Центральноамериканська саламандра
| Центральноамериканська саламандра | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Lineatriton Ixalotriton | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Центральноамериканська саламандра (Pseudoeurycea) — рід земноводних родини Безлегеневі саламандри ряду Хвостаті. Має 51 вид. Інша назва «несправжня струмкова саламандра».
Загальна довжина представників цього роду коливається від 6 до 36 см. Голова коротка, сплощена. Очі середнього розміру, витрішкуваті. Язик викидається уперед. Тулуб короткий, стрункий, стиснутий з боків. Кінцівки потужні з 4 пальцями з перетинками. Хвіст доволі довгий: може бути більше за голову й тулубразом узяті. Забарвлення переважно сіре, коричневе, чорне, іноді буре або оливкове зі світлими (жовтими, помаранчевими плямами чи переривчастими широкими лініями уздовж спини).
Полюбляють вологі, тропічні та субтропічні ліси, плантації, гірську місцину. Зустрічаються на висоті від 700 до 5000 м над рівнем моря. Можуть витримувати доволі високі температури. Активні у присмерку. Живляться різними безхребетними.
Це яйцекладні амфібії. Самиці відкладають до 30 яєць.
Мешкають у Гватемалі та центральній і південній Мексиці.
- Pseudoeurycea ahuitzotl Adler, 1996
- Pseudoeurycea altamontana (Taylor, 1939)
- Pseudoeurycea amuzga Pérez-Ramos and Saldaña de la Riva, 2003
- Pseudoeurycea anitae Bogert, 1967
- Pseudoeurycea aquatica Wake and Campbell, 2001
- Pseudoeurycea aurantia Canseco-Márquez and Parra-Olea, 2003
- Pseudoeurycea brunnata Bumzahem and Smith, 1955
- Pseudoeurycea cochranae (Taylor, 1943)
- Pseudoeurycea conanti Bogert, 1967
- †Pseudoeurycea exspectata Stuart, 1954
- Pseudoeurycea firscheini Shannon and Werler, 1955
- Pseudoeurycea gadovii (Dunn, 1926)
- Pseudoeurycea goebeli (Schmidt, 1936)
- Pseudoeurycea jaguar Cázares-Hernández, 2022
- Pseudoeurycea juarezi Regal, 1966
- Pseudoeurycea kuautli Campbell, Brodie, Blancas-Hernández, and Smith, 2013
- Pseudoeurycea leprosa (Cope, 1869)
- Pseudoeurycea lineola (Cope, 1865)
- Pseudoeurycea longicauda Lynch, Wake, and Yang, 1983
- Pseudoeurycea lynchi Parra-Olea, Papenfuss, and Wake, 2001
- Pseudoeurycea melanomolga (Taylor, 1941)
- Pseudoeurycea mixcoatl Adler, 1996
- Pseudoeurycea mixteca Canseco-Márquez and Gutiérrez-Mayén, 2005
- Pseudoeurycea mystax Bogert, 1967
- Pseudoeurycea nigromaculata (Taylor, 1941)
- Pseudoeurycea obesa Parra-Olea, García-París, Hanken, and Wake, 2005
- Pseudoeurycea orchileucos (Brodie, Mendelson, and Campbell, 2002)
- Pseudoeurycea orchimelas (Brodie, Mendelson, and Campbell, 2002)
- Pseudoeurycea papenfussi Parra-Olea, García-París, Hanken, and Wake, 2005
- Pseudoeurycea rex (Dunn, 1921)
- Pseudoeurycea robertsi (Taylor, 1939)
- Pseudoeurycea ruficauda Parra-Olea, García-París, Hanken, and Wake, 2004
- Pseudoeurycea saltator Lynch and Wake, 1989
- Pseudoeurycea smithi (Taylor, 1939)
- Pseudoeurycea tenchalli Adler, 1996
- Pseudoeurycea teotepec Adler, 1996
- Pseudoeurycea tlahcuiloh Adler, 1996
- Pseudoeurycea tlilicxitl Lara-Góngora, 2003
- Pseudoeurycea unguidentis (Taylor, 1941)
- Pseudoeurycea werleri Darling and Smith, 1954
- Bisby F.A., Roskov Y.R., Orrell T.M., Nicolson D., Paglinawan L.E., Bailly N., Kirk P.M., Bourgoin T., Baillargeon G., Ouvrard D. (red.) (2011). Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: 2011 Annual Checklist.. Species 2000: Reading, UK.. Retrieved on 24 september 2012.