Медична маска: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Apothecary_wearing_a_surgical_mask_(cropped).jpg|міні|Медичний працівник в масці]]
[[Файл:Apothecary_wearing_a_surgical_mask_(cropped).jpg|міні|Медична працівниця в масці]]
'''Медична маска''' — одноразовий медичний виріб, що забезпечує бар'єр для мінімізації поширення інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом<ref name=":0">[https://infostore.saiglobal.com/preview/is/en/2014/i.s.en14683-2014.pdf?sku=1724682 BS EN 14683:2014]</ref>, [[маска]]-[[Перев'язка|пов'язка]] на особу, що закриває рот і ніс.
'''Медична маска'''&nbsp;— одноразовий медичний виріб, що забезпечує бар'єр для мінімізації поширення інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом<ref name=":0">[https://infostore.saiglobal.com/preview/is/en/2014/i.s.en14683-2014.pdf?sku=1724682 BS EN 14683:2014]</ref>, [[маска]]-[[Перев'язка|пов'язка]] на особу, що закриває рот і ніс.


Як правило, складається з шару фільтра, який розташовується між двома зовнішніми шарами (тришарові маски), а також одного фіксатора, що забезпечує щільне прилягання маски до обличчя (іноді застосовується два фіксатори)<ref name=":0">[https://infostore.saiglobal.com/preview/is/en/2014/i.s.en14683-2014.pdf?sku=1724682 BS EN 14683:2014]</ref>. Може містити додаткові елементи в залежності від призначення, наприклад, додатковий внутрішній шар з гідрофобного матеріалу і екран для захисту від попадання біологічних рідин (чотиришарові маски) або спеціальну плівку для захисту від запотівання окулярів. Закріплюється на обличчі за рахунок еластичних вушних петель або зав'язок.
Як правило, складається з шару фільтра, який розташовується між двома зовнішніми шарами (тришарові маски), а також одного фіксатора, що забезпечує щільне прилягання маски до обличчя (іноді застосовується два фіксатори)<ref name=":0">[https://infostore.saiglobal.com/preview/is/en/2014/i.s.en14683-2014.pdf?sku=1724682 BS EN 14683:2014]</ref>. Може містити додаткові елементи в залежності від призначення, наприклад, додатковий внутрішній шар з гідрофобного матеріалу і екран для захисту від попадання біологічних рідин (чотиришарові маски) або спеціальну плівку для захисту від запотівання окулярів. Закріплюється на обличчі за рахунок еластичних вушних петель або зав'язок.


Рівень ефективності{{Перехід|#Эффективность}} залежить від ряду факторів, насамперед, від захисних властивостей матеріалів фільтрів, а також посадки (типу збірки), яка може давати різну щільність прилягання маски до обличчя.
Рівень ефективності{{Перехід|#Ефективність}} залежить від ряду факторів, насамперед, від захисних властивостей матеріалів фільтрів, а також посадки (типу збірки), яка може давати різну щільність прилягання маски до обличчя.


== Історія ==
== Історія ==
Прототипом медичної маски можна вважати дзьобоподібну шкіряну маску [[Чумний лікар|Чумного доктора]], що з'явилася в Cередні століття в Європі під час епідемії бубонної чуми: дзьоб наповнювали ароматичними солями, лікарськими травами і часником, щоб захистити лікаря від нудотного запаху плоті, що розкладається, створити антибактеріальну середовище усередині маски, а отвори для очей закривали склом.
Прототипом медичної маски можна вважати дзьобоподібну шкіряну маску [[Чумний лікар|чумного лікаря]], що з'явилася у середньовіччі в Європі під час епідемії бубонної чуми: дзьоб наповнювали ароматичними солями, лікарськими травами і часником, щоб захистити лікаря від нудотного запаху плоті, що розкладається, створити антибактеріальну середовище усередині маски, а отвори для очей закривали склом.


На початку XIX століття в ролі маски стали використовувати пов'язку з вовни з клапаном.
На початку XIX століття в ролі маски стали використовувати пов'язку з вовни з клапаном.


