають приблизно 2700&nbsp;кВт×год. Отриманий хлор зріджується на жовту рідину вже за звичайної температури<ref name="Некрасов_Т1_254"/>.

Якщо між анодом та катодом нема діафрагми, то розчинений у воді хлор починає реагувати з гідроксидом натрію, утворюючи хлорид та [[гіпохлорит натрію]] NaClO<ref name="Глінка"/>:
: 2 NaOH + Cl<sub>2</sub> → NaCl + NaClO + H<sub>2</sub>O
Для уникнення цієї реакції при отриманні гідроксиду натрію з хлориду натрію застосовують діафрагму, а відповідний метод отримання NaOH називають '''діафрагмовим'''. Як діафрагму застосовують [[азбест]]овий картон. У процесі електролізу розчин хлориду натрію безперервно подається до анодного простору, а з катодного простору безперервно витікає розчин хлориду та гідроксиду натрію. Під час випарювання останнього хлорид кристалізується, оскільки його розчинність у 50% розчині NaOH мізерно мала (0,9%). Отриманий розчин NaOH випарюють у залізних чанах, після чого сухий залишок переплавляють.

Для отримання чистого гідроксиду натрію (без домішок хлориду натрію) застосовують '''ртутний метод''', де використовують [[графіт]]овий анод та [[ртуть|ртутний]] катод. Внаслідок того, що перенапруга виділення водню на ртуті дуже велика, на ній відновлюються іони натрію і утворюється [[амальгама]] натрію<ref name="Глінка"/><ref name="Некрасов_Т2_231"/>:
: Na<sup>+</sup> + e<sup>−</sup> → Na<sub>(Hg)</sub>
Амальгаму пізніше розкладають гарячою водою з утворенням гідроксиду натрію та водню, а ртуть перекачують насосом назад до [[електролізер]]а:
:2 Na<sub>(Hg)</sub> + 2 H<sub>2</sub>O → 2 NaOH + H<sub>2</sub>↑
Сумарна реакція процесу така ж, як і у разі діафрагмового методу.

==== Отримання металевого натрію ====
Металевий натрій отримують електролізом розплаву хлориду натрію. Відбуваються такі процеси:
* на катоді виділяється натрій:
*: 2 Na<sup>+</sup> + 2 e<sup>−</sup> → 2 Na
* на аноді виділяється хлор (як побічний продукт):
*: 2 Cl<sup>−</sup> − 2 e<sup>−</sup> → Cl<sub>2</sub>
* сумарна реакція:
*: 2 Na<sup>+</sup> + 2 Cl<sup>−</sup> → 2 Na + Cl<sub>2</sub>

Вана електролізеру складається зі сталевого кожуха з футеровкою, графітового аноду та кільцевого залізного катоду. Між катодом та анодом розташовано сітчасту діафрагму. Для зниження температури плавлення NaCl (800&nbsp;°C), електролітом є не чистий хлорид натрію, а його суміш із [[хлорид кальцію|хлоридом кальцію]] CaCl<sub>2</sub> (40:60) із температурою плавлення 580&nbsp;°C. Металевий натрій, що збирається у верхній частині катодного простору, містить до 5% домішку [[кальцій|кальцію]], але останній згодом майже повністю відділяється, оскільки його розчинність у рідкому натрії за температури його плавлення (371&nbsp;°C) становить лише 0,01 %. Із витрачанням NaCl його постійно додають до ванни. Витрати електроенергії складають приблизно 15&nbsp;кВт×год на 1&nbsp;кг натрію<ref name="Некрасов_Т2_219"/>.

