Єгоров Володимир Миколайович
| Володимир Єгоров Єгоров Володимир Миколайович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
15 червня 1997 Донецька область, Україна | |
| Смерть |
15 квітня 2022 (24 роки) під Ізюмом на Харківщині (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2018—2019, 2021—2022 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Володимир Миколайович Єгоров — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Володимир Єгоров народився 15 червня 1997 року на Донеччині. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Дружківського фахового коледжу Донбаської державної машинобудівна академії, яку закінчив 2018 року за спеціальністю «Зварювальне виробництво» та здобув фах зварювальника-технолога. Потім деякий час працював на приватному підприємстві з виробництва меблів. Вирішив піти на військову службу до лав ЗСУ за контрактом. Улітку 2019 року відслужив строкову службу в армії, за два роки вирішив пов'язати своє життя з військовими структурами та уклав контракт із 93-ю окремою механізованою бригадою «Холодний Яр». Працював на посаді механіка-водія. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій — у складі свого підрозділу обороняв Харківську область. Володимир Єгоров загинув 15 квітня у бою під Ізюмом на Харківщині. Похований на рідній Донеччині[1].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого залишилися дружина та донька Ніна, яка народилася за 10 днів до загибелі батька.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Спогади про Героя. http://www.dgma.donetsk.ua (укр.). 20 вересня 2022. Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Володимир Зеленський відзначив воїнів-захисників України державними нагородами. Арміяinform (укр.). 11 травня 2022. Процитовано 24 жовтня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 11 травня 2022 року № 329/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Старші солдати (Україна)
- Народились 15 червня
- Народились 1997
- Померли 15 квітня
- Померли 2022
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Донецької області
- Померли в Ізюмському районі
- Поховані в Донецькій області