На початку XX століття з'явилися маски з бавовняних фільтрів, після того як Шредером, на основі дослідів Пастера про поширення мікроорганізмів, була доведена їх ефективність. Широке поширення маски отримали на початку XX століття, в часи «іспанки» — смертоносної епідемії грипу. У 1920-х роках стало обов'язковим використання марлевих пов'язок працівниками медичних установ<ref name="morda">Голубкова [http://trudizdorovie.ru/program/Maski.pdf маски и респираторы в медицине: выбор и использование]</ref>.
На початку XX століття з'явилися маски з бавовняних фільтрів, після того як Шредером, на основі дослідів Пастера про поширення мікроорганізмів, була доведена їх ефективність. Широке поширення маски отримали на початку XX століття, в часи «іспанки»&nbsp;— смертоносної епідемії грипу. У 1920-х роках стало обов'язковим використання марлевих пов'язок працівниками медичних установ<ref name="morda"/>.


З кінця XX століття найбільшого поширення отримали одноразові медичні маски з [[Хімічні волокна|полімерно-волоконних]] нетканих матеріалів.
З кінця XX століття найбільшого поширення отримали одноразові медичні маски з [[Хімічні волокна|полімерно-волоконних]] нетканих матеріалів.
Рядок 17: Рядок 17:
== Класифікація ==
== Класифікація ==
[[Файл:Хирургическая_маска.jpg|міні|Хірургічна маска з гумовими лямками, які зачіплюють за вуха]]
[[Файл:Хирургическая_маска.jpg|міні|Хірургічна маска з гумовими лямками, які зачіплюють за вуха]]
Маски з нетканих матеріалів у першу чергу класифікуються за призначенням: два основних класи — процедурні (повсякденні) і спеціалізовані (хірургічні)<ref name="morda">Голубкова [http://trudizdorovie.ru/program/Maski.pdf маски и респираторы в медицине: выбор и использование]</ref>. Процедурні маски — це звичайні одноразові медичні маски, що складаються з трьох шарів нетканого матеріалу: фільтр (посередині) і два зовнішніх шари. В залежності від розміру маски розрізняють дорослі (розмір 175×95&nbsp;мм) і дитячі (розмір 140×80&nbsp;мм). Спеціалізовані — це чотиришарові хірургічні маски, які, крім фільтра і двох зовнішніх шарів, мають протирідинний шар, що забезпечує захист шкіри обличчя від попадання на нього біологічних рідин при проведенні операційних втручань (операцій). Хірургічні маски можуть бути з екраном і без нього<ref>{{Cite web|url=http://ohranatruda.ru/ot_biblio/normativ/data_normativ/58/58907/|title=СанПиН 2.1.3.2630-10 «Санитарно-эпидемиологические требования к организациям, осуществляющим медицинскую деятельность»|accessdate=2015-01-22|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150122151504/http://ohranatruda.ru/ot_biblio/normativ/data_normativ/58/58907/#i2215898/|archivedate=2015-01-22|deadlink=yes}}</ref>.
Маски з нетканих матеріалів у першу чергу класифікуються за призначенням: два основних класи&nbsp;— процедурні (повсякденні) і спеціалізовані (хірургічні)<ref name="morda">{{Книга|автор=Голубкова А.А., Сисин Е.И|заголовок=Маски и респираторы в медицине: выбор и использование|посилання=http://trudizdorovie.ru/program/Maski.pdf|рік=2011|сторінок=32}}</ref>. Процедурні маски&nbsp;— це звичайні одноразові медичні маски, що складаються з трьох шарів нетканого матеріалу: фільтр (посередині) і два зовнішніх шари. В залежності від розміру маски розрізняють дорослі (розмір 175×95&nbsp;мм) і дитячі (розмір 140×80&nbsp;мм). Спеціалізовані&nbsp;— це чотиришарові хірургічні маски, які, крім фільтра і двох зовнішніх шарів, мають протирідинний шар, що забезпечує захист шкіри обличчя від попадання на нього біологічних рідин при проведенні операційних втручань (операцій). Хірургічні маски можуть бути з екраном і без нього<ref>{{Cite web|url=http://ohranatruda.ru/ot_biblio/normativ/data_normativ/58/58907/|title=СанПиН 2.1.3.2630-10 «Санитарно-эпидемиологические требования к организациям, осуществляющим медицинскую деятельность»|accessdate=2015-01-22|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150122151504/http://ohranatruda.ru/ot_biblio/normativ/data_normativ/58/58907/#i2215898/|archivedate=2015-01-22|deadlink=yes}}</ref>.


