Сідней

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сідней
Sydney
Герб
Герб Сіднея
Панорама міста
Панорама міста
Основні дані
Країна Австралія Австралія
Регіон Новий Південний Уельс
Засноване 1788
Статус міста 1842
Населення 4,284,379
Площа міста 12144.6 км²
Густота населення 2058 осіб/км²
Телефонний код 61 2
Географічні координати 33°52′10″ пд. ш. 151°12′30″ сх. д. / 33.86944° пд. ш. 151.20833° сх. д. / -33.86944; 151.20833Координати: 33°52′10″ пд. ш. 151°12′30″ сх. д. / 33.86944° пд. ш. 151.20833° сх. д. / -33.86944; 151.20833
Міська влада
Адреса Level 2, Town Hall House,

456 Kent Street, Sydney

Веб-сторінка www.cityofsydney.nsw.gov.au
Сідней (Австралія)
Сідней
Сідней

Сідней (англ. Sydney) — найбільше місто Австралії, населення якого за оцінками на 2006 рік становило приблизно 4,28 мільйона чоловік.[1] Населення Сіднея багатонаціональне і космополітичне, мешканці називаються англ. Sydneysiders.[2]

Сідней є столицею штату Новий Південний Уельс. Місто було засноване у 1788 р. Артуром Філіпом, який прибув сюди на чолі Першого флоту, і було місцем заснування першого колоніального європейського поселення у Австралії.[3]

Місто побудоване на пагорбах, що оточують Порт-Джексон, який відоміший як Гавань Сіднея, де виділяються знаменита будівля Сіднейського оперного театру і міст Харбор-Брідж. Внутрішні райони столичної агломерації оточені національними парками, а прибережні райони мають багато заток, річок і пляжів, у тому числі знаменитий пляж Bondi Beach. У місті багато відомих парків, у тому числі Гайд-парк і Королівський ботанічний сад.

За результатами опросу, що провів журнал Forbes серед фахівців у 2010 році, Сідней потрапив до дванадцятки найкрасивіших міст світу[4].

Сідней входить в число першу десятку глобальних міст.[5][6][7][8] У 2010 році в Сіднеї зайняв 7-е в Азії і 28 у світі за економічними інноваціями в рейтингу Innovation Cities Top 100 Index інноваційного агентства 2thinknow.[9] Сідней також входить в число 10 найзручніших для життя міст у світі за рейтингом компаній Mercer , The Economist і Monocle[10][11][12] і вважається однією з головних столиць моди у світі.[13] Місто було місцем проведення великих міжнародних спортивних заходів, у тому числі в 1938 році Ігор Співдружності і Літніх Олімпійських ігор 2000 року. Основні транспортні ворота міста це, передусім, аеропорт Сіднея[14] і порт Сіднея.

Історія[ред.ред. код]

Сучасні дослідження, засновані на радіоізотопному аналізі, свідчать, що корінні жителі Австралії, аборигени, вперше прийшли в місцевість, на території якої зараз розташовується Сідней, приблизно 30 000 років тому. Аборигени, що населяли цю місцевість, належали до групи кадігал. До приходу сюди європейців їм належала територія, розташована на південь від затоки Порт-Джексон, де в наш час розташовуються центральні райони міста. Хоча точна кількість аборигенів, які проживали в цій місцевості до приходу європейців, назвати досить важко, вважається, що їх було 4000-8000 осіб.

У 1770 році Джеймс Кук під час своєї першої експедиції висадився на півострові Карнелл в затоці Ботані Бей. Він провів тут вісім днів, обстежуючи і наносячи на карту ці місця. По прибуттю в Англію завдяки саме його позитивним відгукам про цю місцевість було ухвалено рішення спрямувати сюди поселенців з тим, щоб заснувати нову колонію. Перший флот з 11 кораблів прибув сюди у січні 1788 року на чолі з капітаном Артуром Філіпом. При ретельнішому обстеженні берегів Ботані Бей це місце було визнано не придатним для заснування нової колонії. Капітан Філліп послав кілька партій на пошуки відповідного місця, і незабаром було виявлено затоку, що отримала пізніше назву Порт-Джексон. У одній з бухт цієї затоки і було вирішено заснувати нове поселення. Спочатку передбачалося назвати нову колонію Альбіон, однак в останній момент Філліп вирішив назвати її на честь Лорда Сіднея (англ.), що був у той час секретарем Великої Британії у справах колоній.

