Євнапій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євнапій
Народився 349[1]
Сарди
Помер не раніше 414
Країна Стародавній Рим
Діяльність історик, філософ, письменник, біограф
Вчителі Chrysanthiusd і Prohaeresiusd
Знання мов давньогрецька[1]
Magnum opus History after Dexippusd[1] і Lives of the Sophistsd[1]
Конфесія політеїзм
Титульний аркуш праці Євнапія «Життя софістів»

Євнапій (347420) — давньоримський історик, ритор, софіст періоду пізньої Римської імперії та її розпаду.

Біографія[ред. | ред. код]

Євнапій народився у Сардах (Мала Азія). Спочатку він навчався у родича Хризантія у Сардах. Після проходження курсу навчання Євнапій переїздить до Афін, де стає учнем відомого ритора та софіста Прохересія. Тут Євнапій проводить значну частину життя, працює вже як незалежний автор. Водночас вивчає медичні науки, стає посвяченим в Елевсінські містерії.

Виховання та оточення сформували у Євнапія негативне ставлення до імператорів-християн, зокрема з династії Костянтина Великого. Все це викладено у головному творі Євнапія «Життя софістів». Праця охоплює період від 270 до 404 року. Характеризується відсутністю критики та нерівністю викладання подій. Автор захоплено розповідає про Юліана, Плотіна, Порфірія та Ямбліха.

Помер Євнапій у 420 році.

Твори[ред. | ред. код]

  • Життя софістів. 405 рік.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Clavis Historicorum Antiquitatis Posterioris / P. v. Nuffelen, L. V. Hoof — 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євнапій