Перегляд вихідного коду сторінки Худяков Сергій Олександрович

{{Однофамільці|Худяков}}
{{Військовик
| ім'я = Сергій Олександрович Худяков
| оригінал імені = {{lang-hy|Սերգեյ Ալեքսանդրի Խուդյակով}}
| портрет =
| розмір =
| підпис =
| ім'я при народженні = Арменак Артемович Ханферянц
| дата народження = 7.1.1902(25.12.1901)
| місце народження = [[Мец Тахлар]], [[Шушинський повіт]], [[Єлизаветпольська губернія]], [[Російська імперія]]
| дата смерті = 18.4.1950
| місце смерті = [[Москва]], [[РРФСР]], [[СРСР]]
| місце поховання = [[Донське кладовище]]
| координати місця поховання =
| прізвисько =
| національність =
| приналежність = {{fЗС СРСР}}
| країна =
| вид збройних сил = {{fВПС СРСР}}
| рід військ =
| освіта =
| роки служби = 1918—1945
| звання = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Маршал|рід=авіації}}
| формування =
| командування = [[1-ша повітряна армія (СРСР)|1-ша повітряна армія]],<br/> [[12-та повітряна армія (СРСР)|12-та повітряна армія]]
| битви = [[Громадянська війна в Росії]],<br/> [[Друга світова війна]]
| нагороди =
  {{ряд|вирівняти=по центру|{{Орден Леніна}}|{{Орден Червоного Прапора}}|{{Орден Червоного Прапора}}|{{Орден Суворова 1 ступеня}}}}
  {{ряд|вирівняти=по центру|{{Орден Кутузова 1 ступеня}}|{{Орден Кутузова 1 ступеня}}|{{Орден Суворова 2 ступеня}}|{{Орден Червоної Зірки}}}}
  {{ряд|вирівняти=по центру|{{Медаль «XX років РСЧА»}}|{{Медаль «За оборону Москви»}}|{{Медаль «За перемогу над Німеччиною»}}|{{Медаль «За перемогу над Японією»}}}}
  {{ряд|вирівняти=по центру|{{Командор ордену Почесного легіону}}|{{Воєнний хрест 1939—1945 з пальмовою гилкою}}}}
| відносини =
| титул =
| по відставці =
| інше =
| автограф =
}}

'''Сергі́й Олекса́ндрович Худяко́в''' ({{lang-ru|Сергей Александрович Худяков}}), справжнє ім'я '''Армена́к Арте́мович Ханферя́нц''' ({{lang-hy|Արմենակ Արտեմի Խանֆերյանց}}; [[7 січня]] [[1902]]&nbsp;— [[18 квітня]] [[1950]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[воєначальник]], [[маршал авіації]] (19.08.1944).

== Життєпис ==
Народився в селі [[Мец Тахлар]], нині&nbsp;— [[Гадрутський район]] [[Нагірно-Карабаська Республіка|Нагірно-Карабаської Республіки]], в селянській родині. [[Вірменин]]. У п'ятирічному віці втратив батька. З 1908 року навчався у Тахларському двокласному училищі, яке закінчив у 1914 році. Того ж року виїхав до [[Баку]], влаштувався на роботу на нафтопромисли, де працював телефоністом-монтером. Був залучений більшовиками до революційної діяльності. Після захоплення Баку турками, на одному з пароплавів залишив місто.

=== Громадянська війна в Росії ===
У лавах [[РСЧА]] з 1918 року. Учасник [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни в Росії]]: у складі стрілецького [[полк]]у [[Перша кінна армія|1-ї кінної армії]] брав участь в обороні [[Царицин]]а, командував [[взвод]]ом, згодом&nbsp;— кавалерійським [[ескадрон]]ом на Закавказькому фронті. Використовував ім'я та біографію загиблого в бою товариша.

=== Міжвоєнний період ===
У 1922 році закінчив 2-гі кавалерійські курси удосконалення командного складу в [[Тифліс]]і; з 1924 року працював начальником полкової школи; з 1928 по 1931 роки&nbsp;— [[начальник штабу]] [[Червоне козацтво|червоно-козачого]] кавалерійського полку в [[Ізяслав]]і [[Кам'янець-Подільська область|Кам'янець-Подільської області]]. Член [[ВКП(б)]] з 1924 року.

У 1936 році [[майор]] С.&nbsp;О.&nbsp;Худяков закінчив командний факультет Військово-повітряної академії РСЧА імені М.&nbsp;Є.&nbsp;Жуковського і направлений в [[Білоруський військовий округ]] на посаду начальника оперативного відділення штабу авіаційної бригади. У 1937 році призначений начальником оперативного відділення штабу ВПС, а у 1938 році&nbsp;— начальником тилу управління ВПС.

=== Друга світова війна ===
Початок [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] [[полковник]] С.&nbsp;О.&nbsp;Худяков зустрів на посаді начальника штабу ВПС [[Західний військовий округ|Західного особливого військового округу]]. Як командувач ВПС [[Західний фронт (СРСР, Друга світова війна)|Західного фронту]] брав участь в [[Битва за Москву|обороні Москви]]. Зі створенням у 1942 році повітряних армій, призначений начальником штабу ВПС РСЧА, а за місяць&nbsp;— командувачем [[1-ша повітряна армія (СРСР)|1-ї повітряної армії]] Західного фронту.