За Першим флотом незабаром пішов Другий, а потім і Третій. За своєю суттю, вони нічим не відрізнялися від Першого, тому що основною метою цих експедицій було так само як і в першому випадку, транспортування засуджених та ув'язнених з британських в'язниць до новоствореної колонії. Сідней довгий час залишався основним місцем заслання ув'язнених з Великобританії. Попри те, що починаючи з 1815 року, після закінчення наполеонівських війн, вільна імміграція почала набирати обертів, у 1820 р. приблизно 40% населення становили в'язні. У 1789 французький мореплавець Лаперуз відвідав Ботані Бей, і незабаром після цього серед аборигенів, які населяли місцевість, безпосередньо прилеглу до Сіднею, вибухнула найсильніша епідемія віспи, у результаті якої тисячі аборигенів загинули.

У 1808 році в Сіднеї відбувся так званий Ромовий бунт. Він був викликаний спробою губернатора Нового Південного Уельсу Вільяма Блая, який прославився як один з основних учасників подій, пов'язаних з початком заколоту на кораблі «Баунті», перервати монополію офіцерів Корпусу Нового Південного Уельсу на спиртне. Користуючись безмежною владою в колонії, офіцери перетворили жителів практично на рабів, використовуючи спиртне замість грошей при розрахунках за товари та послуги. Після довгих дебатів та переговорів протистояння перейшло у відкриту конфронтацію, яка призвела до арешту і зміщення з посади губернатора Блая. Цей заколот став єдиним прикладом успішного збройного захоплення влади в Австралії. Після прибуття до Сіднея нових військових контингентів Корпус був розформований, офіцери, що брали участь у бунті, були покарані. Однак і губернатор Блай був зміщений зі своєї посади і замінений на ліберальнішого Лаклана Маккуорі.

Сідней розташований на південно-східному узбережжі Австралії. Свою назву перше поселення колоністів отримало при заснуванні на честь лорда Сіднея — тодішнього британського міністра колоній. Поселення будувалося на березі красивої круглої маленької бухти Сіднея (англ. Sydney cove), розташованої в середній частині протяжної бухти Сідней-Гарбор — південного відгалуження затоки (гавані) Порт-Джексон, відокремленої вузькою протокою (~ 1км) від Тасманового моря. Надалі місто будувалось на південь від бухти Сідней-Гарбор (вона довжиною до 20 км при ширині від 1 до 3 км і глибині до 50 м), а потім і навколо неї. Це стало причиною того, що Сідней часто називають «Місто біля бухти» (англ. The Harbour City).

З часом міські будівлі повністю охопили затоку Порт-Джексон, що включає три бухти — Сідней-Гарбор, Середню бухту (англ. Middle Harbour) і Північну бухту (англ. North Harbour). В наш час[Коли?] Сідней ще більше розрісся і включає в себе розташовану на південь Ботанічну затоку (англ. Botany Bay) Тасманового моря, на північному березі якої розташований Міжнародний аеропорт Сіднея.

Місто Сідней знамените своїм оперним театром, мостом Гарбор-Брідж і своїми пляжами. Житлові квартали великого Сіднея оточені національними парками. Берегова лінія (як зовнішня «морська», так і внутрішньоміська) украй порізана. Вона рясніє численними затоками, бухтами, островами і пляжами.

Відповідно до класифікації університету Лоуборо 1999 року місто відноситься до категорії міст бета-класу.[15] Сідней був місцем проведення численних міжнародних політичних та спортивних заходів, таких як Ігри Британської імперії 1938, Олімпійські ігри 2000, Кубок світу з регбі 2003. У вересні 2007 року в Сіднеї відбулася зустріч лідерів країн АТЕС, в липні 2008 року тут пройшов Міжнародний день молоді 2008 року.

Сідней вважається одним із найбільш багатокультурних і багатонаціональних міст світу, оскільки місто є основним місцем проживання австралійських іммігрантів.[16] Відповідно до дослідження Мерсер, Сідней займає перше місце в Австралії за вартістю життя та 15 місце у світі за цим показником.[17]


Sydney Tower Panorama.jpg

Географія[ред.ред. код]

Топографія[ред.ред. код]

Міські райони Сіднея розташовуються в прибережній долині, яка обмежена зі сходу Тихим океаном , Блакитними горами із заходу, річкою Хоксбері на півночі і Королівським національним парком на півдні. Берегова лінія порізана численними затоками і бухтами, які утворилися в результаті того, що по мірі потепління клімату в кінці льодовикового періоду і підйому рівня Світового океану, вода затопила прибережні річкові долини та ущелини невисоких гір. Затока Порт Джексон, що включає в себе Сіднейську бухту Сідней-Харбор, являє собою саме таку освіту і є найбільшою природною бухтою у світі. На території житлових районів міста налічується приблизно 70 невеликих заток і пляжів, включаючи знаменитий Бонді-Біч. Площа житлових районів міста становила на 2001 1687 км ². Однак Бюро статистики Сіднея використовує у своїх підрахунках набагато більшу площу, включаючи Блакитні гори, Центральний берегової район і прилеглі до міста національні парки. Таким чином, загальна площа великого Сіднея становить 12 145 км ².

