Черкашин Ігор Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Юрійович Черкашин
Ігор Юрійович Черкашин
Ігор Юрійович Черкашин
Прапор
Прапор
 5-й Начальник Державної інспекції з енергозбереження - Головний державний інспектор з енергозбереження
16 квітня 2009 р. — 31 березня 2010 р.
Прем'єр-міністр: Юлія Володимирівна Тимошенко
Президент: Віктор Андрійович Ющенко
Попередник: Сабинін Анатолій Володимирович
Наступник: Ушенко Сергій Григорович
Прапор
Прапор
 2-й Голова Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів
5 березня 2008 р. — 15 квітня 2009 р.
Прем'єр-міністр: Юлія Володимирівна Тимошенко
Президент: Віктор Андрійович Ющенко
Попередник: Сухін Євген Ілліч
Наступник: Єрмілов Сергій Федорович
 
Народження: 29 грудня 1965(1965-12-29) (58 років)
м.Караганда
Освіта: 1) Московський державний гірничий університет, 1989 рік, гірський інженер-механік;
2) Донецький національний університет; 2003 рік, економіст-менеджер;
3) Донецький національний університет, 2004 рік, юрист.
Нагороди:
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черкашин.

Ігор Юрійович Черкашин (рос. Игорь Юрьевич Черкашин), нар. 29 грудня 1965 року, м.Караганда, Казахстан, громадянин України.

Незалежний експерт у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики. Позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Державний службовець третього рангу[1], має допуск до державної таємниці[2] України.

Вища освіта

[ред. | ред. код]
  • 1989 р. — Московський гірський інститут, спеціальність «гірські машини і комплекси», кваліфікація «гірський інженер-механік», диплом «Комплекс устаткування для механізованої здобичі природного каменя»;
  • 2003 р. — Донецький національний університет, Курси перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва, спеціальність "менеджмент організацій, кваліфікація «економіст-менеджер», диплом «Організація диференційованого обліку енергоспоживання на підприємствах та в організаціях»;
  • 2004 р. — Донецький національний університет, спеціальність «правознавство», кваліфікація «юрист», диплом «Звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи за рішенням господарського суду».

Відомості про роботу

[ред. | ред. код]
  • 1985—1986 pp. — служба в армії;
  • 1987—1989 pp. — інженер-конструктор НВО «Автоматгірмаш», м. Донецьк;
  • 1989—1990 pp. — інструктор відділу комплексного економічного розвитку Виконкому Донецької міської Ради;
  • 1990—1992 pp. — відповідальний співробітник, керівник ряду підприємств недержавного сектора в Донецькій області;
  • 1992—2008 pp. — Генеральний директор НВО «Енергосоюз», м. Донецьк;
  • 2008[3] — 2009 pp.[4] — Голова Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР);
  • 2009[5] — 2010 рр.[6] — Начальник Державної інспекції з енергозбереження — головний державний інспектор;
  • 2012 — 2014 рр. — Energy Consultant CBA Project / UNDP Ukraine.
  • 2015 — по 2017 рр.  — National Expert UNDP Project Transforming the Market for Efficient Lighting.
  • 2017 - по т.ч. - Task Leader on Energy Management – UNDP-GEF Progect EEPB

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
  • 2007 р. — по т.ч. — співзасновник Громадського об'єднання «Фонд пам'яті жінок, які відновили вугільні шахти Донбасу»;
  • 2008 р. — по т.ч. — Почесний Президент Всеукраїнського об'єднання «Фонд енергоефективних інвестицій»;
  • 2009 р. — по т.ч. — співзасновник Всеукраїнського громадського об'єднання «Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України»;
  • 2013 р. — по т.ч. — співкоординатор в Україні «Міжнародної Конфедерації неурядових об'єднань у сфері енергоефективності та сталого розвитку» (ICEE);
  • 2014 р. — по т.ч. — Голова Громадського об'єднання «Експертна платформа з енергоефективності»

Автор наукових праць

[ред. | ред. код]
  • Понад 20 публікацій в академічних та відомчих збірниках наукових статей у сфері енергозбереження та обліку, права, гірських робіт.

Автор винаходів

[ред. | ред. код]
  • Має три авторських свідоцтва СРСР за винаходи.
  • Два свідоцтва про реєстрацію авторських прав в Україні.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2008 р.)
  • Почесний знак НАЕР «Знак пошани» (2009 р.)

Діяльність Черкашина І. Ю. на державній службі та в громадських організаціях

[ред. | ред. код]

Діяльність Черкашина І. Ю. на посаді Голови центрального органу влади зі спеціальним статусом — Національного Агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) відзначена кардинальною зміною вузькопрофільних програм і напрямків на розробку і впровадження загальнодержавних інструментів в сфері енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики. За пропозицією Голови НАЕР Кабінет Міністрів України (КМУ) своєю Постановою[7] в перелік питань державного регулювання вперше включив::

  • забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;
  • показники енергоефективності обладнання та будівель;
  • енергетичний аудит та менеджмент з енергозбереження;
  • енергетичне маркування.