==== Отримання соляної кислоти та сульфату натрію ====
Серед багатьох промислових методів отримання [[соляна кислота|соляної кислоти]], тобто розчину хлороводню (HCl) у воді, застосовується [[реакція обміну]] між хлоридом натрію та [[сірчана кислота|сірчаною кислотою]]:
: NaCl + H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> → NaHSO<sub>4</sub> + HCl↑
: NaCl + NaHSO<sub>4</sub> → Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> + HCl↑
Перша реакція відбувається значною мірою вже за звичайних умов, а за слабкого нагрівання йде майже до кінця. Друга відбувається лише за високих температур. Процес здійснюється в спеціальних механізованих печах великої потужності. Хлороводень, що виділяється, знепилюють, охолоджують та поглинають водою з утворенням соляної кислоти. Як побічний продукт утворюється [[сульфат натрію]] Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub><ref name="Некрасов_Т1_250"/><ref name="Некрасов_Т1_257"/>.

Цей метод застосовується також для отримання хлороводню в лабораторних умовах.

== Фізичні та фізико-хімічні властивості ==
[[Файл:Dissolution of sodium chloride crystal under a microscope.ogg|міні|праворуч|300пкс|Процес розчинення кристалу хлориду натрію (NaCl) під мікроскопом. Також на відео можна помітити дифузійні потоки, які виникають через різну концентрацію розчинюваної речовини у різних частинах розчну]]
[[Файл:WatNaCl.png|міні|праворуч|300пкс|Фазова діаграма суміші вода-NaCl]]
[[Файл:NaCl flame colour2.JPG|міні|праворуч|300пкс|Хлорид натрію забарвлює полум'я пальника Бунзена в жовтий колір]]
Хлорид натрію добре розчиняється у воді (5,8 моль/л при 18&nbsp;°C)<ref name="Некрасов_Т2_234"/>. Зі зростанням температури [[розчинність]] солі дуже повільно збільшується. У чистому вигляді хлорид натрію не [[гігроскопічність|гігроскопічний]]. Однак сіль часто буває забруднена домішками (здебільшого іонами [[кальцій|Ca]]<sup>2+</sup>, [[магній|Mg]]<sup>2+</sup> та [[сульфати|SO{{su|b=4|p=2−}}]]), і така сіль на повітрі сиріє<ref name="Некрасов_Т2_215"/>. [[Кристалогідрат]] NaCl·2H<sub>2</sub>O можна виділити за температури нижче +0,15&nbsp;°C<ref name="Некрасов_Т2_234"/>.

Суміш подрібненого [[Лід|льоду]] із дрібним порошком хлориду натрію є ефективним охолоджувачем. Так, суміш складу 30 г NaCl на 100 г льоду охолоджується до температури –20&nbsp;°C. Це відбувається через те, що водний розчин солі замерзає за температури нижче 0&nbsp;°C. Лід, що має температуру близько 0&nbsp;°C, плавиться в такому розчині, поглинаючи тепло навколишнього середовища.

{| class="wikitable"
! colspan="2" | Термодинамічні характеристики
|-
| [[Ентальпія|Δ<sub>f</sub>H{{su|p=0|b=g}}]] || −181,42 кДж/моль
|-
| Δ<sub>f</sub>H{{su|p=0|b=l}} || −385,92 кДж/моль
|-
| Δ<sub>f</sub>H{{su|p=0|b=s}} || −411,12 кДж/моль
|-
| Δ<sub>f</sub>H{{su|p=0|b=aq}} || −407 кДж/моль
|-
| S<sup>0</sup><sub>g, 1 bar</sub> || 229,79 Дж/(моль·K)
|-
| S<sup>0</sup><sub>l, 1 bar</sub> || 95,06 Дж/(моль·K)
|-
| S{{su|p=0|b=s}} || 72,11 Дж/(моль·K)
|}

