Ризниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ризниця
Захристя Брессанонської катедри (Італія)

Ри́зниця, захристія, захристя (лат. sacristia, від sacrum — священне начиння) — приміщення біля вівтарної частини християнського храму, призначене для зберігання предметів культу.

У християнських храмах захристя являє собою приміщення, розташоване збоку або перед вівтарем, в якому зберігається культове начиння (священний посуд, богослужбове вбрання священнослужителів, богослужбові книги тощо.), здійснюється облачення священнослужителів, а також інші обряди. Відомі ризниці й у вигляді окремо розташованих будівель.

Католицька церква[ред. | ред. код]

У католицькій церкві ризниця також називається сакристія. Перед початком меси з захристя лунає дзвін, що сповіщає парафіянам про початок богослужіння. Меса починається з урочистого виходу священиків з захристя, після закінчення меси священики знову повертаються до захристя.

Миряни допускаються в захристя лише не під час меси й у разі наглої необхідності поговорити з священиком.

Православна церква[ред. | ред. код]

У православних храмах ризниці бувають двох видів:

  • Мала ризниця, що іменується дияконник, знаходиться в одному з вівтарів за іконостасом, звичайно праворуч від горішнього місця. Являє собою один або декілька закритих ризничних шаф, в яких зазвичай зберігаються поточне богослужбове вбрання, церковне начиння і богослужбові книги.
  • Велика ризниця являє собою окрему кімнату поза вівтарем, чи прибудову (наприклад, при великому соборі), або окрему будівлю (наприклад, в монастирі) .

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]