Під керівництвом Черкашина І. Ю. розроблена і надалі Розпорядженням КМУ[8] затверджено Концепцію загальнодержавної Програми енергоефективності, яка ознаменувала перехід від заходів по енергозбереженню до цільової державної політики енергоефективності. Метою Програми є створення умов для зниження енергоємності ВВП до рівня розвинутих країн світу, підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і забезпечення конкуренто-спроможності національної економіки.

Вперше в Україні Наказом НАЕР[9] був створений державний Реєстр підприємств у сфері енергоефективності, що дозволило почати цільову державну підтримку цього напряму.

Розроблений і підписаний Наказ НАЕР[10] вперше відкрив можливість використовувати накопичені в державному бюджеті кошти від штрафних санкцій на заохочення процесу модернізації підприємств і впровадження нових енергоефективних технологій через механізм компенсації відсоткової ставки за кредитами, взятими суб'єктами господарювання на ці цілі. Таким чином була реалізована концепція, коли держава всі кошти, отримані від штрафних санкцій за перевитрати ПЕР, спрямовувала на розвиток сфери енергоефективності.

Продовженням діяльності зі створення сприятливого інвестиційного клімату стала розробка та подальше затвердження Постановою КМУ[11] від 14 травня 2008 р. порядку ввезення в Україну сучасного енергоефективного обладнання для модернізації економіки України. Ця Постанова дозволила створити умови для будівництва та докорінної модернізації кілька десятків підприємств України.

Вперше у нормативне поле було введено нормативний акт щодо розвитку біопаливної галузі України. Так було розроблено та прийнято Розпорядження КМУ «Питання організації виробництва та використання біогазу»[12]

Черкашиним І. Ю. було запропоновано поняття «енергоефективна свідомість суспільства», на розвиток якого було направлено розробка та подальше затвердження ряду нормативних документів і широка громадська діяльність спрямована на популяризацію енергоефективності. Наприклад, Розпорядженням КМУ[13] була реалізована ідея проведення всеукраїнських спеціалізованих виставок у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики. З тих пір в Україні ці виставки проводяться щорічно. Так само Розпорядженням КМУ[14] закріплені напрацювання з впровадження ряду, тепер вже традиційних заходів для формування енергоефективної свідомості для всіх вікових та цільових груп суспільства.

Особливу увагу у своїй діяльності на займаних державних посадах Черкашиним І. Ю. було приділено питанням енергоефективності в бюджетній сфері, при цьому керівним принципом було зазначено, що тільки після наведення порядку в бюджетній сфері держава має право вимагати такого ж ставлення до ресурсів з боку бізнесу та громадян. Так Розпорядженням КМУ[15] було впроваджено в усій бюджетній сфері України з 1 листопада 2008 р. обов'язкове застосування енергоефективних освітлювальних приладів під час заміни ламп розжарювання.

Розпорядженням[16] було вирішено питання обов'язкового обліку електричної енергії, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів та магістральних доріг і вулиць, за показаннями диференційованих за часом доби приладів обліку, що дозволило перейти на найсучасніші прилади обліку і отримати економічний ефект від використання мінімального нічного тарифу на електроенергію.

Розпорядження КМУ[17] вперше запровадило в Україні введення з 1 січня 2010 р. обов'язковий приладовий облік електроенергії, природного газу, теплової енергії, холодної та гарячої води в бюджетній сфері.. Комплекс цих заходів дозволив істотно скоротити витрати бюджетів усіх рівнів на оплату енергоносіїв і води, а також виключити нецільове використання бюджетних коштів.

При формуванні державної політики в сфері енергоефективності керовані Черкашиним І. Ю. державні органи приділяли увагу створенню галузевих програм енергоефективності, так Розпорядженням КМУ[18] розроблені механізми, які зобов'язують розробити галузеві програми підвищення енергоефективності на 2010—2014 роки, пріоритетом яких повинно стати зменшення енергоємності валового внутрішнього продукту. А Розпорядженням КМУ[19] затверджені наступні розроблені пріоритети для міністерств і відомств України в сфері енергоефективності:

  • розробка національних стандартів з енергозбереження та енергоефективності, в першу чергу щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виробленої продукції;

використання замість природного газу альтернативних джерел енергії та видів палива;

  • впровадження теплових насосів, термеров, енергоакумулюючих систем, а також збільшення обсягу використання електроенергії для опалення і гарячого водопостачання;
  • переведення підприємств та установ, які належать до сфери їх управління на здійснення розрахунків за спожиті енергоресурси та воду виключно на підставі показників приладів обліку.

Для забезпечення державного контролю у сфері енергоефективності були розроблені порядок і методики здійснення контрольних функцій. Основним з пакету цих документів стала Постанова КМУ[20].

З затвердження Постанови КМУ[21] в Україні розпочалася розробка стандартів енергоефективності для різних видів обладнання та технологічних процесів.

Під час керівництва Урядовим органом — Державною інспекцією з енергозбереження, Черкашин І. Ю. вперше запровадив механізми комплексних перевірок ефективності використання енергоресурсів на металургійних комбінатах України. Результатом такого підходу стало виявлення причин порушення технологічних регламентів, неефективного використання ресурсів. Усунення виявлених проблем дозволило багатьом найбільшим підприємствам України скоротити необґрунтовані багатомільйонні втрати.

