Критик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кри́тик — людина, яка працює у сфері критики, тобто аналізу, оцінки і судження про певну сферу діяльності людини. Найчастіше у сфері культури.

Critic by Lajos Tihanyi
Полотно, олія, 1916 рік

Розрізняють кінокритиків, що спеціалізуються в області кінематографу, літературних критиків, що працюють з творами художньої літератури, музичних критиків і театральних критиків, а також художніх критиків, предметом занять яких є образотворчі мистецтва. До критиків відносять знавців і цінителів, звичайно професійно підготовлених, які регулярно оцінюють і аналізують концерт, спектаклі, твори різних мистецтв і, як правило, публікують свої спостереження й судження в періодичних виданнях.

Окрім професій літературних, музичних, театральних критиків, які склалися традиційно, порівняно недавно з'явилися професії ресторанного критика, а також критика відеоігор.

Зміст

Історія професії[ред.]

Історія Стародавньої Греції згадує про деяких мислителів, громадських діячів і навіть політиків, які час від часу давали оцінку популярним в той час театральним дійствам, від чого залежала популярність акторів або ж конкретної постановки. Але основним видом діяльності цих людей (у тому числі і акторів) не була робота в сфері культури. Критик, як професія з'явився тільки в 30-ті роки ХІХ століття і до нині повністю не відокремилась від роботи журналіста чи письменника. Спочатку були критики тільки в сфері літератури. З приходом в 20-і роки до влади більшовицької тиранії, критики стали інструментом цензури в мистецтві. Супроводжуючи бурхливий розвиток кінематографа, все частіше ця професія асоціюється саме з критикою фільмів і самих акторів.

Соціальна значущість професії в суспільстві[ред.]

Здорова критика, а не спроба оббрехати гарну працю, дуже важлива в культурі. Адже не всі люди, що намагаються стати художниками, акторами, авторами сценарію в кіно, письменниками і співаками, мають до цього талант. Більш того, талановиті люди також роблять помилки в своїй роботі, які слід обговорити, щоб ніхто їх більше не повторював. Тому хтось повинен витравлювати з культури бездарних людей, говорити про гарні й погані аспекти того чи іншого твору, направляти інших у правильне русло. Така професія не - дуже популярна. Критик - це журналіст, який сам повинен пробити собі дорогу, якщо у нього на те є задатки.

Масовість і унікальність професії[ред.]

Щоб обговорювати працю інших, потрібно з чимось його порівнювати. Тому представники цієї професії повинні добре розбиратися в сфері своєї роботи - музиці, наприклад. Критик не має права давати негативну оцінку того чи іншого твору, тільки тому, що йому не подобається автор цієї творчості. Та людина, яка опуститься до такого, сама підлягає жорсткій критиці. Вимоги до професії: об'єктивність в своїх судженнях, талант до написання нарисів і статей, красива мова та освіта в сфері культури чи журналістики. Шановний критик цілком може розраховувати на співпрацю з популярними ЗМІ.

Ризики професії[ред.]

Негативна сторона такої роботи - це неприязнь з боку багатьох творчих людей, яким ця людина дала негативну оцінку. Дуже часто критики у сфері шоу-бізнесу стають його складовою, зі всіма наслідками, що випливають звідси: гучні скандали, плітки, папарацці і т. п. Але багатьом подобається така популярність і впізнаваність. Крім того, статті та інтерв'ю з відомими представниками цієї професії дуже добре оплачуються.

Де отримати професію[ред.]

Немає такої спеціальності в навчальних закладах. Бажаючий стати поважаним критиком може мати будь-яку професію. Найчастіше це люди з освітою в сфері журналістики або культури. Але в першу чергу потрібен талант, як і тим творчим людям, кого належить критикувати.


Знамениті критики[ред.]

Див. також[ред.]