Єщенко Марина Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єщенко Марина Юріївна
Народилася 15 березня 1986(1986-03-15) (38 років)
Великий Кобелячок

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Єщенко Марина Юріївна (нар. 15 березня 1986, Великий Кобелячок, Полтавського району Полтавської області)  — українська прозаїк-абсурдист, поетеса, публіцистка, перекладачка, редакторка, літературознавиця, критик, науковець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила Великокобелячківську загальноосвітню школу із золотою медаллю.

Перемігши у літературному конкурсі «Вчитель — моє покликання», 2004 року вступила на спеціальність «Українська мова і література, зарубіжна література, літературний редактор» філологічного факультету Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

З 2008 року паралельно навчалася у магістратурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «літературна творчість».

2009 року отримала дипломи обох університетів.

2017 року на кафедрі теорії літератури, компаративістики і літературної творчості Київського національного університету імені Тараса Шевченка захистила кандидатську дисертацію на тему «Поетика абсурду в сучасній новелістиці» (спеціальність 10.01.06 «Теорія літератури»).

Має чимало наукових статей, публікацій по темі дисертації.

Працювала старшим лаборантом в науково-дослідному інституті українознавства, бібліотекарем в читальній залі періодики Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Нині — старший лаборант Центру літературної творчості Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Творчість[ред. | ред. код]

  • «Поговори зі мною»: оповідання (Київ, 2015)
  • «Життя моє!!!»: збірка публіцистичних портретів (Київ, 2017)
  • «Бібліотекарки не виходять заміж»: пригодницька повість (Луцьк, 2017)

Письменниця декілька років вела авторську колонку в журналі «Країна», готувала матеріали для пригодницького дитячого журналу «Крилаті». [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Дипломантка Всеукраїнського літературного конкурсу «Любіть Україну» (2004) — проза;
  • Лауреатка конкурсу «Поетичні зорі — 2006» (Полтава) — поезія;
  • Лауреатка конкурсу «Собори душ своїх бережіть» (Полтава, 2007) — проза;
  • Лауреатка Всеукраїнського літературного конкурсу «Троянди і виноград» (2008) — поезія;
  • Дипломантка Всеукраїнського конкурсу ім. Вадима Коваля (Чернівці, 2011) — проза;
  • Заохочувальна премія видавництва «Смолоскип» (2011) — проза;
  • Лауреатка конкурсу «Собори душ своїх бережіть» (Полтава, 2011) — проза;
  • Лауреатка Міжнародної українсько-німецької літературної премії імені Олеся Гончара (2012) — за збірку публіцистичних портретів «Життя моє!!!»;
  • Заохочувальна премія видавництва «Смолоскип» (2013) — проза;
  • Фіналістка   Всеукраїнського конкурсу «Новела по-українськи» (2014) — новела «Революціонер»;
  • Лауреатка літературної премії «Глиняний кіт» (2016) — за яскравий дебют у жанрі оповідання;
  • Лауреатка VII Всеукраїнського молодіжного конкурсу «VivArt» (2019) — у номінації «проза» (старша група);
  • Премія Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України — міста-героя Києва у 2020 році [в тому числі М. Ю. Єщенко) — у номінації «творчі досягнення»;

Бібліографія[ред. | ред. код]