Реалізований і перший в Україні програмний комплекс забезпечення діяльності Інспекції в масштабах України, який включав в себе моніторинг всіх етапів роботи Державної інспекції від загальнодержавного плану перевірок на рік, до надходження штрафних санкцій до державного бюджету України. Створення такого інструменту управління загальнодержавним наглядовим органом практично повністю звело до нуля можливість корупційної складової при реалізації контрольних функцій.

Створене в кінці 2008 року, як інструмент популяризації та як незалежний експертний майданчик у сфері енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики, Всеукраїнське об'єднання «Фонд енергоефективних інвестицій» проводить щорічний всеукраїнський конкурс найкращих технічних, економічних та медійних проектів «ТОП-Енергоефективність», автором якого є Черкашин І. Ю.

формула Енергонезалежності, розроблена Черкашиним Ігорем Юрійовичем

Цікавою розробкою для розуміння, що таке «енергонезалежність» і які чинники впливають на неї позитивно і негативно, що виступає мультиплікаторами, є запропонована Черкашиним І. Ю. «Формула енергонезалежності України». Це не політичний і не суб'єктивний, а наочний результат напрацювань автора у сфері енергоефективності, який може бути застосований від масштабу підприємства до масштабу держави.

В даний час накопичений досвід і наявні розробки державних інструментів управління і контролю у сфері енергоефективності використовуються колегами Черкашина І. Ю. з інших країн в рамках створеної «Міжнародної Конфедерації неурядових об'єднань у сфері енергоефективності та сталого розвитку» (ICEE) та об'єднання провідних експертів України у сфері енергоефективності — «Експертної Платформи з енергоефективності».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, від 23 квітня 2008 року, N 390/2008,, Київ, Про присвоєння рангу державного службовця. Архів оригіналу за 15 січня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
  2. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 21 травня 2008 р. N 725-р, Київ, Про надання допуску до державної таємниці
  3. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 5 березня 2008 р. N 411-р, Київ, Про призначення Черкашина І. Ю. Головою Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів
  4. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 квітня 2009 р. N 397-р, Київ, Про звільнення Черкашина І. Ю. з посади Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів
  5. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 квітня 2009 р. N 400-р, Київ, Про призначення Черкашина І. Ю. першим заступником Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів — начальником Державної інспекції з енергозбереження — головним державним інспектором з енергозбереження
  6. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 31 березня 2010 р. N 710-р, Київ, Про звільнення Черкашина І. Ю. з посади першого заступника Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів — начальника Державної інспекції з енергозбереження — головного державного інспектора з енергозбереження
  7. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА від 9 квітня 2008 р. N325, Київ «Про внесення змін до переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів» | Верховна Рада України
  8. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 19 листопада 2008 р. N1446-р, Київ «Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010—2015 роки» | Верховна Рада України. Архів оригіналу за 15 січня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
  9. ↑ НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ. НАКАЗ 01.04.2008 N49, Про затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів | Верховна Рада України. Архів оригіналу за 15 січня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
  10. ↑ НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ. НАКАЗ від 11.11.2008 N162, Про затвердження Порядку конкурсного відбору заходів з енергозбереження для їх фінансової підтримки за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка заходів з енергозбереження через механізм здешевлення кредитів» | Верховна Рада України. Архів оригіналу за 15 січня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
  11. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА від 14 травня 2008 р. № 444, Київ, Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих | Верховна Рада України. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 6 березня 2014.
  12. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 12 лютого 2009 р. N 217-р, Київ, Питання організації виробництва та використання біогазу | Верховна Рада України
  13. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 1 жовтня 2008 р. N 1291-р, Київ, Про проведення щорічної Всеукраїнської виставки «Енергоефективність»
  14. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 1 жовтня 2008 р. N 1290-р, Київ, Про схвалення плану заходів, спрямованих на формування в суспільстві свідомого ставлення до необхідності підвищення енергоефективності
  15. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 1 жовтня 2008 р. N 1290-р, Київ, Про здійснення заходів щодо скорочення споживання електричної енергії бюджетними установами. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 6 березня 2014.
  16. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 25 березня 2009 р. N 329-р, Київ, Питання обліку електричної енергії, що використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів та магістральних доріг і вулиць. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 6 березня 2014.
  17. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 28 квітня 2009 р. N 466-р, Київ, Про заходи щодо зменшення обсягів споживання енергетичних ресурсів у бюджетній сфері. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 6 березня 2014.
  18. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 17 грудня 2008 р. N 1567-р, Київ, Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 6 березня 2014.
  19. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 11 лютого 2009 р. N 159-р, Київ, Деякі питання реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів
  20. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 22 жовтня 2008 р. N 935, Київ, Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 6 березня 2014.
  21. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА від 3 вересня 2008 р. № 787, Київ, Про затвердження Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами. Архів оригіналу за 10 вересня 2013. Процитовано 6 березня 2014.

Контакти та ЗМІ посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Черкашин_Ігор_Юрійович&oldid=35927865