Кристалографія

Кристалографія (рос. кристаллография, англ. crystallography; нім. Kristallkunde f, Kristallographie f) — наука про кристали і кристалічну будову матерії. Досліджує будову й фізичні властивості кристалів, а також процеси їх утворення.

Історія

Як окрема наука кристалографія зародилася в середині XVII століття. В Україні дослідження з кристалографії проводять Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України, кафедри університетів (Київського, Львівського та ін.).

Основні розділи кристалографії

Основні розділи кристалографії — геометрична кристалографія (симетрія, структура і морфологія кристалів), кристалогенез (утворення й ріст кристалів), фізична кристалографія (фізичні властивості кристалів), кристалохімія й прикладна кристалографія (методи й апаратура для вирощування кристалів і використання їх у техніці). Розвивається новий напрям — космічна кристалографія.

Найважливіші методи дослідження у кристалографії

Найважливіші з методів дослідження кристалографії: гоніометричний, хімічний, фізичний та ін. До традиційних методів структурної кристалографії належать: рентгеноструктурний аналіз, електронографія, нейтронографія, ІЧ-спектроскопія, оптична колориметрія, електронний і ядерний магнітний резонанс та ін. Основи математичного апарата кристалографії — теорія груп симетрії кристалів і тензорне обчислення.

Див. також

• Кристалографія мінералогічна

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.