'''Густина і концентрація водних розчинів NaCl'''
{| class="wikitable"
|-
! Концентрація, %
! Концентрація, г/л
! Густина, кг/л
|-
| 1
| 10,05
| 1,005
|-
| 2
| 20,25
| 1,012
|-
| 4
| 41,07
| 1,027
|-
| 6
| 62,47
| 1,041
|-
| 8
| 84,47
| 1,056
|-
| 10
| 107,1
| 1,071
|-
| 12
| 130,2
| 1,086
|-
| 14
| 154,1
| 1,101
|-
| 16
| 178,5
| 1,116
|-
| 18
| 203,7
| 1,132
|-
| 20
| 229,5
| 1,148
|-
| 22
| 256
| 1,164
|-
| 24
| 283,2
| 1,18
|-
| 26
| 311,2
| 1,197
|}

{| class="wikitable" style="float:left; margin-right:1em; border-collapse:collapse;"
! {{chembox header}}|Розчинність NaCl в різних розчинниках<br/>(г NaCl / 1&nbsp;кг розчинника при 25&nbsp;°C)<ref>{{cite book |author=Burgess, J. |title=Metal Ions in Solution |url=https://archive.org/details/metalionsinsolut0000john |publisher=Ellis Horwood |location=New York |year=1978 |isbn=0-85312-027-7}}</ref>
|-
| [[Вода|H<sub>2</sub>O]] || 360
|-
| {{нп|Формамід|||Formamide}} || 94
|-
| [[Гліцерин]] || 83
|-
| [[Пропіленгліколь]] || 71
|-
| [[Мурашина кислота]] || 52
|-
| Рідкий [[амоніак]] || 30.2
|-
| [[Метанол]] || 14
|-
| [[Етанол]] || 0.65
|-
| [[Диметилформамід]] || 0.4
|-
| [[1-Пропанол]] || 0.124
|-
| {{нп|Сульфолан|||Sulfolane}} || 0.05 
|-
| [[1-Бутанол]] || 0.05
|-
| [[2-Пропанол]] || 0.03
|-
| [[Пентанол|1-Пентанол]] || 0.018
|-
| [[Ацетонітрил]] || 0.003
|-
| [[Ацетон]] || 0.00042
|}

== Лабораторне отримання та хімічні властивості ==
Зважаючи на величезні природні запаси хлориду натрію, необхідності в його промисловому чи лабораторному синтезі немає. Однак його можна отримати різними хімічними методами як основний чи побічний продукт.
* отримання з простих речовин [[натрій|натрію]] та [[хлор]]у є надзвичайно [[екзотермічна реакція|екзотермічною реакцією]]<ref name="Некрасов_Т1_255"/>:
: Na(тв) + 1/2Cl<sub>2</sub>(г) → NaCl(тв) + 410 кДж
* нейтралізація [[Луги (хімія)|лугу]] [[гідроксид натрію|гідроксиду натрію]] [[соляна кислота|соляною кислотою]]<ref name="Некрасов_Т1_191"/>:
: NaOH + HCl → NaCl + Н<sub>2</sub>О

Оскільки хлорид натрію у водному розчині майже повністю [[Електролітична дисоціація|дисоційований]] на іони: NaCl&nbsp;→&nbsp;Na<sup>+</sup>&nbsp;+&nbsp;Cl<sup>−</sup>, його [[хімічні властивості]] у водному розчині визначаються відповідними хімічними властивостями [[катіон]]ів [[натрій|натрію]] та [[хлориди|хлорид]]-[[аніон]]ів.