Також розрізняють стерильні і нестерильні медичні маски. Нестерильні медичні маски використовуються в повсякденному житті, оскільки маска стикається тільки з зовнішніми шарами шкіри, то додаткові дезінфекційна обробка їй не потрібна. Стерильні маски застосовуються тільки в «<nowiki/>[[Чисті приміщення|чистих приміщеннях]]<nowiki/>»: операційні, дослідницькі лабораторії і тому подібні. Використання в звичайних приміщеннях таких масок недоцільно, бо вони моментально втрачають свої стерильні властивості.
Також розрізняють стерильні і нестерильні медичні маски. Нестерильні медичні маски використовуються в повсякденному житті, оскільки маска стикається тільки з зовнішніми шарами шкіри, то додаткові дезінфекційна обробка їй не потрібна. Стерильні маски застосовуються тільки в «<nowiki/>[[Чисті приміщення|чистих приміщеннях]]<nowiki/>»: операційні, дослідницькі лабораторії і тому подібні. Використання в звичайних приміщеннях таких масок недоцільно, бо вони моментально втрачають свої стерильні властивості.
Рядок 27: Рядок 27:
[[Файл:Sneeze.JPG|міні|За відсутності перешкод (хірургічних масок), хворий, що кашляє і чхає, може стати джерелом забруднення повітря інфекційним аерозолем, небезпечним для оточення]]
[[Файл:Sneeze.JPG|міні|За відсутності перешкод (хірургічних масок), хворий, що кашляє і чхає, може стати джерелом забруднення повітря інфекційним аерозолем, небезпечним для оточення]]
Було проведено декілька рандомізованих клінічних випробувань медичних масок у громадських місцях і медичних установах.
Було проведено декілька рандомізованих клінічних випробувань медичних масок у громадських місцях і медичних установах.
При проведенні випробувань медичних масок у громадських місцях у восьми з дев'яти випадків, маски використовувалися для захисту органів дихання здорових людей від бактерій і вірусів, що передаються повітряно-крапельним шляхом. В результаті було виявлено, що медичні маски можуть перешкоджати зараженню в громадських місцях, за умови раннього використання<ref>[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25858901 Facemasks for the prevention of infection in healthcare and community settings].</ref>.
При проведенні випробувань медичних масок у громадських місцях у восьми з дев'яти випадків, маски використовувалися для захисту органів дихання здорових людей від бактерій і вірусів, що передаються повітряно-крапельним шляхом. В результаті було виявлено, що медичні маски можуть перешкоджати зараженню в громадських місцях, за умови раннього використання<ref>{{Cite news|title=Facemasks for the prevention of infection in healthcare and community settings|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25858901|work=BMJ (Clinical research ed.)|date=2015-04-09|accessdate=2020-03-14|issn=1756-1833|pmid=25858901|doi=10.1136/bmj.h694|pages=h694|volume=350|first=C. Raina|last=MacIntyre|first2=Abrar Ahmad|last2=Chughtai}}</ref>.


