Іван Костов (геолог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Файл:Ivan Kostov (1913-2004).jpg

Костов Іван Ніколов (болг. Костов Иван Николов; нар. 24 грудня 1913(19131224), Пловдив — пом. 31 березня 2004, Софія) — болгарський вчений в галузі мінералогії і петрографії. Член-кореспондент (з 1961) і академік (з 1966) Болгарської академії Наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1936 році закінчив Софійський університет і залишився в ньому працювати, з 1953 року — професор і завідувач кафедри мінералогії і кристалографії. З 1977 року — голова Національного комітету з геології. З 1978 року — директор Геологічного інституту Болгарської AH. Віце-президент Міжнародної мінералогічної асоціації, член Міжнародної асоціації генезису рудних родовищ.

Іван Костов розробив нову класифікацію мінералів за геохімічними і кристалохімічними ознаками. Відкрив новий мінерал — бончевит і нові для Болгарії мінерали — плюмбогуміт, псевдомалахіт, мезоліт та інші. Відкрив родовища дистену Чепеларе. Вивчав хімізм і генезис деяких цеолітів у Болгарії. Запропонував уніфікований метод використання габітусових змін як генетичний індикатор.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Заслужений діяч науки НРБ (1976).

Почесний член Болгарського геологічного товариства (1971), а також почесний член низки зарубіжних геологічних і мінералогічних товариств, у тому числі й Українського мінералогічного товариства. Іноземний член Академії Наук СРСР (1982).

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Івана Костова названо мінерал «костовит».

Джерела[ред. | ред. код]