Людина розумна

Людина розумна (лат. Homo Sapiens) — вид живих організмів, що на сучасному етапі існування живого перебуває на найвищому щаблі розвитку і зайняв його в результаті довгого і складного процесу історико-еволюційного прогресу (антропогенезу).

Історія

Еволюція

Лінія еволюції людини характеризувалася прямоходінням, поступовим вдосконаленням руки як органу праці, ускладненням будови мозку і прижиттєво виникаючих форм поведінки. При цьому морфологічна еволюція гомінідів мала нерівномірний, «мозаїчний» характер. Так, спочатку сформувався комплекс ознак, пов’язаних з прямоходінням (не пізніше 3 млн років тому, а можливо, і значно раніше), тоді як об’єм мозку у цих найдавніших гомінід був порівняно невеликий (менше 800 см³), а рука ще багато в чому зберігала мавп’ячі риси. Ймовірно, не було повного паралелізму і в темпах морфологічної та біохімічної еволюції. Згідно з поширеною точкою зору, лінія людини відокремилася від загального з мавпами стовбура не раніше 10 і не пізніше 6 млн років тому. Перші достовірні представники роду Homo з’явилися близько 2 млн років, а сучасна людина Н. sapiens — біля 160-180 тис. років тому. Найдавніші сліди трудової діяльності датуються 2,5-2,8 млн років (знаряддя з Ефіопії).

В ході гомінізації відбувалося зменшення плодючості, подовження періоду дитинства, уповільнення статевого дозрівання, зростання тривалості життя одного покоління. Генотип людини забезпечує можливість сприйняття соціальної програми, а повна реалізація його біологічної організації можлива лише в умовах соціального середовища.

Після появи людини сучасного типу суспільно-історичний розвиток вже не визначається змінами біологічних властивостей людини. Але стабілізація фізичного типу людина відносна: в межах видового, «сапієнтного» комплексу можливі різнонапрямкові зміни морфофункціональних характеристик, що нерідко приймають форму «епохальних зрушень». Починаючи з мезоліту, неодноразово відбувалися такі коливання в довжині тіла, масивності скелета, формі голови тощо. Вони можуть виражатися і в змінах темпів онтогенезу (акселерація). У сучасної людини вплив на ці процеси як біологічних, так і соціальних чинників в їх складній взаємодії безперечний. Питання про можливість направленої дії людини на свій генофонд вельми складне і не може вирішуватися однозначно, воно представляє не тільки науково-технічну, але і, в першу чергу, соціально-етичну проблему.

Середовище існування і населення

Розселення людини

Н. sapiens — широко, хоча і нерівномірно розселений по Землі (панойкуменний) вид, що включає численні популяції, представники яких дають при змішуванні плодовите потомство і виявляють значну фенотипову мінливість, яка до певної міри пов’язана з морфофункціональною адаптацією (найвиразніші прояви останньої спостерігаються в районах з екстремальними умовами середовища — Арктика, екваторіальні райони, високогір’я тощо). Біологічна адаптація людини специфічна, бо полягає в збереженні не тільки її біологічних, але і соціальних функцій, та здійснюється при значній (і далі зростаючій) ролі соціального чинника. Процес еволюції гомінідів супроводжувався поступовим звуженням дії природного відбору через виникнення і розвиток суспільства, законів та створення нового, «штучного» місця існування.

Біологічні особливості

У зоологічній системі вид людина розумна належить до підтипу хребетних, класу ссавців, ряду приматів, родини гомінід. Найбільш споріднені з людиною (за даними порівняльної анатомії, фізіології, молекулярної біології, імуногенетики, патології тощо) людиноподібні мавпи, особливо африканські шимпанзе і горила. З ними людину зближують такі анатомічні особливості, як відносно великий головний мозок, п’ятипала хапальна кисть з плоскими нігтями і великим пальцем, що протиставляється, та інші. Відмінності ж між людиною і рештою приматів стосуються переважно будови рухового апарату і розмірів, борознуватості кори та загального та розвитку головного мозку.

Серед людиноподібних істот людина вирізняється найвищим ступенем розвитку психіки і влаштованістю суспільного життя; людина єдина володіє розвиненою культурою та здатна до її створення. Вирізняючою особливістю людини є свідомість, що сформувалася на основі суспільно-трудової діяльності.