Результати епідеміологічних досліджень, проведених серед працівників медичних установ, не виявили значної відмінності в захворюваності медичних працівників, які використовували низькоефективні респіратори-напівмаски і тими які використовували медичні маски в схожих умовах<ref name="Loeb-2009">{{Стаття|автор=Mark Loeb, Nancy Dafoe et al|мова=en|автор видання=American Medical Association|видання=The Journal of the American Medical Association|видавництво=|рік=2009|номер=17|сторінки=1865—1871|issn=0098-7484}}</ref><ref name="Seale-2009">{{Стаття|автор=Holly Seale, Dominic Dwyer et al|мова=en|автор видання=International Society for Influenza and other Respiratory Virus Diseases|видання=Influenza and Other Respiratory Viruses|видавництво=John Wiley & Sons|рік=2009|номер=5|сторінки=205—206|issn=1750-2659}}</ref><ref name="Killingley-2011">{{Стаття|автор=Ben Killingley|мова=en|автор видання=International Society for Influenza and other Respiratory Virus Diseases|видання=Influenza and Other Respiratory Viruses|видавництво=John Wiley & Sons|рік=2011|номер=3|сторінки=143—145|issn=1750-2659}}</ref><ref name="MacIntyre-2011">{{Стаття|автор=Chandini Raina MacIntyre, Quanyi Wang et al|мова=en|автор видання=International Society for Influenza and other Respiratory Virus Diseases|видання=Influenza and Other Respiratory Viruses|видавництво=John Wiley & Sons|рік=2011|номер=3|сторінки=170—179|issn=1750-2659}}</ref>.
Результати епідеміологічних досліджень, проведених серед працівників медичних установ, не виявили значної відмінності в захворюваності медичних працівників, які використовували низькоефективні респіратори-напівмаски і тими які використовували медичні маски в схожих умовах<ref name="Loeb-2009">{{Стаття|автор=Mark Loeb, Nancy Dafoe et al|мова=en|автор видання=American Medical Association|видання=The Journal of the American Medical Association|видавництво=|рік=2009|номер=17|сторінки=1865—1871|issn=0098-7484}}</ref><ref name="Seale-2009">{{Стаття|автор=Holly Seale, Dominic Dwyer et al|мова=en|автор видання=International Society for Influenza and other Respiratory Virus Diseases|видання=Influenza and Other Respiratory Viruses|видавництво=John Wiley & Sons|рік=2009|номер=5|сторінки=205—206|issn=1750-2659}}</ref><ref name="Killingley-2011">{{Стаття|автор=Ben Killingley|мова=en|автор видання=International Society for Influenza and other Respiratory Virus Diseases|видання=Influenza and Other Respiratory Viruses|видавництво=John Wiley & Sons|рік=2011|номер=3|сторінки=143—145|issn=1750-2659}}</ref><ref name="MacIntyre-2011">{{Стаття|автор=Chandini Raina MacIntyre, Quanyi Wang et al|мова=en|автор видання=International Society for Influenza and other Respiratory Virus Diseases|видання=Influenza and Other Respiratory Viruses|видавництво=John Wiley & Sons|рік=2011|номер=3|сторінки=170—179|issn=1750-2659}}</ref>.


Тим не менш, [[Всесвітня організація охорони здоров'я]] рекомендує використовувати медичні маски для боротьби з пандемічним грипом та гострими респіраторними захворюваннями при низькому ризику зараження, в ситуаціях високого ризику зараження, зокрема [[туберкульоз]]ом, рекомендується використовувати [[Респіратор (пристрій)|респіратори]]<ref>[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23725338 Availability, consistency and evidence-base of policies and guidelines on the use of mask and respirator to protect hospital health care workers: a global analysis]</ref><ref name="Учебник-1999">{{Книга|автор=Linda Rosenstock et al|місце=Cincinnati, Ohio|видавництво=National Institute for Occupational Safety and Health|рік=1999|серія=DHHS (NIOSH) Publication No. 99-143|сторінок=120}} Є переклад: Керівництво по застосуванню респіраторів в медустановах для профілактики туберкульозу [[c:File:TБ_Руководство_NIOSH.pdf|PDF]] [https://ru.wikibooks.org/wiki/Профилактика_туберкулёза_в_медучреждениях Wiki]</ref><ref name="Janssen-2013">{{Стаття|автор=L. Janssen, H. Ettinger et al.|мова=en|автор видання=AIHA & ACGIH|видання=Journal of Occupational and Environmental Hygiene|видавництво=Taylor & Francis|рік=2013|номер=8|сторінки=D97-D103|issn=1545-9632}}</ref>. На загальну ефективність захисту також може впливати дотримання правил [[Особиста гігієна|особистої гігієни]].
Тим не менш, [[Всесвітня організація охорони здоров'я]] рекомендує використовувати медичні маски для боротьби з пандемічним грипом та гострими респіраторними захворюваннями при низькому ризику зараження, в ситуаціях високого ризику зараження, зокрема [[туберкульоз]]ом, рекомендується використовувати [[Респіратор (пристрій)|респіратори]]<ref>{{Cite news|title=Availability, consistency and evidence-base of policies and guidelines on the use of mask and respirator to protect hospital health care workers: a global analysis|pages=216|first3=Chandini Raina|last2=Seale|first2=Holly|last=Chughtai|first=Abrar Ahmad|volume=6|doi=10.1186/1756-0500-6-216|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23725338|pmid=23725338|pmc=3693993|issn=1756-0500|accessdate=2020-03-14|date=2013-05-31|work=BMC research notes|last3=MacIntyre}}</ref><ref name="Учебник-1999">{{Книга|автор=Linda Rosenstock et al |заголовок=TB Respiratory Protection Program In Health Care Facilities - Administrator's Guide|місце=Cincinnati, Ohio|видавництво=National Institute for Occupational Safety and Health|рік=1999|серія=DHHS (NIOSH) Publication No. 99-143|сторінок=120|посилання=https://www.cdc.gov/niosh/docs/99-143/}}</ref><ref name="Janssen-2013">{{Стаття|автор=L. Janssen, H. Ettinger et al.|мова=en|автор видання=AIHA & ACGIH|видання=Journal of Occupational and Environmental Hygiene|видавництво=Taylor & Francis|рік=2013|номер=8|сторінки=D97-D103|issn=1545-9632}}</ref>. На загальну ефективність захисту також може впливати дотримання правил [[Особиста гігієна|особистої гігієни]].


