Ільницький Юрій Васильович

Ільницький Юрій Васильович
Народився	23 грудня 1924(1924-12-23) Розтока, Чехословацька Республіка
Помер	18 червня 2016(2016-06-18) (91 рік) Ужгород
Громадянство	Чехословаччина→ СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Юрій Васильович Ільницький (нар. 23 грудня 1924(19241223), село Розтока, Чехословаччина, тепер Закарпатська область — 18 червня 2016, місто Ужгород, Україна) — партійний діяч Української РСР, 1-й секретар Закарпатського обкому КПУ. Член ЦК КПУ у вересні 1961 — лютому 1981 р. Депутат Верховної Ради СРСР 6—10-го скликань.

Біографія

Народився у родині незаможних верховинських селян. У 12 років залишився без батька і разом з старшими братами Іваном (1916 р.н.) та Михайлом (1917 р.н.) працював у родинному господарстві. У 1938 році вступив до Волівської горожанської школи.

З 1945 року працював рахівником Волівського окружного комітету КП Закарпатської України, де він у 1945 році й вступив до Комуністичної партії. У 1946 р. — слухач Закарпатської обласної радянської партійної школи у Ужгороді.

У 1947—1948 роках — інструктор Волівського (Міжгірського) окружного комітету КП(б)У Закарпатської області.

У грудні 1948 — січні 1950 р. — 2-й секретар Воловецького окружного комітету КП(б)У Закарпатської області. У січні 1950 — вересні 1951 р. — 1-й секретар Воловецького окружного комітету КП(б)У Закарпатської області.

У 1951—1954 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПУ в Києві. У 1954 році — інспектор ЦК КП України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

У 1954—1957 роках — секретар Закарпатського обласного комітету КП України.

У 1957—1959 роках — 1-й секретар Ужгородського міського комітету КП України.

У 1959—1962 роках — 2-й секретар Закарпатського обласного комітету КП України.

З 5 лютого 1962 р. по 2 грудня 1980 р. — 1-й секретар Закарпатського обласного комітету КП України. Користувався особистою прихильністю Л. І. Брежнєва.

Обирався делегатом XXII (1961), XXIII (1966), XXIV (1971) і XXV (1976) з'їздів КП України. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 6-го (1962—1966; член Ради Союзу від Закарпатської області), 7-го (1966—1970); член Ради Національностей від Української РСР), 8-го (1970—1974); член Ради Національностей від Української РСР), 9-го (1974—1979); член Ради Національностей від Української РСР) і 10-го скликань (1979—1984); член Ради Національностей від Української РСР).

Автор мемуарів «Спомини: із прожитого і пережитого».

Нагороди

• два ордени Леніна (1966, 1971)
• орден Трудового Червоного Прапора (1976)
• орден Жовтневої Революції (1973)
• орден «За заслуги» ІІІ-го ст. (2006) — за вагомий особистий внесок в соціально-економічний розвиток регіону, вагомі трудові досягнення і з нагоди Дня Соборності України
• золотий Орден праці (Угорська Народна Республіка)
• орден Румунії
• два ордени Чехословаччини
• медалі
• Почесна Грамота Президії Верховної Ради Української РСР (14.01.1975)
• почесний громадянин міста Ужгорода (2012)
• подяка Закарпатської обласної ради (2011)

Джерела

• В гостях у багаторічного керівника Закарпаття [Архівовано 26 вересня 2013 у Wayback Machine.]