== Структура ==
[[Файл:NaCl polyhedra.png|міні|Кристалічна структура хлориду натрію. Кожен іон оточено шістьма найближчими протиіонами, що утворюють октаедральну геометрію.]]
[[Файл:Close Up View Of Sodium Chloride Crystals.jpg|міні|Збільшене зображення кристалів NaCl]]
{{seealso|Гранецентрована кубічна ґратка}}
Хлорид натрію утворює [[кристал]]и [[кубічна сингонія|кубічної сингонії]]. На зображенні більші [[іон]]и [[хлор]]у Cl<sup>−</sup> показано зеленими сферами, а менші іони [[натрій|натрію]]&nbsp;— сірими. Вони заповнюють всі проміжки в кубі. Кожен з іонів Cl<sup>−</sup> оточено шістьма іонами Na<sup>+</sup> в [[октаедр]]альній конфігурації, і навпаки. Якщо подумки викинути, наприклад, іони Na<sup>+</sup>, то залишиться щільно упакована кубічна структура з іонів Cl<sup>−</sup>, яка називається [[Гранецентрована кубічна ґратка|гранецентрованою кубічною ґраткою]] (скорочено ГЦК&nbsp;— гранцентрована кубічна). Іони Na<sup>+</sup> теж утворюють щільно упаковану кубічну ґратку. Таким чином, кристал складається із двох ГЦК підграток, зсунутих одна відносно іншої на півперіоду. Така ж ґратка характерна для багатьох інших [[мінерал]]ів. [[Період кристалічної ґратки|Параметр кристалічної ґратки]]&nbsp;— ''a'' = 564,02&nbsp;пм.

У кристалічній ґратці між атомами переважає [[Іонний зв'язок|іонний хімічний зв'язок]], що є наслідком дії [[Електростатична сила|електростатичної взаємодії]] протилежних за зарядом іонів.

== Біологічна функція ==
[[Людина]] щорічно споживає в середньому близько 5 кг хлориду натрію<ref name="Некрасов_Т2_211"/>. [[Кров]], якої в організмі дорослої людини близько 5 літрів, містить близько 0,9 % NaCl. Щоденне виділення хлориду натрію із [[сеча|сечею]] становить зазвичай близько 15&nbsp;г. В людському [[піт|поті]] міститься близько 0,5 % NaCl, а тому у разі посиленого [[потовиділення]] рекомендовано вживати газовану воду, що містить 0,5 % NaCl<ref name="Некрасов_Т2_218"/>.

Фізіологічно обґрунтована добова норма споживання солі у помірному кліматі для людини середньої маси у віці 30 років становить 4-6 грамів, однак у багатьох країнах вона традиційно значно вища — приблизно 10-20 грамів, а в умовах спекотного клімату через підвищене потовиділення&nbsp;— до 25–30 г. У разі екстремальних навантажень на [[організм]] добова потреба в солі може сягати 100–150 г. Сіль є регулятором [[осмос|осмотичного тиску]], водяного обміну, сприяє утворенню [[соляна кислота|соляної кислоти]] шлункового соку, активізує діяльність ферментів. Але надмірне вживання солі призводить до [[гіпертонія|підвищення кров'яного тиску]], хвороб нирок та серця. Нестача солі в організмі викликає руйнування кісткової і м'язової тканин. Вона може спричинити [[Депресія (медицина)|депресію]], нервові розлади, погіршення травлення і серцево-судинної діяльності, спазми [[гладенька мускулатура|гладенької мускулатури]], [[остеопороз]], [[анорексія|анорексію]]. У разі хронічної нестачі хлориду натрію в організмі можливі [[смерть|летальні випадки]]. Оскільки в Україні солиться в процесі виробництва більшість вироблених фабрично продуктів, як то [[ковбаса]], [[сир]], [[хліб]] тощо, фактично для того, щоб залишитися в межах норми споживання, треба або взагалі не солити їжу, або ж солити зовсім трошки.

Свійські тварини ([[корови]], [[вівці]], коні, [[Козел свійський|кози]]) також потребують солі не менше за людину. Нестача хлориду натрію в організмі молодої тварини спричиняє затримку в рості і наборі ваги, а у дорослої&nbsp;— в'ялість, втрату апетиту, зниження надоїв [[Молоко|молока]] і часткову втрату ваги. Оскільки корми і листя рослин містять мало солі, на сучасних фермах її додають до складу [[комбікорм]]ів і додатково також збагачують [[вітамін]]ами і мінеральними речовинами, необхідними для здоров'я скотини.