Дуже високий ступінь гомології ДНК людини і шимпанзе — не менш 90% схожих генів. Проте в морфологічному відношенні людина вельми відрізняється від людиноподібних мавп пропорціями кінцівок (подовження ніг порівняно з руками), S-подібною формою хребта з виразними вигинами в шийному й поперековому відділах, особливим розташуванням і розвитком деяких м’язів у зв’язку з прямоходінням, низькою розширеною формою тазу, сплощенням в передньозадньому напрямі грудної клітки, склепінчастою стопою з масивним та приведеним великим пальцем при деякій редукції решти пальців, наявністю повного зіставлення великого пальця кисті, сильним розвитком папілярних візерунків на пальцьових подушечках рук.

Скелет людини, вигляд спереду

Для людини характерні:

• абсолютно і відносно дуже великий головний мозок (в середньому за масою він в 3-4 рази перевищує мозок шимпанзе і горил);
• прогресивна диференціація ділянок мозку, позв’язаних, наприклад, з розвитком членороздільної мови (лобова, нижньотім’яна, скронева долі);
• анатомічні особливості периферичного апарату голосотворення (наприклад, наявність особливого голосового м’яза гортані);
• відносне збільшення мозкового відділу черепа і ослаблення лицьового (у зв’язку з прогресивною редукцією щелепного апарату і жувальної мускулатури);
• редукція волосяного покриву тощо.

Статевий диморфізм людини виявляється в:

• загальних розмірах тулуба;
• пропорціях (відносно велика ширина тазу у жінок, плечей — у чоловіків);
• розвитку головних компонентів тіла (кращий розвиток підшкірного жирового прошарку у жінок, мускулатури та скелета у чоловіків; відмінності в розмірах жирових клітин, діаметрі м’язових волокон).

Разом з цим спостерігаються відмінності в деяких фізіолого-біохімічних характеристиках (багато гормонів, гемоглобін, силові м’язові характеристики тощо).

Анатомія

Детальніше у статті Анатомія людини

Фізіологія

Детальніше у статті Фізіологія людини

Генетика

Детальніше у статті Генетика людини

Життєвий цикл

Всі сучасні люди належать до одного виду, в межах якого виділяється декілька основних рас. Специфікою індивідуального розвитку людини є подовження періоду дитинства з вираженим стрибком швидкості росту через статеве дозрівання. Співвідношення тривалості дитинства та загальної тривалості життя у людини становить 1:5 проти 1:6–1:13 в інших приматів.

Ембріон людини. 5 тижнів

Онтогенез - період життя організму від народження до смерті.
1. Пренатальний (гестеційний вік 38-41(42)тижнів; якщо 28-38 тижнів, то дитина недоношена; глибоконедоношена за <28 тижнів гестації):

• ембріональний період (0-8 тижнів)
• плацентарний (фетальний 76-275 днів)

-ранній (76-181 д.)

-пізній (181-280 д.)

2. Інтранатальний (період пологів (2-20 год.)
3. Постнатальний (період життя після народження):

• грудний період (1-12 міс.)
• переддошкільний період (1-3 р.)
• дошкільний період (4-6 р.)
• молодий шкільний вік (6-12 р.)
• пізній шкільний вік (пуберантний, 12-18 р.)

Психологія

Детальніше у статті Психологія

Свідомість і мислення

Детальніше у статті Свідомість

Детальніше у статті Мислення

Культура

Детальніше у статті Культура

Мова

Детальніше у статті Мова

Мистецтво

Детальніше у статті Мистецтво

Війна

Детальніше у статті Військова справа

Див. також

• Аутопоезис

Джерела

• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил. (рос.)

Література

• Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.

Посилання

• Капіца С. П. Загальна теорія росту людства: Скільки людей жило, живе та буде жити на Землі М.: Наука, 1999. ISBN 5-02-008299-6 (2 мб)
• Фактори еволюції людини і мавп (укр.)
• Антропоґенізація (укр.)
• Чому ми люди? (Ґенетичні відмінності від людиноподібних мавп) (укр.)
• Передісторія людства (англ.) (рос.)
• Homo sapiens
• Homo sapiens - protected status and description of population trends // IUCN
• Нас тепер 7 мільярдів... (укр.)