Джоанна Хей
| Джоанна Хей | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
7 травня 1954[1] (70 років) Лондон, Велика Британія |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | фізик, метеоролог, захисниця довкілля, кліматолог, викладачка університету |
| Alma mater |
Сомервілл-коледж Імперський коледж Лондона Коледж святого Хрестаd Hitchin Girls' Schoold |
| Галузь | метеорологія[2], зміна клімату[2] і атмосферна фізикаd[2] |
| Заклад |
Імперський коледж Лондона Університет Оксфорда |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Членство |
Лондонське королівське товариство[3] Інститут фізики |
| Нагороди | |
| Особ. сторінка | imperial.ac.uk/people/j.haigh |
Джоанна Дороті Хей (англ. Joanna Dorothy «Jo» Haigh; 7 травня 1954) — британська науковиця, фізикиня і кліматологиня, дослідниця впливу Сонця на клімат Землі, фахівчиня з фізики атмосфери та моделювання клімату. Членкиня Лондонського королівського товариства (2013)[4], докторка філософії (1980), професорка, заслужена дослідницька членкиня Імперського коледжу Лондона, в якому пропрацювала 35 років і звідки пішла у відставку 2019 року, протягом 2014—2019 років співдиректорка Інституту Ґрентема - зміни клімату і середовища[en], перед чим протягом п'яти років очолювала кафедру фізики згаданого коледжу. Була президентом Королівського метеорологічного товариства[en] (2012—2014), редакторкою Quarterly Journal of the Royal Meteorological Society[en] і Journal of Atmospheric Sciences.
Життєпис[ред. | ред. код]
В Оксфордському університеті здобула ступінь магістерки (1975) і докторки філософії DPhil з фізики атмосфери[en] (1980). 1976 року також здобула ступінь магістерки метеорології в Імперському коледжі Лондона. 1984 року вступила лектором на кафедру фізики Імперського коледжу Лондона, в якому потім провела 35 років — до своєї відставки 2019 року; від 2001 року професорка фізики атмосфери[5], нині емерит-професорка[6] і заслужена дослідницька членкиня, від 2009 року протягом п'яти років очолювала кафедру фізики, протягом 2014—2019 років — співдиректорка «Інституту Ґрентема — зміни клімату і середовища». Провідна авторка Третьої оціночної доповіді МГЕЗК (2001). Спочатку займалася стратосферою. У дослідженні 2010 року спростувала теорію про те, що глобальне потепління пов'язане з сонячною активністю[7]. Багато виступає в ЗМІ. 2019 року в числі 11 вчених підписала листа до ста найбагатших благодійних організацій і родин з проханням про фінансування зусиль з подолання екологічної кліматичної кризи[8].
Членкиня Інституту фізики і Королівського метеорологічного товариства, почесна членкиня оксфордського Сомервіль-коледжу (2014).
Відзначена Медаллю і премією Едварда Еплтона Інституту фізики[en] (2004) і Премією Адріана Гілла (Adrian Gill Prize) Королівського метеорологічного товариства (2010). Командор Ордена Британської імперії (2013).
Автор книги «The Sun's Influence on Climate» (Вплив Сонця на клімат) (2015, ISBN 9780691153841).
Заміжня.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Дослідження[ред. | ред. код]
Хей відома роботами з сонячної активності, а також з радіаційного перенесення, стратосферно-тропосферних явищ і моделювання клімату[9][10][11][12][13].
Точка зору на зміни клімату[ред. | ред. код]
Хей дотримується панівних наукових поглядів, що антропогенні викиди вуглецю призводять до посилення парникового потепління. У червні 2016 року вона заявила, що якщо поточні рівні викидів вуглекислого газу залишатимуться незмінними, вони призведуть до зростання температури на 5 °C у порівнянні з доіндустріальним кліматом до кінця наступного століття, і що для досягнення нульового підвищення температури буде потрібно повне припинення викидів вуглецю.[14] Вона також заявила, що до Конференції ООН з питань клімату 2015 року мала оптимізм щодо майбутнього[14], але пізніше, коли Дональд Трамп став президентом Сполучених Штатів, вона сказала:
|
Якщо Трамп зробить те, що пообіцяв, а інші підуть за ним, мені стає страшно. Дуже страшно. Оригінальний текст (англ.) If Trump does what he said he'd do, and others follow suit, my gut feeling is that I'm scared. Very scared.[15] |
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ https://royalsociety.org/people/joanna-haigh-11560
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 18 березня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www3.imperial.ac.uk/portal/page/portallive/9CF35F8098ED901AE040C69B473945AA
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 18 березня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Letter makes plea to rich over climate. BBC News. 23 травня 2019. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 31 травня 2021. (англ.)
- ↑ Haigh, J. D.; Roscoe, H. K. (2009). The Final Warming Date of the Antarctic Polar Vortex and Influences on its Interannual Variability. Journal of Climate. 22 (22): 5809. Bibcode:2009JCli...22.5809H. doi:10.1175/2009JCLI2865.1. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Haigh, J. D.; Blackburn, M. (2006). Solar Influences on Dynamical Coupling Between the Stratosphere and Troposphere (PDF). Space Science Reviews. 125 (1–4): 331. Bibcode:2006SSRv..125..331H. doi:10.1007/s11214-006-9067-0. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2019. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Haigh, J. D. (2003). The effects of solar variability on the Earth's climate. Philosophical Transactions of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. 361 (1802): 95—111. Bibcode:2003RSPTA.361...95H. doi:10.1098/rsta.2002.1111.
- ↑ Haigh, J. D. (2001). CLIMATE: Climate Variability and the Influence of the Sun. Science. 294 (5549): 2109—2111. doi:10.1126/science.1067013. PMID 11739941.
- ↑ Haigh, J. D.; Pyle, J. A. (1979). A two-dimensional calculation including atmospheric carbon dioxide and stratospheric ozone. Nature. 279 (5710): 222. Bibcode:1979Natur.279..222H. doi:10.1038/279222a0.
- ↑ а б Atmospheric physicist Joanna Haigh takes on climate change at the IOP. Institute of Physics. 9 червня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 січня 2017.
- ↑ Harrabin, Roger (21 січня 2017). World v Trump on global climate deal?. BBC News. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 21 січня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- https://www.imperial.ac.uk/people/j.haigh [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Simon Levey. Heatwaves, 'Hothouse Earth' and putting the heat on governments [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.] (14 серпня 2018)
- Hayley Dunning. Climate champion Jo Haigh retires after 35 years at Imperial [Архівовано 7 березня 2020 у Wayback Machine.] (3 травня 2019)
- Інтерв'ю
- The Carbon Brief Interview: Prof Joanna Haigh [Архівовано 30 березня 2020 у Wayback Machine.] (29 квітня 2019)
- Not Cool Ep 2: Joanna Haigh on climate modeling and the history of climate change [Архівовано 5 березня 2020 у Wayback Machine.] (2 вересня 2019)
- Дослідження
- Ozone at lower latitudes is not recovering, despite Antarctic ozone hole healing [Архівовано 23 квітня 2020 у Wayback Machine.] (6 лютого 2018)
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |