Хосе Ов'єдо-і-Баньос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хосе Ов'єдо-і-Баньос
«Історія завоювання та заселення провінції Венесуела».
Народився 1671(1671)
м. Богота
Помер 20 листопада 1738
м. Каракас
Підданство королівство Іспанія
Діяльність військовик, історик
Знання мов іспанська
Заклад Саламанкський університет
Конфесія католицтво
Рід Ов'єдо
Батько Антоніо Ов'єдо-і-Рівас
Мати Хосефа де Баньос-Сотомайор
У шлюбі з Франсиска Мануела де Товар-і-Міхарес-Солорсано.
Діти 3 сина та 7 доньок

Хосе Ов'єдо-і-Баньос (*José de Oviedo y Baños, 167120 листопада 1738) — військовик та історик віце-королівства. Нова Гранада.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з іспанської бюрократичної родини. Народився у м. Богота. Син Антоніо де Ов'єдо-іРіваса, прокурорського фіскала Боготи, та Хосефи де Баньос-Сотомайор, представниці перуанської колоніальної родини. У 1672 році втратив батька. Разом з тим зумів здобути класичну освіту в Лімі, де вивчав граматику, риторику і красномовство. У 1686 році разом з старшим братом Дієго Антоніо перебирається до Каракаса, де опіку над ним узяв його вуйко Дієно де Баньос-Сотомайор, єпископ Каракасу. У 1689 році записався до місцевої міліції. У 1690 році указом короля Карла II стає лицарем Ордену Сант'яго.

Згодом дослужився до звання капітана. У 1698 році одружився з донькою маркіза Міхареса. Мав 10 дітей, з яких 6 померло у підлітковому віці. У 1699 році призначається алькальдом з цивільних справ Каракаса, у 1710 році — алькальдом з кримінальних справ, підтримання порядку та громадської безпеки.

У 1728 році дослужився до звання генерал-лейтенант міліції Венесуели. У 1730 році отримав на те підтвердження. Того ж року пішов у відставку. Був мажордомом Братства Богоматері дель Розаріо в церкві Сан-Хасінто та генеральним синдиком францисканських монастирів Венесуели. Помер у Каракасі у 1738 році.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор праці «Історія завоювання і заселення провінції Венесуела» (розпочато у 1703 році), яку було видано у Мадриді у 1723 році. В ній містяться важливі відомості із захоплення земель сучасної Венесуели та Колумбії іспанськими конкістадорами до 1600 року. Водночас оповідається про місцеві племена, їх традиції та організацію, насамперед араукан, чибча-муїска. Тут же подається опис міста Каракаса, де автор прожив значну частину життя. Часто він є єдиним джерелом щодо подій та людей цього періоду.

Праця написана у стилі бароко. Разом з реальними подіями, Ов'єдо-і-Баньос приводить міфи та вигадки, які майстерно поєднує разом. Мова написання легка й зрозуміла. Водночас історія в праці Ов'єдо предстає не сухими цифрами та переліком подій, а захоплюючою літературою.

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]