== У культурі і побуті ==
Хлорид натрію, як сіль відіграє значну роль у культурі багатьох народів землі. Ще за часів [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]] сіль вважалася «нечистою». У всіх країнах [[стародавній світ|стародавнього світу]] сіль, як символ прокляття, було заведено розкидати на руїни завойованого і приреченого на знищення міста. Це робилося з метою приректи місто на вічне безпліддя, за відповідністю з посипанням сіллю родючої землі, після чого на ній вже нічого не росло.
{{цитата|''І Авімелех воював із містом цілий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, повбивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю''||Біблія|<ref name="Bible"/>}}

З іншого боку сіль уособлювала сталість і вірність. У всіх народів [[Близький схід|Близького сходу]] під час укладання договору миру вживання солі отримало символічне значення. Тому у давніх [[євреї]]в найбільш священні і нерозривні завіти називалися «завітами солі». 
{{цитата|''Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому та синам його, соляною умовою?''||Біблія (Огієнко)/2-а хроніки 13:5|<ref name="Bible"/>}}
Під час п'ятничної вечері [[євреї]] занурюють в сіль «хліб Шабату». В [[юдаїзм]]і хліб вважається символом дару Божого, і занурення хліба у сіль символізує його зберігання — тобто підтвердження завіту між Богом і євреями. В [[Ефіопія|Ефіопії]] сіль також вважають символом дружби — гостю подають кусок солі, а той повинен лизнути його<ref>Курлански Марк. Всеобщая история соли. - М.: Колибри, 2007 (Вещи в себе), с. 13-25</ref>. Древні [[тевтони]] під час клятви опускали палець до глечика із сіллю. Тюркські і [[Араби|арабські]] племена укладали союзи і договори, виголошуючи [[клятва|клятву]] вірності над посудом із сіллю, заїдаючи її хлібом із сіллю.

[[Пліній Старший]] описує, що римський полководець [[Гней Помпей]], коли захопив палац понтійського володаря [[Мітрідат VI Евпатор|Мітрідата]], знайшов у його таємних архівах власноручно написаний ним рецепт ліків, складений із суміші висушених горіхів, фіг і листочків рути, з добавкою крупинки солі ({{lang-la|addito salis grano}}). Ці ліки, прийняті зранку натщесерце, нібито упродовж цілого дня могли вберегти людину від дії отрути.

У [[кельти|кельтів]], [[греки|греків]], [[грузини|грузин]], [[вірмени|вірмен]], [[татари|татар]], [[курди|курдів]] довго зберігався звичай «солити» новонароджених для охорони від злих духів — хвороб і безсоння. З часів середньовіччя серед військових було поширене уявлення, що сіль береже в бою від поранень і смерті. Навіть у часи Другої світової війни солдати брали з собою на фронт калитку з грудкою рідної землі, що була змішана з сіллю.

Майже у всіх народів світу у казках і міфах є згадки про сіль, яка є потужним оберегом проти [[чаклунство|чаклунства]], злих духів і численних напастей і бід. Також відомі давні [[приказка|приказки]], що визначають виняткову роль солі для людини: 
* «сіль землі» — у сенсі ''найцінніше''
* «просипана сіль — до сварки» — означає особливу цінність солі в давнину
* «хліб-сіль їж, а правду ріж» — ставить сіль поряд із найголовнішим продуктом харчування землеробської цивілізації&nbsp;— [[хліб]]ом
* «насолити», «насипати солі на хвіст» — зробити комусь прикро, нашкодити.
* «[[пуд]] солі з'їсти»&nbsp;— спілкуватися, прожити з людиною пліч-о-пліч тривалий час

Якщо дівчина пересолить борщ — значить закохалась (себто неуважна, думає не про куховаріння, а про свого милого).

У середньовічній Англії на шляхетському бенкету срібну сільницю зі сіллю ставили біля найшанованішого гостя. Звідси англійські ідіоми: {{lang-en|sit above the salt}} — «сидіти перед сіллю», тобто займати почесне місце; та {{lang-en|sit below the salt}} — «сидіти за сіллю», тобто займати скромне, низьке положення.

