Євгенія Ситник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгенія Ситник
Народилася 1 травня 1900(1900-05-01)
Тернопіль
Померла 6 лютого 1975(1975-02-06) (74 роки)
Вінніпег, Канада
Громадянство Канада Канада
Національність українка
Діяльність журналіст, редактор, педагог, громадська діячка
У шлюбі з Степан Ситник

Євге́нія Си́тник (1 травня 1900, Тернопіль — 6 лютого 1975[1], Вінніпег, Канада) — журналіст, редактор, педагог, громадська діячка, від 1927 року у Канаді.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила гімназію в Тернополі. Активістка товариств «Бесіда», «Молода Громада» та інших. У 1927 році приїхала до Канади зі своїм чоловіком Степаном Ситником. Працювала в жіночих школах, «Просвіті» та організації ім. Лесі Українки при Народному домі у Вінніпезі.

Співзасновниця Організації українок Канади ім. О. Басараб (1930), Комітету українок Канади (1944) та інших. 18 років працювала учителькою в «Рідній школі», водночас заступником голови, головою Центральної управи, секретарем (10 років) ОУК, референтом преси при відділі КУК. Член президії Світового конґресу українського жіноцтва (1948), де була діяльною в створенні Світової федерації українських жіночих організацій, член контрольної комісії, заступник голови, почесний член цього об'єднання. Співпрацювала з українськими періодичними виданнями в Канаді, зокрема була редактором та співредактором жіночої сторінки в газеті «Новий шлях» (до 1950), почесний член СФУЖО (з 1973).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ірина Павликовська. Відійшла у вічність відома українська громадянка [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода, 16 квітня 1975. — С. 4.
  2. Recipients. Ukrainian Canadian Congress. 18 квітня 2010. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 21 жовтня 2016.

Література[ред. | ред. код]