Рубі Пейн-Скотт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 28: Рядок 28:


У 1963-1974 роках Пейн-Скотт викладала у школі Danebank в південному передмісті Сіднея.
У 1963-1974 роках Пейн-Скотт викладала у школі Danebank в південному передмісті Сіднея.

=== Особисте життя ===
Рубі Пейн-Скотт була атеїсткою, феміністкою і активісткою за права жінок<ref name="UnderTheRadar"></ref><ref>{{cite book |last=Goss |first=W. M. |year= 2013|title=Making Waves: The Story of Ruby Payne-Scott |url=ftp://ftp.aoc.nrao.edu/staff/mgoss/NICOLE_RUBY/Goss.6june.proofs._SingleMerged.pdf |publisher=Springer |isbn=978-3-642-35751-0 |doi=10.1007/978-3-642-35752-7|series=Astronomers' Universe }}</ref>. Деякий час Пейн-Скотт була членом [[Комуністична партія Австралії|Комуністичної партії Австралії]], через що [[Австралійська служба безпеки і розвідки]] (ASIO) створила істотну особисту справу про її діяльність.<ref name="Secret Life">{{cite web|title=The Secret Life of Miss Ruby Payne-Scott|url=http://www.naa.gov.au/collection/snapshots/find-of-the-month/2009-march.aspx|website=National Archives of Australia|accessdate=11 July 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140714170923/http://www.naa.gov.au/collection/snapshots/find-of-the-month/2009-march.aspx|archive-date=14 July 2014|dead-url=no|df=dmy-all}}</ref>

Вона була палкою фанаткою [[Пішохідний туризм|пішого туризму]], любителькою кішок та займалася [[в'язання]].<ref name="UnderTheRadar"></ref>


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 19:17, 7 червня 2019

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Стефанко1982 (внесок, журнали) о 19:17 UTC (2629934 хвилини тому).
Рубі Пейн-Скотт
англ. Ruby Payne-Scott
Ім'я при народженні англ. Ruby Violet Payne-Scott
Народилася 28 травня 1912(1912-05-28)
Графтон, Новий Південний Вельс
Померла 25 травня 1981(1981-05-25) (68 років)
Мортдейлd, Новий Південний Вельс, Австралія
Країна  Австралія
Діяльність фізик, астроном, викладачка університету
Alma mater Університет Сіднея
Sydney Girls High Schoold
Галузь радіофізика[1] і радіоастрономія[1]
Заклад Державне об’єднання наукових і прикладних досліджень (CSIRO)d
Danebank – An Anglican School For Girlsd
Діти Пітер Гейвін Голлd
Фіона Маргарет Голлd
CMNS: Рубі Пейн-Скотт у Вікісховищі

Рубі Віолет Пейн-Скотт (англ. Ruby Violet Payne-Scott; 1912-1981) — австралійська жінка-радіофізик та радіоастроном. Перша жінка в радіоастрономії.[2]

Біографія

Раннє життя

Рубі Пейн-Скотт народилася 28 травня 1912 року в місті Графтон, Новий Південний Уельс, у сім'ї Сиріла Пейн-Скотта та його дружини Емі (уроджена Ніл).[3] Пізніше вона переїхала в Сідней до своєї тіткою. Там вона навчалася в державній початковій школі Пенріт (1921—24),[4][5] та середній школі для дівчат у Клівленді-Стріт (1925—26),[6][7] та закінчила навчання в Сіднейській середній школі для дівчат[8] з відзнакою з математики та ботаніки.[9]

Рубі здобула дві стипендії на навчання в Сіднейському університеті. Вивчала фізику, хімію, математику і ботаніку.[10][11] У 1933 році отримала ступінь бакалавра з фізики, у 1936 році стала магістром[12], а у 1938 році отримала післяуніверситетський диплом (англ. Diploma of Education).

