Єрещенко Володимир Олександрович
Володимир Єрещенко  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Єрещенко Володимир Олександрович |
| Громадянство |
 СРСР→ Росія |
| Народився |
7 вересня 1962 (61 рік) Воронеж, РСФСР |
| Alma mater | Voronezh State Technical Universityd |
| Вагова категорія | напівсередня |
| Зріст | 182 |
| Тренер | Співаков Василь |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник СРСР
| |||
| Бокс | |||
| Чемпіонати світу | |||
| Бронза | Москва 1989 | до 67 кг | |
| Чемпіонат Європи з боксу | |||
| Срібло | Гетеборг 1991 | до 67 кг | |
Єрещенко Володимир Олександрович (рос. Ерещенко Владимир Александрович; 7 вересня 1962, Воронеж) — радянський і російський боксер, призер чемпіонатів світу та Європи серед аматорів.
Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]
Займатися боксом Володимир Єрещенко почав з чотирнадцяти років. 1984 року став чемпіоном РСФСР.
1988 року став чемпіоном СРСР і отримав путівку на Олімпійські ігри 1988, на яких переміг в першому бою Йошіакі Такахасі (Японія) — 5-0, а в другому поєдинку проти Дімуса Чесала (Замбія) був знятий з бою рефері в першому раунді через травму.
1989 року знов став чемпіоном СРСР, а на чемпіонаті світу, здобувши дві перемоги і програвши у півфіналі Зігфріду Менерту (НДР), завоював бронзову медаль.
На Іграх доброї волі 1990 Єрещенко завоював бронзову медаль.
На чемпіонаті Європи 1991 в першому бою Володимир Єрещенко переміг небезпечного Андреаса Отто (Німеччина), потім здобув перемоги над В'єславом Малишко (Польща), Адріано Офреда (Італія) та Дьйордем Міжеї (Угорщина) і вийшов до фіналу, в якому програв шведу Роберто Велін — 15-24.
1992 року був третім на першості СНД і до складу Об'єднаної команди на Олімпійські ігри 1992 не потрапив, після чого завершив кар'єру.
Посилання[ред. | ред. код]
- Результати змагань на amateur-boxing.strefa [Архівовано 10 січня 2021 у Wayback Machine.]