Географічно Сідней знаходиться між двома регіонами: рівниною Камберленд , відносно плоскою місцевістю на південь і захід від затоки і плато Хорнсбі, розташованої на північ від міста. Найстаріші історичні райони міста розташовані на південному березі затоки Порт Джексон. Північне узбережжя почало розвиватися значно пізніше через свій більш гористий рельєф і відсутність простого доступу сюди на початковому періоді розвитку міста. Основне сполучення з північним берегом Сідней-Харбор і віддаленими пунктами затоки Порт Джексон тоді велося (і зараз триває) поромами з центральної пристані, іменованої «Кругова Пристань» - Секьюле-Кі ( англ. Circular Quay), розташованої на березі історичної Сіднейської бухти. Ситуація різко змінилася після 1932, коли було завершено будівництво мосту Харбор-Брідж.

Клімат[ред.ред. код]

Сідней розташований у зоні субтропічного океанічного клімату з характерними для нього теплим літом і прохолодною зимою. Кількість опадів, що випадають у місті, розподіляється протягом року з перевагою в зимові місяці. У районах міста, безпосередньо прилеглих до океану, клімат є рівнішим, проте у західних районах міста, розташованих більш глибоко в континентальній Австралії, часто спостерігаються більш екстремальні сплески температур. Найтеплішим місяцем є січень зі середньою температурою повітря 16,6-25,8 °C і середньою кількістю днів з температурою повітря більше 30 °C - 14,6. Абсолютний рекорд температури був зафіксований 14 січня 1939, коли температура повітря становила 45,3 °C. Зимова температура рідко опускається нижче 5 °C у прибережних районах. Найхолоднішим місяцем є липень зі середньоденної температурою 8-16,2 °C. Рекордно низька температура була зафіксована в Сіднеї на рівні 2,1 °C. Опади розподілені протягом року більш-менш рівномірно з деякою перевагою в перші місяці року, коли погоду в місті визначають східні вітри. Середньорічна кількість опадів у Сіднеї становить 1217 мм, середня кількість дощових днів у році - 138. Снігопад був зафіксований в центральній частині міста в останній раз в 1836. Однак, що випала в місті в 2008 сніжна крупа, яка іноді помилково береться за сніг, змушує думати, що явище 1836 могло носити той же характер і не було снігом.

Хоча Сідней не сильно схильний до впливу циклонів, Ель-Ніньо відіграє велику роль у формуванні клімату міста. У залежності від фази це явище може стати, з одного боку, причиною засух і лісових пожеж, з іншого, провокує шторми та повені. Багато міських районів, що розташовані у безпосередній близькості від лісу і буша, наражаються на пряму небезпеку лісових пожеж. Особливо сильні пожежі поблизу міста спостерігалися у 1994, а також у 2001 - 2002 роках. Особливо пожежонебезпечними сезонами є весна і літо. У місті досить часто спостерігається сильний град та сильні штормові вітри. Один з найсильніших градів випав на території міста у 1999. Він завдав значної шкоди центральним і східним районам Сіднея. Під час цього шторму окремі крижини, що падали з неба, досягали розмірів приблизно 9 сантиметрів у діаметрі. Це призвело до руйнувань, що оцінюється страховими компаніями приблизно у A$ 1,7 мільярдів.

Сідней схильний до повеней, які виникають внаслідок рясних дощів, що випадають в місті в основному узимку та навесні. Рясні опади у цей період, у свою чергу, викликані з проходженням над територіями східної Австралії області низького тиску. Крім рясних опадів, погода у цей період характеризується сильними вітрами і частими штормами на морі. Найпотужніша повінь трапилася у Сіднеї 6 серпня 1986, коли на місто протягом 24 годин випало 327,6 мм опадів. Ця повінь призвела до паралізації транспорту у деяких частинах міста, а також завдало шкоди багатьом будівлям.

