Ризниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ризниця — місце у вівтарі або окреме приміщення при християнському храмі для зберігання богослужбового вбрання священнослужителів (перш за все, риз) і церковного начиння (священних посудин). Подібно протезису входило до складу пастофорії, але було її південною частиною. Особа, котра завідує ризницею, називається ризничим.

У православних храмах ризниці бувають двох видів:

  • Мала ризниця, що іменується дияконник, знаходиться в одному з вівтарів за іконостасом, звичайно праворуч від горішнього місця. Являє собою один або декілька закритих ризничних шаф, в яких зазвичай зберігаються поточне богослужбове вбрання, церковне начиння і богослужбові книги.
  • Велика ризниця являє собою окрему кімнату поза вівтарем, чи прибудову (наприклад, при великому соборі), або окрему будівлю (наприклад, в монастирі) .

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Словник термінів [у:] Ричков П. А., Луц В. Д. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. Київ 2002. ISBN 966-575-035-6