Латинський вираз {{lang-la|cum grano salis}} означає дослівно «з крупинкою солі» — тобто ставитися до чогось з долею іронії, з обережністю, недовірливо.

== Цікаві факти ==
[[Файл:Alte Salzstrasse Breitenfelde.jpg|міні|праворуч|200пкс|Древня римська Соляна дорога ([[Via Salaria]]) в північній Німеччині]]
* Хлорид натрію у великих кількостях є [[отрута|отрутою]]&nbsp;— [[летальна доза]] в 100 разів перевищує добову норму споживання і становить 1 [[грам]] на 1 кілограм маси тіла, тобто для людини вагою 80&nbsp;кг смертельною дозою може бути <!-- LDLO&nbsp;— найменша опублікована летальна доза -->80&nbsp;г солі<ref>[http://msds.chem.ox.ac.uk/SO/sodium_chloride.html Safety data for sodium chloride&nbsp;— The Physical and Theoretical Chemistry Laboratory of Oxford University] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111202084352/http://msds.chem.ox.ac.uk/SO/sodium_chloride.html |date=2011-12-02 }}{{ref-en}}</ref>.
* Вміст хлориду натрію в [[Амніотична рідина|навколоплідних водах]] в [[матка|матці]] вагітної жінки приблизно такий самий, як в середньому по [[океан|світовому океану]].
* Хлорид натрію&nbsp;— єдина мінеральна речовина, яку людина споживає майже в чистому вигляді.
* Навесні [[1648]] року в [[Москва|Москві]] стався [[Соляний бунт]], до якого призвів надмірно високий [[податок]] на сіль&nbsp;— дві [[гривня|гривні]] з [[пуд]]у, що було рівнозначно подорожчанню її вдвічі<ref name="Сіль. Історія і факти">[http://www.o-soli.ru/istoriya-soli/sol-dengi/ Сіль. Історія і факти]</ref>.
* [[Аломантія|Ворожіння]] за допомогою солі відоме з найдавніших часів.
* У стародавньому Римі сіль подавали кожному гостю на знак дружби<ref name="Сіль. Історія і факти"/>.
* Римським легіонерам частину платні видавали сіллю<ref>[http://www.klettgau-historia.de/downloads/1.historischebeitraegewashatderklettgaumitsalz.pdf Mark Kurlansky, "«Salz», der Stoff, der die Welt veränderte]{{ref-de}}</ref>, звідки до нашого часу дійшло французьке слово {{lang-fr|salaire}}&nbsp;— заробітна плата.
* Сіль дала назву двом областям Римської Імперії&nbsp;— [[Галлія|Галлії]] та [[Галатія|Галатії]]. Назва провінцій походить від римської назви кельтських племен [[Галли|галлів]] ({{lang-la|Galli}}), які спочатку торгували із Римом сіллю і назва яких у римлян походить від старогрецького позначення слова сіль&nbsp;— «hal»<ref>[http://www.klettgau-historia.de/downloads/1.historischebeitraegewashatderklettgaumitsalz.pdf Mark Kurlansky, "«Salz», der Stoff, der die Welt veränderte ст. 3.]{{ref-de}}</ref>.
* Перша з великих римських доріг називається Via Salaria&nbsp;— Соляна дорога<ref>[http://www.1tv.ru/anons/id=182020 Всесвітня історія солі]</ref>.
* Сіль&nbsp;— єдиний харчовий продукт, строк придатності до вживання якого вимірюється мільйонами років.
* У середньовічній Європі ціна солі була такою високою, що вона виконувала роль грошей<ref name="Сіль. Історія і факти"/>.
* [[Зебра|Зебри]] у пошуках солі долають сотні кілометрів з дельти [[Окаванго]] до солончаків пустелі в [[Ботсвана|Ботсвані]]<ref name="Сіль. Історія і факти"/>.
* В геральдиці на гербах міст [[Герб Дрогобича|Дрогобича]], [[Герб Калуша|Калуша]], [[Герб Долини|Долини]], [[Бахмут]]а, [[Солигалич]]а, [[Солікамськ]]а, [[Сольвичегодськ]]а, [[Енгельс (місто)|Енгельса]] та [[Усольє-Сибірське]] є зображення солі, що вказує на її визначну роль в історії розвитку цих міст.
* Ідучи з тайгового притулку, мисливці неодмінно залишають [[сірники]] і сіль для випадкових мандрівників<ref> {{ref-ru}}''Кукушкин Ю. Н.'' Химия вокруг нас. Глава 3. Поваренная соль&nbsp;— М.: «Высшая школа», 1992. (С.?)</ref>.
* На Русі здавна було прийнято в [[Великий четвер|Страсного четверга]] готувати так звану «четвергову сіль»&nbsp;— кам'яну сіль змішували з [[квас]]ною гущею або м'якушкою [[Житній хліб|житнього хліба]] і підсмажували на сковороді, після чого товкли в [[Ступка|ступі]]. Четвергову сіль вживали з [[Пасхальне яйце|крашанками]] та деякими іншими стравами<ref>{{ref-ru}} [http://www.ethnomuseum.ru/section62/2092/2089/4098.htm Четвергова сіль] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110830112423/http://www.ethnomuseum.ru/section62/2092/2089/4098.htm |date=2011-08-30 }}</ref>.
* Неподалік відомого родовища солі [[Уюні]] в [[Болівія|Болівії]] знаходиться унікальний готель «Hotel de Sal Playa» на 15 номерів, цілком збудований з блоків дрібнозернистого [[галіт]]у. Меблі теж зроблені з хлориду натрію<ref>[[Соляний палац]]</ref>.

