Кристалографія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кристалографія (рос. кристаллография, англ. crystallography; нім. Kristallkunde f, Kristallographie f) – наука про кристали і кристалічну будову матерії. Досліджує будову й фізичні властивості кристалів, а також процеси їх утворення.
Зміст |
[ред.] Історія
Як окрема наука кристалографія зародилася в середині XVII ст. В Україні дослідження з кристалографії проводять Геохімії і фізики мінералів Інститут АН України, кафедри університетів (Київського, Львівського та ін.).
[ред.] Основні розділи кристалографії
Основні розділи кристалографії — геометрична кристалографія (симетрія, структура і морфологія кристалів), кристалогенез (утворення й ріст кристалів), фізична кристалографія (фізичні властивості кристалів), кристалохімія й прикладна кристалографія (методи й апаратура для вирощування кристалів і використання їх у техніці). Розвивається новий напрям - космічна кристалографія.
[ред.] Найважливіші методи дослідження у кристалографії
Найважливіші з методів дослідження кристалографії: гоніометричний, хімічний, фізичний та ін. До традиційних методів структурної К. належать: рентгено-структурний аналіз, електронографія, нейтронографія, ІЧ-спектроскопія, оптична колориметрія, електронний і ядерний магнітний резонанс та ін. Основи математичного апарата К. - теорія груп симетрії кристалів і тензорне обчислення.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
