Ценокінез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ценокінез (від грец. koinos - спільний та kinema - рух) - один з розділів синдинаміки, сукупність процесів, які зумовлюють існування, розвиток, продуктивність і сталість біоценозів як ценоекосистем. Включає такі явища:

Регулювання усіх цих процесів здійснюється по трофічних (біотрофія) і медіопативних (медиопатія[1]) каналах зв’язків у ценоекосистемах.

Багато явищ ценокінезу виявляються в більшій або меншій повторюванності - ритмиці, зокрема в ритмиці поведінки організмів. Ці ритми наступні:

  • добові (циркадні) - сумарного фотосинтезу і обміну речовин, розвитку і активності ценопопуляцій рослин і тварин;
  • річні - зміни сезонної активності і продукування популяцій, їх флуктуації, сезоні феноритми і аспекти, коливання інтенсивності процесів обміну та ін.;
  • вікові – пов’язані з циклічністтю сонячної радіації.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Быков Б.А. Экологический словарь. - Алма-Ата: Наука, 1983. - С. 216.
  • Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника, О.П. Топачевського. – 2-ге вид. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. – 679 с.
  • Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. – Кишинев: Молд. сов. энцикл., 1989. – 408 с.
  • Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с.
  • Кондратюк Е.М., Хархота Г.І. Словник-довідник з екології. – К.: Урожай, 1987. – 147 с.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Медіопатія (від лат. medius - середній і ... патія) - взаємини організмів за допомогою зміни біоценотичного середовища завдяки, з одного боку, виділенню в нього продуктів життєдіяльності (алелопатія), а з іншого - вилученню з нього ряду речовин (алелосполія).