== Див. також ==
* [[Галіт]]
* [[Галотерапія]]
* [[Кам'яна сіль]]
* [[Кухонна сіль]]
* [[Соляна промисловість]]
* [[Харчові добавки]]
* [[Хлориди]]
* [[Фізіологічний розчин]]

== Примітки ==
<references>
<ref name="NIST">[http://webbook.nist.gov/cgi/cbook.cgi?ID=C7647145&Type=THZ-IR-SPEC&Index=1 Натрій хлорид]{{ref-en}}</ref>
<ref name="МГЕ">{{МГЕ|nocat=1}}</ref>
<ref name="Sea_Salt">[http://health.unian.net/ukr/detail/208916 УНІАН: Морська сіль для краси і здоров'я шкіри]</ref>
<ref name="Ranking">[http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/salt/mcs-2010-salt.pdf Сіль]{{ref-en}}</ref>
<ref name="Salt_in_Ukraine">{{Cite web |url=http://free.msoffice.com.ua/viewfree.php?diplomID=10373&pageid=2 |title=Запаси нерудних корисних копалин в Україні |accessdate=6 листопада 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110914164040/http://free.msoffice.com.ua/viewfree.php?diplomID=10373&pageid=2 |archivedate=14 вересня 2011 |deadurl=yes }}</ref>
<ref name="Bible">{{Cite web |url=http://uk.wikisource.org/wiki/Біблія_%28Огієнко%29/Книга_Суддів |title=Біблія (Огієнко)/Книга Суддів 9:45 |accessdate=15 червня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120208131238/http://uk.wikisource.org/wiki/Біблія_(Огієнко)/Книга_Суддів |archivedate=8 лютого 2012 |deadurl=yes }}</ref>
<ref name="ДСТУ">Згідно з [http://www.produkty.com.ua/gosti/dstu-3583-97-sol-povarennaya-pischevaya.-chast-1.html ДСТУ 3583-97, що чинний з 1 липня 1998 року на території України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111211210711/http://www.produkty.com.ua/gosti/dstu-3583-97-sol-povarennaya-pischevaya.-chast-1.html |date=11 грудня 2011 }}</ref>
<ref name="Некрасов_Т1_191">Некрасов, Т1, 1973, С.&nbsp;191</ref>
<ref name="Некрасов_Т1_249">Некрасов, Т1, 1973, С.&nbsp;249</ref>
<ref name="Некрасов_Т1_250">Некрасов, Т1, 1973, С.&nbsp;250</ref>
<ref name="Некрасов_Т1_254">Некрасов, Т1, 1973, С.&nbsp;254</ref>
<ref name="Некрасов_Т1_255">Некрасов, Т1, 1973, С.&nbsp;255</ref>
<ref name="Некрасов_Т1_257">Некрасов, Т1, 1973, С.&nbsp;257—258</ref>
<ref name="Некрасов_Т1_261">Некрасов, Т1, 1973, С.&nbsp;261</ref>
<ref name="Некрасов_Т2_211">Некрасов, Т2, 1973, С.&nbsp;211</ref>
