Інтерактивність: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
додано галузі, де застосовується інтерактивність як поняття, інтерактивні методики |
невеликі розділи |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Інтерактивність''' (від англ. ''Interaction'' |
'''Інтерактивність''' (від англ. ''Interaction'' - «взаємодія») — визначення, яке розкриває зміст і ступінь взаємодії між об'єктами. Використовується в таких галузях: [[теорія інформації]], [[інформатика]] та [[програмування]], [[Телекомунікації|системи телекомунікацій]], [[соціологія]], педагогіка, музейна справа, [[промисловий дизайн]] та інших. |
||
Нині серед фахівців перерахованих областей відсутнє |
Нині (2000-і) серед фахівців перерахованих областей відсутнє певне усталене визначення значення цього терміна. Проте його, узагальнено, можна визначити так: |
||
''Інтерактивність'' — |
''Інтерактивність'' — спосіб організації системи, за якого мета досягається інформаційним обміном складових цієї системи. Компонентами інтерактивності є всі складові співдіючої системи, за допомогою яких відбувається взаємодія з іншою системою / людиною (користувачем). |
||
Інтерактивна інформація на сайті |
Інтерактивна інформація на сайті — інформація про взаємодію інших користувачів із сайтом, яка показується вам у дійсному часі. До прикладу це: кількість відвідувачів на сайті, останні коментарі, крайні перегляди відео, фото, дописи, тощо. |
||
== Вступ == |
|||
<br /> |
|||
Як зазначено вище, у багатьох галузях, пов'язаних з інтерактивністю, зокрема таких як [[наукова інформатика]], [[Інформатика|комп'ютерні науки]], [[Людино-машинна взаємодія|взаємодію людини з комп'ютером]], комунікацію та [[промисловий дизайн]], існує мало згоди щодо значення терміна «інтерактивність», але більшість визначень пов'язані із взаємодією між користувачами та комп'ютерами й іншими машинами через [[інтерфейс користувача]]. Однак інтерактивність також може стосуватися взаємодії між людьми. Тим не менше, це зазвичай передбачає взаємодію між людьми та комп'ютерами, а інколи і взаємодію між комп'ютерами через програмне забезпечення, обладнання та мережі.<ref>{{Cite news|title=Interactivity-as-Product and Interactivity-as-Process|url=http://dx.doi.org/10.1080/01972240490508081|work=The Information Society|date=2004-11|accessdate=2022-09-22|issn=0197-2243|doi=10.1080/01972240490508081|pages=391–394|volume=20|issue=5|first=Jennifer|last=Stromer-Galley}}</ref> |
|||
Існує кілька поглядів на інтерактивність. З точки зору «непередбачених обставин» існує три рівні інтерактивності: |
|||
1. Не інтерактивний, коли певне повідомлення не пов'язане з попередніми повідомленнями. |
|||
2. Реактивний, коли повідомлення пов'язане з одним безпосередньо попереднім повідомленням. |
|||
3. Інтерактивний, коли повідомлення пов'язане з низкою попередніх повідомлень і зв’язком між ними.<ref>{{Cite news|title=Networked Interactivity|url=http://dx.doi.org/10.1111/j.1083-6101.1997.tb00201.x|work=Journal of Computer-Mediated Communication|date=2006-06-23|accessdate=2022-09-22|issn=1083-6101|doi=10.1111/j.1083-6101.1997.tb00201.x|pages=0–0|volume=2|issue=4|first=Sheizaf|last=Rafaeli|first2=Fay|last2=Sudweeks}}</ref> |
|||
Одне дослідження провело чітку межу між взаємодією та інтерактивністю. Оскільки [[Англійська мова|англ.]] суфікс «ity» використовується для утворення іменників, що позначають якість чи стан, у цьому дослідженні інтерактивність визначається як «властивість чи умова взаємодії».<ref>{{Cite news|title=Interactivity in Visual Analytics: Use of Conceptual Frameworks to Support Human-Centered Design of a Decision-Support Tool|url=http://dx.doi.org/10.1109/hicss.2015.138|publisher=IEEE|work=2015 48th Hawaii International Conference on System Sciences|date=2015-01|accessdate=2022-09-22|doi=10.1109/hicss.2015.138|first=Paul|last=Parsons|first2=Kamran|last2=Sedig|first3=Arman|last3=Didandeh|first4=Arash|last4=Khosravi}}</ref><ref>{{Cite news|title=Adjustable properties of visual representations: Improving the quality of human-information interaction|url=http://dx.doi.org/10.1002/asi.23002|work=Journal of the Association for Information Science and Technology|date=2014-01-15|accessdate=2022-09-22|issn=2330-1635|doi=10.1002/asi.23002|pages=455–482|volume=65|issue=3|first=Paul|last=Parsons|first2=Kamran|last2=Sedig}}</ref><ref>{{Cite book |
|||
|url=http://dx.doi.org/10.1007/978-1-4614-7485-2_29 |
|||
|title=Human-Centered Interactivity of Visualization Tools: Micro- and Macro-level Considerations |
