Координати: 49°58′5″ пн. ш. 24°37′40″ сх. д. / 49.96806° пн. ш. 24.62778° сх. д. / 49.96806; 24.62778

Церква Святої Параскеви (Буськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святої Параскеви
Церква Святої Параскеви в Буську
49°58′5″ пн. ш. 24°37′40″ сх. д. / 49.96806° пн. ш. 24.62778° сх. д. / 49.96806; 24.62778
Тип спорудидерев'яна церкваd
Розташування УкраїнаБуськ
Інженерреставратори Іван Могитич, Володимир Швець
Початок будівництва1708
СтильДерев'яні церкви України
Станпам'ятка архітектури національного значення України (441/1)
ЕпонімСвята Параскева П'ятниця
Церква Святої Параскеви (Буськ). Карта розташування: Україна
Церква Святої Параскеви (Буськ)
Церква Святої Параскеви (Буськ) (Україна)
Мапа
CMNS: Церква Святої Параскеви у Вікісховищі

Це́рква Свято́ї Параскеви — дерев'яна сакральна споруда в місті Буськ, Львівська область. Розташована в історичному передмісті Довга Сторона в північно-східній частині міста. Храм внесено до реєстру пам'яток архітектури національного значення під охоронним номером 441/1. Церква не є постійно діючою.

Історія

[ред. | ред. код]

Збудована в 1708 році в передмісті Довга Сторона (сьогодні — вулиця Шашкевича). Наприкінці XVIII століття невідомий народний майстер розмалював барабан і верхню частину стін.

Перша перебудова церкви відбулась у 1807 році, коли було піднято стіни вівтарного зрубу задля встановлення нового більш високого вівтаря. У 1833 році добудовано бабинець. В тому ж році художник Василь Леонтович розписав стіни інтер'єру. У 18891890 роках храмовий живопис оновив художник М. Сірський. На початку ХХ століття з північного боку вівтаря було прибудовано ризницю. У 1963 році церкві надано статус пам'ятки архітектури. У 1983 було проведено відновлювально-реставраційні роботи за проектом Івана Могитича та Володимира Швеця. Після реставрації храм набув первісного вигляду.

Сьогодні церква перебуває в аварійному стані. У 2007 році храм навіть було відімкнено від електопостачання, щоб уникнути можливої пожежі від електричного замикання. Потребує заміни ґонтове покриття даху, а також частина брусів, які або прогнили, або сильно понищені шкідниками, через що в стінах утворились отвори і щілини, а сама церква трохи похилилась. У 2007 році було виготовлено проектно-кошторисну документацію на відновлення храму, проте кошти на реставрацію так і не було виділено.

У 1860 році парохом церкви призначено о. Омеляна Петрушевича, батька президента Західноукраїнської Народної Республіки Євгена Петрушевича. Ймовірно, що саме в цьому храмі був хрещений майбутній громадсько-політичний діяч та президент ЗУНР.

Храм зведено за канонами народної архітектури галицької школи. Це дерев'яна двозрубна одноверха церква. Побудована з соснових брусів. Належить до рідкісного типу центричних споруд, що нагадують своєю планово-просторовою структурою ротонду. Центральний восьмигранний зруб витягнутий по осі схід-захід, до нього зі сходу примикає гранований пятистінний зруб. Центральний об'єм перекритий восьмигранним шатровим верхом, який поставлено на восьмерик з двома заломами і завершено сліпим ліхтарем. Центральний і східний зруби оточені піддашшям на приставних кронштейнах. Покриття ґонтове. Хори розміщені в центральному зрубі над аркою.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Крушинська О. 44 дерев'яні храми Львівщини. — К. : Грані-Т, 2007. — С. 85-88. — ISBN 978-966-465-076-9.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. (Главный редактор: Н. Л. Жариков). — К. : «Будівельник», 1983—1986. — Т. 3. — С. 113. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]