Вимирання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Природоохоронний статус
Ропуха помаранчева. Вперше вона була описана 1966 року, однак після 1989 року її ніхто не бачив. Вважається вимерлим видом.
Вимерлий
Уразливі види
Найменший ризик

Інші категорії

Пов'язані

Категорії МСОП (версія 3.1, 2001)
Дронт — вимерлий нелітаючий птах

Вимира́ння — це часткове або цілковите зникнення окремих видів, груп рослин і тварин або цілих флор і фаун з певної території чи акваторії.[1] Вимирання живих організмів може бути спричинене антропогенними, кліматичними та іншими чинниками.

Книгу, в яку занесені всі вимерлі тварини, називають Чорною. Книгу, в яку занесені тварини, яким загрожує вимирання, називають Червоною.

Глобальні вимирання[ред.ред. код]

Упродовж геологічної історії Землі відомо 5 глобальних вимирань[2]:

Приклади регіональних вимирань[ред.ред. код]

В історії вимирання різних видів птахів на островах Нової Зеландії дослідники виділили чотири фази. Перша, E1, вивчена за виявленими рештками, охоплює період до прибуття на острови людини. Для цього періоду достовірно відомо про зникнення 29 видів птахів. Друга фаза, E2, — вимирання видів, яке сталося після прибуття полінезійців, але до заселення острова європейцями. За цей час зникло 35 видів птахів. Третя фаза, E3, включає вимирання видів після прибуття європейців (зникло 23 види). Нарешті четверта фаза, E4, — це сучасний стан всієї орнітофауни, що нараховує 187 видів, з яких 90 видів викликають занепокоєння (згідно зі списками Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи — The IUCN Red List of Threatened Species). Треба сказати, що вжиті в останні десятиліття серйозні заходи з охорони природи увінчалися певним успіхом. Після 1968 р. на території Нової Зеландії жоден вид птахів не вимер[4].

Шосте глобальне вимирання[ред.ред. код]

У журналі Science Advances[en] ( 19 Jun 2015) у статті "Прискорення сучасних людських видів втрат: введення шостого масового вимирання" (Accelerated modern human–induced species losses: Entering the sixth mass extinction) вченими Херардо Себаллосом (Gerardo Ceballos), Полом Р. Ерліхом (Paul R. Ehrlich), Антонієм Д. Барноським (Anthony D. Barnosky) та іншими було описано результати досліджень щодо швидкості вимирання видів. Висновок, наведений у статті, невтішний. За останні 200 років, що відповідає початку індустріалізації людства, швидкість зникнення видів почала перевищувати природну норму, наведену у статті (1 вид з 10 000 на 100 років, тобто кожні сто років один вид з 10 000 зникає).

Згідно висновків учених наше глобальне суспільство почало знищувати види інших організмів прискореними темпами, ініціюючи вимирання з рекордною за останні 65 мільйонів років швидкістю.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Біологічний словник / За ред. І.Г. Підоплічка, К.М. Ситника, Р.В. Чаговця. — К. : УРЕ АН УРСР, 1974. — 551 с.
  2. Чи загрожує біосфері шосте вимирання? http://www.naturalist.if.ua/?p=6
  3. Пермське вимирання http://www.naturalist.if.ua/?p=2283
  4. Причины вымирания птиц в Новой Зеландии менялись со временем

Посилання[ред.ред. код]

Чи загрожує біосфері шосте вимирання?
На порозі глобального вимирання
Пермське вимирання
Загибель динозаврів: гіпотеза метеоритного дощу