У 1943 році [[генерал-полковник]] авіації С.&nbsp;О.&nbsp;Худяков координував бойові дії авіації [[Воронезький фронт|Воронезького]] і [[Степовий фронт|Степового фронтів]] під час [[Курська битва|Курської битви]] та [[Битва за Дніпро|битви за Дніпро]]. Того ж року грамотно організував переліт радянської урядової делегації на [[Тегеранська конференція 1943|Тегеранську конференцію]].

З серпня 1944 року&nbsp;— начальник штабу і заступник командувача ВПС РСЧА. У березні 1945 року призначений командувачем [[12-та повітряна армія (СРСР)|12-ю повітряною армією]] [[Забайкальський фронт|Забайкальського фронту]]. У подальшому командував ВПС [[Далекосхідний військовий округ|Далекосхідного військового округу]].

=== Арешт і розстріл ===
14 грудня 1945 року маршал авіації С.&nbsp;О.&nbsp;Худяков був заарештований в [[Чита|Читі]] і доставлений до Москви, де йому було пред'явлено звинувачення за статтею 58-1 «б» КК РРФСР (зрада Батьківщині). Паралельно з цим був звинувачений у присвоєнні трофейного майна і цінностей зі зниклого літака, що підпадало під статтю 193-17 «а». Слідство у справі тривало понад чотири роки і закінчилося у 1949 році. 18 квітня 1950 року С.&nbsp;О.&nbsp;Худяков був засуджений до вищої міри покарання&nbsp;— розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляний того ж дня, похований у загальній могилі на [[Донське кладовище|Донському кладовищі]].

=== Реабілітація ===
У серпні 1954 року Головна військова прокуратура СРСР розпочала наглядовий розгляд матеріалів архівно-слідчої справи №&nbsp;100384. Військовий прокурор, який здійснював нагляд, зробив висновок про винесення архівно-слідчої справи на повторний розгляд Військової колегії [[Верховний суд СРСР|Верховного Суду СРСР]] з пропозицією скасувати вирок у зв'язку з нововиявленими обставинами. У цьому службовому документі вперше називалися справжні прізвище, ім'я та по батькові маршала&nbsp;— Ханферянц Арменак Артемович.

При повторному розгляді справи Військовою колегією Верховного суду СРСР було встановлено, що показання Худякова-Ханферянца ніякими об'єктивними даними не підтверджені.

18 серпня 1954 року Військова колегія Верховного Суду СРСР визначенням №&nbsp;4н-09087/54 постановила: вирок від 18 квітня 1950 року у відношенні Худякова Сергія Олександровича, він же Ханферянц Арменак Артемович, скасувати за нововиявленими обставинами і справу про нього за відсутністю складу злочину виробництвом припинити.

Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії]] [[Верховна Рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] від 6 липня 1965 року реабілітований за рішенням суду С.&nbsp;О.&nbsp;Худяков був посмертно відновлений у військовому званні «маршала авіації» й у правах на нагороди. Дещо згодом партійна комісія при ГПУ Радянської армії і ВМФ відновила маршала авіації Худякова в рядах [[КПРС]].

== Нагороди ==
Нагороджений [[орден]]ом [[Орден Леніна|Леніна]], двома орденами [[Орден Червоного Прапора|Червоного Прапора]], орденами [[Орден Суворова|Суворова]] 1-го та 2-го ступенів, двома орденами [[Орден Кутузова|Кутузова]] 1-го ступеня (29.07.1944, 08.09.1945), орденом [[Орден Червоної Зірки|Червоної Зірки]], [[Медаль|медалями]] та іноземними нагородами.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://okp.mil.ru/separated_commandant_regiment/honour_book/info.htm?id=10336817@morfHeroes&blk=10327440 Біографія на сайті МО РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210712131627/http://okp.mil.ru/separated_commandant_regiment/honour_book/info.htm?id=10336817@morfHeroes&blk=10327440 |date=12 липня 2021 }}. {{ref-ru}}
* [http://www.airaces.ru/drugie-rossijjskie-aviatory/khudyakov-sergejj-aleksandrovich-khanferyanc-armenak-artjomovich.html Нашей Родины красные соколы: Военные лётчики России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181109025827/http://www.airaces.ru/drugie-rossijjskie-aviatory/khudyakov-sergejj-aleksandrovich-khanferyanc-armenak-artjomovich.html |date=9 листопада 2018 }}. {{ref-ru}}
{{Бібліоінформація}}
{{Маршали роду військ}}
[[Категорія:Уродженці Нагірного Карабаху]]
[[Категорія:Члени КПРС]]
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Росії]]
[[Категорія:Радянські генерали Другої світової війни]]
[[Категорія:Радянські командувачі повітряними арміями Другої світової війни]]
[[Категорія:Учасники радянсько-японської війни]]
[[Категорія:Розстріляні в РРФСР]]
[[Категорія:Померли в Москві]]
[[Категорія:Поховані на Донському кладовищі]]
[[Категорія:Посмертно реабілітовані]]
[[Категорія:Випускники Військово-повітряної інженерної академії імені Жуковського]]