|||
|last=Sedig |
|||
|first=Kamran |
|||
|last2=Parsons |
|||
|first2=Paul |
|||
|last3=Dittmer |
|||
|first3=Mark |
|||
|last4=Haworth |
|||
|first4=Robert |
|||
|date=2013-06-25 |
|||
|series=Handbook of Human Centric Visualization |
|||
|publisher=Springer New York |
|||
|location=New York, NY |
|||
|pages=717–743 |
|||
|isbn=978-1-4614-7484-5 |
|||
}}</ref> Ці дослідники припускають, що різниця між взаємодією та інтерактивністю важлива, оскільки взаємодія може бути присутня в будь-якому заданому становищі, але якість взаємодії міниться від низької до високої. |
|||
== Спілкування між людьми == |
|||
Людське порозуміння є основним прикладом інтерактивного спілкування, яке охоплює два різні процеси; взаємодію [[Людина|людини]] з людиною та взаємодію людини з [[Комп'ютер|комп'ютером]]. Взаємодія між людьми – це спілкування між людьми. Слово «інтерактивність» пов'язане і походить від терміна «взаємодія», що використовується соціологами, та який є дією принаймні двох осіб, котрі обмінюються або взаємодіють. Це вимагає рівнів повідомлень, які відповідають попереднім повідомленням. Інтерактивність також належить до можливості комунікаційних систем «відповідати».<ref>{{Cite web|title=Wayback Machine|url=https://web.archive.org/web/20190303054506/http://pdfs.semanticscholar.org/b04d/e1353d87619b40102fcab04f393615ba4e10.pdf|website=web.archive.org|date=2019-03-03|accessdate=2022-09-22}}</ref> |
|||
З іншого боку, спілкування людини з комп'ютером це те, як люди спілкуються з новими [[медіа]]. За словами Ради Роя, «модель взаємодії людини з комп'ютером може складатися з чотирьох основних компонентів, що утворюються з людини, комп'ютера, робочого середовища та машинного середовища. Передбачається наявність двох основних потоків [[Інформація|інформації]] та керування; розуміння дечого як про обидвох, так і про завдання, котрі люди виконують за допомогою комп'ютерів. Загальна модель інтерфейсу людина-комп'ютер передбачає потік інформації та контроль в інтерфейсі людина-комп'ютер» за антропоморфними ознаками. Наприклад, складні системи, які виявляють поведінку людини та відповідають на неї, іноді називають інтерактивними. З цієї точки зору, взаємодія стосується реакції на фізичні маніпуляції людини, такі як рух, [[мова тіла]] та/або — зміни психічного стану. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
| Рядок 15: | Рядок 48: | ||
* [[Інтерактивний фільм]] |
* [[Інтерактивний фільм]] |
||
* [[Всеукраїнський інтерактивний конкурсу юних істориків «Лелека»]] |
* [[Всеукраїнський інтерактивний конкурсу юних істориків «Лелека»]] |
||
== Посилання == |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Версія за 08:24, 22 вересня 2022
Інтерактивність (від англ. Interaction - «взаємодія») — визначення, яке розкриває зміст і ступінь взаємодії між об'єктами. Використовується в таких галузях: теорія інформації, інформатика та програмування, системи телекомунікацій, соціологія, педагогіка, музейна справа, промисловий дизайн та інших.
Нині (2000-і) серед фахівців перерахованих областей відсутнє певне усталене визначення значення цього терміна. Проте його, узагальнено, можна визначити так:
Інтерактивність — спосіб організації системи, за якого мета досягається інформаційним обміном складових цієї системи. Компонентами інтерактивності є всі складові співдіючої системи, за допомогою яких відбувається взаємодія з іншою системою / людиною (користувачем).
Інтерактивна інформація на сайті — інформація про взаємодію інших користувачів із сайтом, яка показується вам у дійсному часі. До прикладу це: кількість відвідувачів на сайті, останні коментарі, крайні перегляди відео, фото, дописи, тощо.
Вступ
Як зазначено вище, у багатьох галузях, пов'язаних з інтерактивністю, зокрема таких як наукова інформатика, комп'ютерні науки, взаємодію людини з комп'ютером, комунікацію та промисловий дизайн, існує мало згоди щодо значення терміна «інтерактивність», але більшість визначень пов'язані із взаємодією між користувачами та комп'ютерами й іншими машинами через інтерфейс користувача. Однак інтерактивність також може стосуватися взаємодії між людьми. Тим не менше, це зазвичай передбачає взаємодію між людьми та комп'ютерами, а інколи і взаємодію між комп'ютерами через програмне забезпечення, обладнання та мережі.[1]
Існує кілька поглядів на інтерактивність. З точки зору «непередбачених обставин» існує три рівні інтерактивності:
1. Не інтерактивний, коли певне повідомлення не пов'язане з попередніми повідомленнями.