  1. Єщенко М. [Поезії] / М. Єщенко // Собори душ своїх    бережіть: збірка кращих творів молодих літераторів Полтавщини. — Полтава, 2007. — С. 14–16.
  2. Єщенко М. Татусь-брехунець. Моя Наталка. Мій Хвильовий. Мій Бог / М. Єщенко // Нова проза. — Луцьк, 2013. — Т. 23. — С. 51–64.
  3. Єщенко М. Старший брат / М. Єщенко // Parasol. Соціальний арт-проект: збірка оповідань і есеїв українських письменників, блогерів та громадських діячів / упоряд. І. Рябчій. — Львів, 2017. — С. 119—126, 177.
  4. Єщенко М. [Поезії] / М. Єщенко // Дзвін. — 2011. — № 5–6. — С. 29–32.
  5. Єщенко М. Новели / М. Єщенко // Березіль. — 2011. –  № 7–8. — С. 125—131.
  6. Єщенко М. «Зрадь мене, любий»: гумористичні вірші / М. Єщенко // Дніпро. — 2011. — № 11. — С. 101.
  7. Єщенко М. Токсикоз: іронічне оповідання / М. Єщенко // Дніпро. — 2012. — № 3. — С. 174—175.
  8. Єщенко М. Кафедральне: іронічний образок / М. Єщенко // Дніпро. — 2012. — № 6. — С. 46–49.
  9. Єщенко М. Арт-хаус: епізод у кіно / М. Єщенко // Дніпро. — 2012. — № 7. — С. 88–89.
  10. Єщенко М. Моя Вірка. Мій Ваня. Моя Олеся: новели / М. Єщенко // Зоря Полтавщини. — 2013. — 5 лют. — С. 5.
  11. Єщенко М. Осінь з Настиної торби: оповідання / М. Єщенко // Українська літературна газета. — 2015. — 31 лип. — С. 13.
  12. Єщенко М. Село: оповідання / М. Єщенко // Київ. — 2015. — № 5–6. — С.153–155; Світлиця. — 2016. — 12 лют. — С. 6.
  13. Єщенко М. У кафе. Поговори зі мною. Коля. Гриби із зеленого ящика: [оповідання, коротка біографія ] / М. Єщенко // Рідний край. — 2016. — № 1 (34). — С. 30–36.
  14. Єщенко М. «Поговори зі мною»… : [оповідання, біографія авторки] / М. Єщенко // Зоря Полтавщини. — 2016. — 22 берез. — С. 3.
  15. Єщенко М. Золота дитина: [оповідання] / М. Єщенко // Українська літературна газета. — 2016. — 16 верес. — С. 11.
  16. Єщенко М. Гриби із зеленого ящика: [оповідання] / М. Єщенко // Зоря Полтавщини. — 2018. — 24 лип. — С. 9.
  17. Єщенко М. Старший брат: оповідання / М. Єщенко   // Світлиця. — 2018. –17 серп. — С. 5.
  18. Єщенко М. Дівчина з села: новела / М. Єщенко // Дзвін. — 2019. — № 9. — С. 79–82.
  19. Єщенко М. Бібліотечний детектив: роман / М. Єщенко // Дебют-газета. — 2020. — № 1. — С. 5–36.
  20. Єщенко М. Зачарована бібліотека: оповідання / М. Єщенко // Дебют-газета. — 2020. — № 1. — С. 37–40.

Рекомендаційна література[ред. | ред. код]

  1. Іщенко О. І сам [Гончар] продовжується в майбуття… : молоді письменники-полтавці  – лауреати Міжнародної українсько-німецької літературної премії ім. Олеся Гончара: біобібліографічний  дайджест-покажчик / О. Іщенко. — Полтава, 2015. — 19 с.
  2. Куліш Н. Визначено переможців нової видавничої серії «Перша книжка автора»: [в тому числі рукопис М. Єщенко «Поговори зі   мною»] / Н. Куліш // Українська літературна газета. — 2015. — 31 лип. — С. 17.
  3. Романець Г. Визнання письменницького таланту Марини Єщенко / Г. Романець // Полтавська думка. — 2016. — 4 лют. (№ 6). — С. 3.
  4. Іщенко О. Міжнародна недержавна українсько-німецька літературна премія ім. Олеся Гончара / О. Іщенко // Край. — 2016. — Квіт. (№ 144). — С. 14–16.
  5. Третяк М. Нові лауреати «Смолоскипу»: [в тому числі М. Єщенко]    / М. Третяк // Літературна Україна. — 2016. — 19 трав. — С. 3.
  6. Левченко Г. Епоха не-героїв: [про збірку оповідань «Поговори зі мною»] / Г. Левченко // Українська літературна газета. — 2016. — 24 черв. — С.14–15.
  7. Жаботинський П. Молода, але вже успішна / П. Жаботинський // Світлиця. — 2017. — 12 січ. — С. 12 : фото.
  8. «Щирість — це інколи усього лише здоровий цинізм…»: [біографія і творчість М. Єщенко] // Зоря Полтавщини. — 2018. — 24 лип. — С. 9.
  9. Ярошенко Г. «Змії мого городу»: [розмова зписьменницею] / Г. Ярошенко // Вечірня Полтава. — 2018. — 22 серп. — С. 24.
  10. Левицький В. Може, все не так: [про пригодницьку повість «Бібліотекарки не виходять заміж»] / В. Левицький // Літературна Україна. — 2019. — 9 лют. — С. 16.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Марина Єщенко [біографія і твори] // Нова проза : альманах сучасної української літератури.  — [Луцьк] : НП, 2013. — С. 35, 51, 56, 58, 61.

Марина Єщенко [біографія і твори] // Собори душ своїх бережіть...: збірка кращих творів молодих літераторів Полтавщини. — Полтава : ВАТ "Видавництво "Полтава", 2007. — С.14-16.

Пробудження : альманах: Твори лауреатів літературного конкурсу "Любіть Україну" : Поезія, проза, драматургія / упоряд. Л. Талалай. - Київ : Український письменник, 2004. - 371 с.