За даними Австралійського метеорологічного бюро період між 2002 і 2005 роками характеризувався найспекотнішими літніми місяцями з моменту початку спостережень у 1859. У 2004 середній максимум денних температур становив 23,39 °C, 2005 - 23,35 °C, 2002 - 22,91 °C, 2003 - 22,65 °C. У період між 1859 і 2004 роком середній денний максимум температур становив 21,6 °C. Починаючи з листопада 2003, в Сіднеї було лише два місяці, коли середня максимальна денна температура була нижче середньої за період: березень 2005 (температура нижче середньої на 1 °C) і червень 2006 (0,7 °C). Однак згідно з даними Бюро, літо 2007 - 08 року було одним з найхолодніших за всю історію спостережень. Згідно з цими даними літо 2009 року було найхолоднішим за 11 років, а також самим дощовим за 6 років. Це було всього третє літо за всю історію, коли денна температура не піднімалася вище 31 °C.

Клімат Сіднея
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 45,2 42,0 43,0 35,0 30,0 27,0 29,7 31,1 35,6 39,1 43,0 43,3 45,2
Середній максимум, °C 25,8 25,7 24,7 22,3 19,3 16,8 16,2 17,7 19,8 22,0 23,5 25,1 21,6
Середній мінімум, °C 18,6 18,7 17,5 14,6 11,5 9,2 8,0 8,9 11,0 13,5 15,5 17,5 13,7
Абсолютний мінімум, °C 9,4 10,2 8,3 5,8 4,0 -1,5 1,0 1,7 3,9 2,0 6,1 10,0 -1,5
Норма опадів, мм 104 116 132 128 123 130 99 82 70 77 83 78 1222
Температура води, °C 22 22 19 19 18 18 16 16 18 18 21 21 19
Джерело: worldweather.org, Погода та Клімат, Туристичний портал

Демографія[ред.ред. код]

Сідней є найгустонаселенішим містом Австралії, а також Океанії. У 2006 р., згідно з переписом населення, жителями Сіднея оголосили себе 4 119 190 чоловік , це близько однієї п'ятої (19,38%) від загальної чисельності населення Австралії. Сідней також має найбільшу частку (60,3%) населення, яке народилося за кордоном, у порівнянні з усіма іншими основними міськими районами в Австралії.

Населення і його приріст[ред.ред. код]

Сідней
приріст населення за роками
1800 3,000
1820 12,000
1851 39,000
1871 200,000 (часи золотої лихоманки)
1901 500,000
1925 1,000,000
1962 2,000,000
2001 3,366,542
2006 4,119,190
2008 4,399,722
2050 5,100,000 (прогнозована перспектива)

З 4 119 190 мешканців Сіднея лише 3 641 422 мешкає в саме в місті, решту в передмістях. 15,2 відсотка жителів Сіднея освіти мають рівний, щонайменше ступінь бакалавра[18].

Вікова структура:

  • 0-14 років: 19,2%
  • 15-64 років: 71,8%
  • 65 років і старші: 12 (оцінка 2009)

Середній вік:

  • Разом: 34 роки
  • Чоловіки: 32,6 року
  • Жінки: 35,8 років (2009 рік)

Очікувана тривалість життя при народженні

  • Загальна: 79,6 років
  • Чоловіки: 77,5 років
  • Жінки: 82.1 років

Етнічні особливості[ред.ред. код]

За переписом населення 2006 р. городяни відносили себе до таких етнічних груп: австралійці (23,6% від усіх відповідей), англійці (19,7%), ірландці (6,3%), китайці (5,7%), шотландці (4,7%), італійці (3,4%), ліванці (2,5%) і греки ( 2,1%)[19]

Серед вихідців-іммігрантів з інших країн вирізняються жителі таких країн:

  • Великобританія 175,166
  • Народна Республіка Китай 109,142
  • Нова Зеландія 81,064
  • В'єтнам 62,144
  • Ліван 54,502
  • Індія 52,975
  • Філіппіни 52,087
  • Італія 44,563
  • Гонконг 36,866
  • Південна Корея 32,124
  • Греція 32,021
  • Сербія 31,000
  • Ірландія 29,013
  • ПАР 28,427
  • Фіджі 26,928
  • Хорватія 25,874
  • Японія 22,000
  • Малайзія 21,211
  • Індонезія 20,562
  • Ірак 20,216
  • Німеччина 19,364
  • Шрі-Ланка 17,917
  • Угорщина 17,000
  • США 16,900
  • Єгипет 16,238
  • Боснія-Герцеговина 15,000
  • Зімбабве 15,000
  • Самоа 13,991

Мови міста[ред.ред. код]

Більшість жителів міста є носіями англійської мови, але багато хто володіє і другою мовою. Найпоширенішими у місті є арабська мова (переважно ліванський діалект), китайська мова (в основному кантонський і діалект мандарин) та грецька мова[20]. Сідней сьомий у світі за величиною частки іноземців[21], іммігранти становлять 75 відсотків від щорічного приросту населення Сіднея[22].