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 17:13, 14 березня 2020

Медична працівниця в масці

Медична маска — одноразовий медичний виріб, що забезпечує бар'єр для мінімізації поширення інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом[1], маска-пов'язка на особу, що закриває рот і ніс.

Як правило, складається з шару фільтра, який розташовується між двома зовнішніми шарами (тришарові маски), а також одного фіксатора, що забезпечує щільне прилягання маски до обличчя (іноді застосовується два фіксатори)[1]. Може містити додаткові елементи в залежності від призначення, наприклад, додатковий внутрішній шар з гідрофобного матеріалу і екран для захисту від попадання біологічних рідин (чотиришарові маски) або спеціальну плівку для захисту від запотівання окулярів. Закріплюється на обличчі за рахунок еластичних вушних петель або зав'язок.

Рівень ефективності[⇨] залежить від ряду факторів, насамперед, від захисних властивостей матеріалів фільтрів, а також посадки (типу збірки), яка може давати різну щільність прилягання маски до обличчя.

Історія

Прототипом медичної маски можна вважати дзьобоподібну шкіряну маску чумного лікаря, що з'явилася у середньовіччі в Європі під час епідемії бубонної чуми: дзьоб наповнювали ароматичними солями, лікарськими травами і часником, щоб захистити лікаря від нудотного запаху плоті, що розкладається, створити антибактеріальну середовище усередині маски, а отвори для очей закривали склом.

На початку XIX століття в ролі маски стали використовувати пов'язку з вовни з клапаном.

На початку XX століття з'явилися маски з бавовняних фільтрів, після того як Шредером, на основі дослідів Пастера про поширення мікроорганізмів, була доведена їх ефективність. Широке поширення маски отримали на початку XX століття, в часи «іспанки» — смертоносної епідемії грипу. У 1920-х роках стало обов'язковим використання марлевих пов'язок працівниками медичних установ[2].

З кінця XX століття найбільшого поширення отримали одноразові медичні маски з полімерно-волоконних нетканих матеріалів.

Класифікація

Хірургічна маска з гумовими лямками, які зачіплюють за вуха

Маски з нетканих матеріалів у першу чергу класифікуються за призначенням: два основних класи — процедурні (повсякденні) і спеціалізовані (хірургічні)[2]. Процедурні маски — це звичайні одноразові медичні маски, що складаються з трьох шарів нетканого матеріалу: фільтр (посередині) і два зовнішніх шари. В залежності від розміру маски розрізняють дорослі (розмір 175×95 мм) і дитячі (розмір 140×80 мм). Спеціалізовані — це чотиришарові хірургічні маски, які, крім фільтра і двох зовнішніх шарів, мають протирідинний шар, що забезпечує захист шкіри обличчя від попадання на нього біологічних рідин при проведенні операційних втручань (операцій). Хірургічні маски можуть бути з екраном і без нього[3].