2. Реактивний, коли повідомлення пов'язане з одним безпосередньо попереднім повідомленням.
3. Інтерактивний, коли повідомлення пов'язане з низкою попередніх повідомлень і зв’язком між ними.[2]
Одне дослідження провело чітку межу між взаємодією та інтерактивністю. Оскільки англ. суфікс «ity» використовується для утворення іменників, що позначають якість чи стан, у цьому дослідженні інтерактивність визначається як «властивість чи умова взаємодії».[3][4][5] Ці дослідники припускають, що різниця між взаємодією та інтерактивністю важлива, оскільки взаємодія може бути присутня в будь-якому заданому становищі, але якість взаємодії міниться від низької до високої.
Спілкування між людьми
Людське порозуміння є основним прикладом інтерактивного спілкування, яке охоплює два різні процеси; взаємодію людини з людиною та взаємодію людини з комп'ютером. Взаємодія між людьми – це спілкування між людьми. Слово «інтерактивність» пов'язане і походить від терміна «взаємодія», що використовується соціологами, та який є дією принаймні двох осіб, котрі обмінюються або взаємодіють. Це вимагає рівнів повідомлень, які відповідають попереднім повідомленням. Інтерактивність також належить до можливості комунікаційних систем «відповідати».[6]
З іншого боку, спілкування людини з комп'ютером це те, як люди спілкуються з новими медіа. За словами Ради Роя, «модель взаємодії людини з комп'ютером може складатися з чотирьох основних компонентів, що утворюються з людини, комп'ютера, робочого середовища та машинного середовища. Передбачається наявність двох основних потоків інформації та керування; розуміння дечого як про обидвох, так і про завдання, котрі люди виконують за допомогою комп'ютерів. Загальна модель інтерфейсу людина-комп'ютер передбачає потік інформації та контроль в інтерфейсі людина-комп'ютер» за антропоморфними ознаками. Наприклад, складні системи, які виявляють поведінку людини та відповідають на неї, іноді називають інтерактивними. З цієї точки зору, взаємодія стосується реакції на фізичні маніпуляції людини, такі як рух, мова тіла та/або — зміни психічного стану.
Див. також
- мережеве спілкування
- Інтерактивний маркетинг
- мережевий етикет
- Інтерактивний фільм
- Всеукраїнський інтерактивний конкурсу юних істориків «Лелека»
Посилання
Джерела
- Інтерактивні тести з інформатики для 9 класу [Архівовано 6 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Liu, Yuping and L. J. Shrum (2002), "What is Interactivity and is it Always Such a Good Thing? Implications of Definition, Person, and Situation for the Influence of Interactivity on Advertising Effectiveness, " Journal of Advertising, 31 (4), p. 53-64. Available at Yupingliu.com [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Manovich, L. 2006. Image Future, Manovich.net [Архівовано 17 січня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Stromer-Galley, Jennifer (2004-11). Interactivity-as-Product and Interactivity-as-Process. The Information Society. Т. 20, № 5. с. 391—394. doi:10.1080/01972240490508081. ISSN 0197-2243. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Rafaeli, Sheizaf; Sudweeks, Fay (23 червня 2006). Networked Interactivity. Journal of Computer-Mediated Communication. Т. 2, № 4. с. 0—0. doi:10.1111/j.1083-6101.1997.tb00201.x. ISSN 1083-6101. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Parsons, Paul; Sedig, Kamran; Didandeh, Arman; Khosravi, Arash (2015-01). Interactivity in Visual Analytics: Use of Conceptual Frameworks to Support Human-Centered Design of a Decision-Support Tool. 2015 48th Hawaii International Conference on System Sciences. IEEE. doi:10.1109/hicss.2015.138. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Parsons, Paul; Sedig, Kamran (15 січня 2014). Adjustable properties of visual representations: Improving the quality of human-information interaction. Journal of the Association for Information Science and Technology. Т. 65, № 3. с. 455—482. doi:10.1002/asi.23002. ISSN 2330-1635. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Sedig, Kamran; Parsons, Paul; Dittmer, Mark; Haworth, Robert (25 червня 2013). Human-Centered Interactivity of Visualization Tools: Micro- and Macro-level Considerations. Handbook of Human Centric Visualization. New York, NY: Springer New York. с. 717—743. ISBN 978-1-4614-7484-5.
- ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 3 березня 2019. Процитовано 22 вересня 2022.