Релігія у місті[ред.ред. код]

За переписом 2006 р. найпоширенішими релігійними групами були: католики (29,1%), англіканці (17,9%), православні (4,3%), мусульмани (3,9%), буддисти (3,7%) і австралійської церкви об'єднання (3,4%). Ще 1,7 відсотка були індуси і 0,9 відсотка були євреї, а 14,1% заявили про непричетність до жодної релігійної групи, у цілому, 64% респондентів заявили себе приналежними до християнського віровчення[23][24].

Українці Сіднея[ред.ред. код]

Існує Українська Автокефальна Православна Церква в Діаспорі, Парафія св. Афанасія, Парафія Покрови Пресвятої Богородиці i Парафія св. Преображення.

Веб-сайт УАПЦ в Діаспорі

Сідней містить найбільше скупчення українців у Австралії — від 6 до 8 тисяч чоловік. Наплив української іміграції почався з 1948 р., українські імігранти живуть переважно у західних передмістях. Національне і релігійне життя концентрується в Лідкомбі (англ. Lidcombe): українська католицька церква святого Андрія, три православні церкви, низка українських громадських і культурних товариств і шкіл, тижневик «Вільна думка» (видається з 1949 року).

Економіка[ред.ред. код]

Центр міста і Дарлінг Гарбор

Сідней є економічною столицею Австралії, в місті знаходяться штаб-квартири багатьох транснаціональних корпорацій, Австралійська фондова біржа.

Щільність населення Сіднея досить низька, що пов'язано з низкою історичних причин. По-перше, з самого початку Сідней був оточений великою кількість нічийних земель, які заселялись новоприбулими мешканцями міста. По-друге, швидкий розвиток громадського транспорту у Сіднеї зробив можливим поселення робітників на значній відстані від промислових районів.

Сідней стоїть на місці першої колонії європейців в Австралії. Головною архітектурною пам'яткою та найвідомішою спорудою Сіднея є Сіднейський оперний театр.

Культура[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Відомі уродженці та жителі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Year Book Australia, 2008». Australian Bureau of Statistics. с. С. 194. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2008-11-23. 
  2. «Designing for Diversity: the Multicultural City». 1995 Global Cultural Diversity Conference Proceedings, Sydney. Australian Government Department of Immigration and Citizenship. Архів оригіналу за 2013-06-23. 
  3. «History of Australia». Oz Experience. Процитовано 2008-11-23. 
  4. World's Most Beautiful Cities / «Forbes», 22.01.2010
  5. «The World According to GaWC 2010». Globalization and World Cities (GaWC) Study Group and Network. Loughborough University. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2011-09-15. 
  6. The Urban Elite: The A.T. Kearney Global Cities Index 2010
  7. 2010 Global Cities Index
  8. Global Power City Index 2010 Institute for Urban Strategies at The Mori Memorial Foundation (October, 2010). Процитовано 10 серпня 2011.
  9. «Innovation Cities Top 100 Index». Innovation-cities.com. 2010-09-01. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-12-22. 
  10. Mercer's Quality of Living Survey 2008, www.mercer.com. Retrieved on 2 March 2009.
  11. The Economist's World's Most Livable Cities 2008, The Economist. Retrieved 2 March 2009.
  12. «Monocle, Issue June 2009». Monocle.com. 2009-06-11. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-07-26. 
  13. «Global University City Index 2006». Royal Melbourne Institute of Technology. с. 8. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-11-16. 
  14. «Geographical Names Register Extract: Sydney (Kingsford Smith) Airport». Geographical Names Register (GNR) of NSW. Geographical Names Board of New South Wales. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-09-28. 
  15. Beaverstock, J.V.; Smith, R.G.; Taylor, P.J. «Research Bulletin 5: A Roster of World Cities». Globalization and World Cities. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 2008-11-23. 
  16. «Designing for Diversity: the Multicultural City». 1995 Global Cultural Diversity Conference Proceedings, Sydney. Australian Government Department of Immigration and Citizenship. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 2008-11-23. 
  17. «Cost of living — The world's most expensive cities». City Mayors. Архів оригіналу за 2011-08-23. Процитовано 2008-11-23. 
  18. [1] The City of Sydney Community Profile — Sydney Statistical Division. 2006
  19. Census 2006 AUS, SSC11497 
  20. [2]
  21. [3]
  22. [4]
  23. [5]
  24. Retrieved 2008-02-28. 2006 Census of Population and Housing
  25. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]