Також розрізняють стерильні і нестерильні медичні маски. Нестерильні медичні маски використовуються в повсякденному житті, оскільки маска стикається тільки з зовнішніми шарами шкіри, то додаткові дезінфекційна обробка їй не потрібна. Стерильні маски застосовуються тільки в «чистих приміщеннях»: операційні, дослідницькі лабораторії і тому подібні. Використання в звичайних приміщеннях таких масок недоцільно, бо вони моментально втрачають свої стерильні властивості.

Тривалість носіння

Тривалість носіння маски варіюється від 1 до 2 годин, залежно від зовнішніх умов. У період епідемій або в лікувальних закладах рекомендується використовувати маску не більше двох годин. У разі якщо маска використовується для захисту від якихось техногенних факторів, наприклад від смогу, то час носіння може становити до 6 годин.

Ефективність

За відсутності перешкод (хірургічних масок), хворий, що кашляє і чхає, може стати джерелом забруднення повітря інфекційним аерозолем, небезпечним для оточення

Було проведено декілька рандомізованих клінічних випробувань медичних масок у громадських місцях і медичних установах. При проведенні випробувань медичних масок у громадських місцях у восьми з дев'яти випадків, маски використовувалися для захисту органів дихання здорових людей від бактерій і вірусів, що передаються повітряно-крапельним шляхом. В результаті було виявлено, що медичні маски можуть перешкоджати зараженню в громадських місцях, за умови раннього використання[4].

Результати епідеміологічних досліджень, проведених серед працівників медичних установ, не виявили значної відмінності в захворюваності медичних працівників, які використовували низькоефективні респіратори-напівмаски і тими які використовували медичні маски в схожих умовах[5][6][7][8].

Тим не менш, Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує використовувати медичні маски для боротьби з пандемічним грипом та гострими респіраторними захворюваннями при низькому ризику зараження, в ситуаціях високого ризику зараження, зокрема туберкульозом, рекомендується використовувати респіратори[9][10][11]. На загальну ефективність захисту також може впливати дотримання правил особистої гігієни.

Примітки

  1. а б BS EN 14683:2014
  2. а б Голубкова А.А., Сисин Е.И. Маски и респираторы в медицине: выбор и использование. — 2011. — 32 с.
  3. СанПиН 2.1.3.2630-10 «Санитарно-эпидемиологические требования к организациям, осуществляющим медицинскую деятельность». Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  4. MacIntyre, C. Raina; Chughtai, Abrar Ahmad (9 квітня 2015). Facemasks for the prevention of infection in healthcare and community settings. BMJ (Clinical research ed.). Т. 350. с. h694. doi:10.1136/bmj.h694. ISSN 1756-1833. PMID 25858901. Процитовано 14 березня 2020.
  5. Mark Loeb, Nancy Dafoe et al.  // The Journal of the American Medical Association. — 2009. — No. 17. — P. 1865—1871. — ISSN 0098-7484.
  6. Holly Seale, Dominic Dwyer et al.  // Influenza and Other Respiratory Viruses. — John Wiley & Sons, 2009. — No. 5. — P. 205—206. — ISSN 1750-2659.
  7. Ben Killingley.  // Influenza and Other Respiratory Viruses. — John Wiley & Sons, 2011. — No. 3. — P. 143—145. — ISSN 1750-2659.
  8. Chandini Raina MacIntyre, Quanyi Wang et al.  // Influenza and Other Respiratory Viruses. — John Wiley & Sons, 2011. — No. 3. — P. 170—179. — ISSN 1750-2659.
  9. Chughtai, Abrar Ahmad; Seale, Holly; MacIntyre, Chandini Raina (31 травня 2013). Availability, consistency and evidence-base of policies and guidelines on the use of mask and respirator to protect hospital health care workers: a global analysis. BMC research notes. Т. 6. с. 216. doi:10.1186/1756-0500-6-216. ISSN 1756-0500. PMC 3693993. PMID 23725338. Процитовано 14 березня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. Linda Rosenstock et al. TB Respiratory Protection Program In Health Care Facilities - Administrator's Guide. — Cincinnati, Ohio : National Institute for Occupational Safety and Health, 1999. — 120 с. — (DHHS (NIOSH) Publication No. 99-143)
  11. L. Janssen, H. Ettinger et al.  // Journal of Occupational and Environmental Hygiene. — Taylor & Francis, 2013. — No. 8. — P. D97-D103. — ISSN 1545-9632.