Яскравість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Яскрáвість — світлова характеристика тіл, які є джерелами світла. Відношення сили світла, що випромінюється поверхнею в одиницю тілесного кута до площі її проєкції в площині, перпендикулярній напряму спостереження. Одиниця вимірювання SI: кд/м2. Існують також інші одиниці вимірювання яскравості — ніт, стильб.

Розрізняють фотомеричну яскравість (англ. luminance) і яскравість, яку сприймає око людини (англ. luminous intensity).

Фотометрична яскравість визначається, як

,

де F — світловий потік,  — елемент площі поверхні,  — елемент тілесного кута,  — кут між напрямом до спостерігача й нормаллю до поверхні.

Для того, щоб визначити яскравість, яку сприймає око людини, необхідно врахувати чутливість людського ока до світла різного кольору (див. крива спектральної чутливості ока).

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Борн М., Вольф Э. (1973). Основы оптики. Москва: Наука.