Інтернейрони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інтернейро́ни, проміжні́ або вставні́ нейро́ни (англ. interneuron, relay neuron, association neuron, bipolar neuron) — нейрони, зв'язані тільки з іншими нейронами, на відміну від моторних нейронів, що інервують м'язові волокна, і сенсорних нейронів, що перетворюють стимули зовнішнього середовища в електричні сигнали.

Прикладом роботи інтернейронів можуть служити гальмівні інтернейрони неокортексу, що вибірково знижують активність частини сигналів, що приходять з таламусу. Це дозволяє мозку сфокусуватися на певному завданні, не відволікаючись на непотрібні стимули.

Інтернейрони містяться тільки в центральній нервовій системі. Переважна частина нейронів центральної нервової системи є саме інтернейронами.

У 2008 році групою учених була запропонована Петильянська термінологія — номенклатура ознак ГАМКергічних інтернейронов кори мозку[1].

Посилання[ред.ред. код]

  1. Ascoli GA, Alonso-Nanclares L, Anderson SA, et al' Petilla terminology: nomenclature of features of GABAergic interneurons of the cerebral cortex // Nat. Rev. Neurosci.. — 9 (July 2008) (7) С. 557–68. DOI:10.1038/nrn2402. PMID 18568015.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]