Початок кар'єри

У 1936 році Пейн-Скотт проводила дослідження з Вільямом Лавом в Лабораторії досліджень раку Сіднейського університету. Вони вивчали чи магнетизм Землі впливає на життєві процеси організмів. В цей час була популярна думка, що магнітне поле Землі здійснює великий вплив на здоров'я людини, і багато людей будуть спали тільки головою на північ, тобто паралельно до магнітного меридіану[13]. Пейн-Скотт та Лав інкубували курячі ембріони у магнітних полях до 5000 разів сильніших, ніж земні[14]. Ембріони розвивалися без відхилень. Таким чином було доказано, що магнітне поле не впливає на розвиток та життєві процеси або цей вплив мінімальний.

У 1938-1939 роках Рубі Пейн-Скотт працювала вчителькою у лісовому училищі св. Петра в Аделаїді.[15] Після цього Пейн-Скотт вона влаштувалася у компанію AWA Ltd, відомого в Австралії виробника електронних двосторонніх системи радіозв'язку.[16] Спершу вона працювала бібліотекарем, згодом дослужилася до завідувачки лабораторії вимірювань та електротехнічних досліджень.[15] У серпні 1941 року вона залишила AWA Ltd, невдоволені дослідницьким середовищем[2].

Дослідження у радіофізиці

18 серпня 1941 року Пейн-Скотт приєдналася до Лабораторії радіофізики австралійського уряду Державного об'єднання наукових і прикладних досліджень (CSIRO). Під час Другої світової війни вона займалася таємною роботою з дослідження радіолокаційних технологій, ставши експертом з виявлення літаків за допомогою індикаторної електронно-променевої апаратури (PPI). Після війни, в 1948 році, Пейн-Скотт опублікувала вичерпний звіт про фактори, що впливають на видимість на дисплеї PPI.[2] Вона також зробила важливий внесок у прототипи радарних систем, що працюють в 25-сантиметровому мікрохвильовому діапазоні (так званому L-діапазоні).[2]

Після війни Лабораторія радіофізики перейшла від розробки радіолокаційних систем до перенаправлення їх на наукові пошуки. Досвід Пейн-Скотт як фізика, так і інженера-електрика вирізняв її серед колег, більшість з яких не мали формальної освіти в галузі фізики[2]. У жовтні 1945 року разом з Джо Позі і Ліндсі МакКрідді встановили зв'язок між потоком радіовипромінювання і активністю утворення плям на Сонці. Дослідження опубліковане у лютому 1946 року в журналі «Nature».[17] У грудні 1945 року Рубі Пейн-Скотт підготувала доповідь з підсумком «всіх наявних знань і вимірів, що проведені в Лабораторії радіофізики», і запропонувала майбутні напрямки досліджень.[18]

У лютому 1946 року Пейн-Скотт, МакКреді і Позі завдяки морській інтерферометрії (радіовипромінювання, що відбивається від поверхні моря), здійснили перший приклад використання радіоінтерферометрії для астрономічних спостережень. Результати їхніх спостережень підтверджують, що інтенсивне «вибухове» радіовипромінювання походить від самих плям та існування передбаченого випромінювання сонячної корони в метровому діапазоні довжин хвиль.[2][18]

З 1946 по 1951 роках Пейн-Скотт зосередився на цих «вибухових» радіовипромінюваннях від Сонця. Їй приписується виявлення спалахів типу I і III, а також збору даних, які допомогли охарактеризувати типи II і IV. У рамках цієї роботи, разом з Алеком Літлом, вона розробила і побудувала новий інтерферометр, що міг скласти карту потужності і поляризації випромінювання Сонця посекундно і автоматично записувати на відеокамеру викиди коронарної маси високої інтенсивності.[2]

У 1951 році Пейн-Скотт вирішила закінчити наукову кар'єру, щоб створити сім'ю; у той час в Австралії не було декретних відпусток у зв'язку з вагітністю та доглядом за дітьми.[18][2]

У серпні 1952 року вона ненадовго повернулася до радіоастрономії, взявши участь у 10-х загальних зборах Міжнародного союзу радіології в Сіднейському університеті.

У 1963-1974 роках Пейн-Скотт викладала у школі Danebank в південному передмісті Сіднея.

