Псевдомалахіт
Псевдомалахіт (рос. псевдомалахит, англ. pseudomalachite, нім. Pseudomalachit m – мінерал, основний фосфат міді острівної будови.
Зміст |
Загальний опис[ред.]
Формула:
- 1. За Є.Лазаренком: Cu5(OH)4[PO4]2.
- 2. За “Fleischer’s Glossary” (2004): Cu5[PO4]2(OH).
Склад у %: CuO – 70,8; P2O5 – 21,2; H2O – 8,0.
Сингонія моноклінна. Форми виділення: голчасті, ниркоподібні кристали й радіальново-локнисті агрегати.
Спайність досконала до недосконалої по (100).
Густина 4,1-4,3 .
Твердість 5,0-5,5.
Колір темний смарагдово-зелений до голубувато-зеленого.
Риса зелена.
Блиск сильний шовковистий. Крихкий.
Злам раковистий.
Розчиняється в HCl.
Вторинний мінерал зони окиснення мідних родовищ.
Знайдений на Уралі (РФ), в графстві Корнуолл (Англія), в Боголо (Португалія), Гов і Галендорф (Баварія) – ФРН, в Лібетова (Словаччина) та ін.
Від псевдо… і назви мінералу малахіту (J.F.L.Hausmann, 1813).
Син. – діаспор мідний, празин, празин-хальцит, реніт, тромболіт, дигідрит, фосфорохальцит.
Див. також[ред.]
Література[ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