<ref name="Некрасов_Т2_215">Некрасов, Т2, 1973, С.&nbsp;215—216</ref>
<ref name="Некрасов_Т2_218">Некрасов, Т2, 1973, С.&nbsp;218</ref>
<ref name="Некрасов_Т2_219">Некрасов, Т2, 1973, С.&nbsp;219</ref>
<ref name="Некрасов_Т2_231">Некрасов, Т2, 1973, С.&nbsp;231</ref>
<ref name="Некрасов_Т2_234">Некрасов, Т2, 1973, С.&nbsp;234</ref>
<ref name="NaClO3">[http://www.museumstuff.com/learn/topics/sodium_chlorate::sub::Synthesis Синтез хлорату натрію]{{ref-en}}</ref>
</references>

== Джерела ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Хлорид натрію
|Портал             = Хімія
|Портал-зображення  = Nuvola apps edu science.svg
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = Хлорид натрію
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Salt
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
}}
# {{ref-ru}}''Химический энциклопедический словарь'' / гл. ред. Кнунянц И.Л. — М.: Советская энциклопедия, 1983. — С.366 
# ''Гончаров А.І., Корнілов М.Ю.'' Довідник з хімії. вид-во «Вища школа». — 1974. — С.67-68
# {{ref-ru}}''Деркач Ф.А.'' Хімія Л.: 1968 (С.?)
# Нариси з історії техніки.—1961.— Вып. 7.—С. 108—110
# ''Доцяк В.&nbsp;С.''&nbsp;Українська кухня: Технологія приготування страв. К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— С.550
# {{ref-ru}} {{Некрасов Общая химия Т1}}
# {{ref-ru}} {{Некрасов Общая химия Т2}}
# [https://web.archive.org/web/20110914164040/http://free.msoffice.com.ua/viewfree.php?diplomID=10373&pageid=2 Запаси нерудних корисних копалин в Україні]
# {{ref-ru}} [http://www.o-soli.ru/ Соль. История и факты]
# {{ref-ru}}''[[Пєсков Василь Михайлович|Василь Пєсков]]'' [http://www.kp.ru/daily/24197.3/402720 Вікно в природу: Дрібка солі // Комсомольська Правда 13 листопада 2008] 
# [https://web.archive.org/web/20120905150005/http://www.saltinstitute.org/About-salt Інститут Солі] {{ref-en}}
== Посилання ==
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1207/natriyu-xlorid НАТРІЮ ХЛОРИД]  //[[Фармацевтична енциклопедія]]

{{медаль}}
{{Бібліоінформація}}

{{Сполуки натрію}}
[[Категорія:Хлориди|Н]]
[[Категорія:Сполуки натрію]]
[[Категорія:Харчові продукти]]
[[Категорія:Помірно небезпечні речовини]]