Особисте життя

Рубі Пейн-Скотт була атеїсткою, феміністкою і активісткою за права жінок[2][19]. Деякий час Пейн-Скотт була членом Комуністичної партії Австралії, через що Австралійська служба безпеки і розвідки (ASIO) створила істотну особисту справу про її діяльність.[20]

Вона була палкою фанаткою пішого туризму, любителькою кішок та займалася в'язання.[2]

Примітки

  1. ↑ а б Czech National Authority Database
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Goss, W. M. (William Miller); McGee, Richard X. (2010), Under the radar : the first woman in radio astronomy : Ruby Payne-Scott, Springer, ISBN 978-3-642-03140-3
  3. ↑ Index of Births. Registrar-General of New South Wales. 16687/1912
  4. ↑ Penrith Public School. Nepean Times. Penrith, NSW: National Library of Australia. 1 October 1921. с. 3. Процитовано 1 January 2014.
  5. ↑ Speech Day. Nepean Times. Penrith, NSW: National Library of Australia. 26 April 1924. с. 3. Процитовано 1 January 2014.
  6. ↑ Cleveland–Street Girls' High School. The Sydney Morning Herald. National Library of Australia. 15 December 1925. с. 15. Процитовано 1 January 2014.
  7. ↑ Intermediate. The Sydney Morning Herald. National Library of Australia. 19 January 1926. с. 15. Процитовано 1 January 2014.
  8. ↑ Distinguished Old Girls. The History of Sydney Girls High School. Sydney Girls High School. Архів оригіналу за 20 March 2012. Процитовано 26 березня 2011.
  9. ↑ Honours List. The Sydney Morning Herald. National Library of Australia. 26 January 1929. с. 10. Процитовано 1 January 2014.
  10. ↑ University. The Sydney Morning Herald. National Library of Australia. 24 December 1929. с. 4. Процитовано 1 January 2014.
  11. ↑ University. The Sydney Morning Herald. National Library of Australia. 23 December 1930. с. 13. Процитовано 1 January 2014.
  12. ↑ Sunspots Help Her to be the Family's Weather Bureau. The Sunday Herald. Sydney: National Library of Australia. 24 August 1952. с. 23. Процитовано 1 January 2014.
  13. ↑ A.L.P. Parley. The Examiner. Launceston, Tas.: National Library of Australia. 10 July 1936. с. 6. Процитовано 1 January 2014.
  14. ↑ Gozzard, David (27 May 2016). Great Australians — Ruby Payne-Scott. University of Western Australia. Архів оригіналу за 14 October 2018. Процитовано 7 May 2019.
  15. ↑ а б W.M. Goss (10 July 2013). Making Waves: The Story of Ruby Payne-Scott: Australian Pioneer Radio Astronomer. Springer Science & Business Media. Bibcode:2013mwsr.book.....G. ISBN 978-3-642-35752-7.
  16. ↑ Ruby Payne-Scott [1912-1981]. CSIROpedia (en-AU) . 13 January 2015. Архів оригіналу за 28 February 2019. Процитовано 8 February 2019.
  17. ↑ PAWSEY, J. L.; PAYNE-SOOTT, R.; McCREADY, L. L. (9 February 1946). Radio-Frequency Energy from the Sun. Nature. 157 (3980): 158—159. Bibcode:1946Natur.157..158P. doi:10.1038/157158a0.
  18. ↑ а б в Sullivan, Woodruff T. III (5 November 2009). Cosmic noise: a history of early radio astronomy. Cambridge University Press. ISBN 9780521765244.
  19. ↑ Goss, W. M. (2013). Making Waves: The Story of Ruby Payne-Scott (PDF). Astronomers' Universe. Springer. doi:10.1007/978-3-642-35752-7. ISBN 978-3-642-35751-0.
  20. ↑ The Secret Life of Miss Ruby Payne-Scott. National Archives of Australia. Архів оригіналу за 14 July 2014. Процитовано 11 July 2014. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рубі_Пейн-Скотт&oldid=25370199