Інтернейрони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інтернейрони, проміжні або вставні нейрони (англ. interneuron, relay neuron, association neuron, bipolar neuron) — нейрони, зв'язані тільки з іншими нейронами, на відміну від моторних нейронів, що інервують м'язові волокна, і сенсорних нейронів, що перетворюють стимули зовнішнього середовища в електричні сигнали.

Прикладом роботи інтернейронів можуть служити гальмівні інтернейрони неокортексу, що вибірково знижують активність частини сигналів, що приходять з таламусу. Це дозволяє мозку сфокусуватися на певному завданні, не відволікаючись на непотрібні стимули.

Інтернейрони містяться тільки в центральній нервовій системі. Переважна частина нейронів центральної нервової системи є саме інтернейронами.

У 2008 році групою учених була запропонована Петильянська термінология — номенклатура ознак ГАМКергічних інтернейронов кори мозку[1].

Посилання [ред.]

  1. Ascoli GA, Alonso-Nanclares L, Anderson SA, et al' Petilla terminology: nomenclature of features of GABAergic interneurons of the cerebral cortex // Nat. Rev. Neurosci.. — Т. 9. — (July 2008) (7) С. 557–68. DOI:10.1038/nrn2402. PMID 18568015.

Ресурси Інтернету [ред.]

Див. також [ред.]