Ірано-катарські відносини
| Ірано-катарські відносини | |
|---|---|
| |
 Іран |
 Катар |
Історія[ред. | ред. код]
Катар зумів налагодити добрі стосунки з Іраном, незважаючи на підтримку Іраку під час ірано-іракської війни (1980-1988).
У 1991 емір Катару Халіфа бін Хамад Аль Тані привітав участь Ірану в заходах щодо безпеки в Перській затоці. Іран був однією з перших країн, які визнали владу еміра Халіфа бін Хамад Аль Тані після державного перевороту в 1972. Відносини між країнами частково засновані на географічній близькості (між ними налагоджені важливі торговельні зв'язки, у тому числі поромне сполучення між Дохою та Буширом) та наявними взаємними інтересами.
У травні 1989 року Іран вимагав у Катару 1/3 надгігантського нафтогазового родовища Північне/Південний Парс, сторони дійшли згоди про спільне використання родовища.
У 1992 розроблені плани перекачування води з річки Карун з Ірану до Катару. Іранська громада в Катарі досить велика, але інтегрована в суспільство і не створює загрози правлячому режиму[1].
У січні 2016 Катар розірвав дипломатичні відносини з Іраном на знак солідарності із політикою Саудівської Аравії.
У 2017 Катар відновив дипломатичні відносини з Тегераном після початку дипломатичної кризи в Перській затоці[2]. Іран заявив про беззастережну підтримку влади Катару в дипломатичній кризі, що склалася, і не став розривати відносини з цією країною[3], крім того Тегеран закликав владу Катару і Саудівської Аравії вирішити проблеми, що виникли за столом переговорів[4].
У червні 2017 влада Ірану прийняла рішення щодня постачати до Катару більше 1 тонни овочів і фруктів, щоб допомогти цій країні подолати наслідки економічної блокади з боку сусідніх країн[5], а президент Ірану Хасан Рухані закликав арабські країни припинити чинити тиск на Доху[6].
У серпні 2017 посол Катару повернувся на роботу до посольства в Тегерані[7].
У серпні 2018 президент Ірану Хасан Рухані провів переговори з еміром Катару Тамімом біном Хамадом Аль Тані і підтвердив беззастережну підтримку Катару в протистоянні з Саудівською Аравією і її союзниками[8].
Торгівля[ред. | ред. код]
За даними Міжнародного валютного фонду, в 2007 обсяг товарообігу між країнами склав суму 57 млн. доларів США, а в 2008 вже 75 млн. доларів США.
Іран та Катар спільно розробляють велике родовище природного газу Північне/Південний Парс біля узбережжя Катару[9].
У 2017 обсяг товарообігу між країнами становив суму 250 млн. доларів США[10].
Дипломатичні представництва[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Qatar - Foreign Relations. Архів оригіналу за 12 червня 2012. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ The New Axis of Dissent: The Qatari Money, and Turkey & Iran as the Two Largest Representatives of Islam – البيت الخليجي للدراسات والنشر. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Iran calls on Gulf Arab neighbours to resolve dispute through dialogue -TV | Reuters. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Iran supplies 1,000+ tons of food to Qatar every day – media — RT World News. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Iran: Hassan Rouhani condemns 'siege of Qatar' | Iran News | Al Jazeera. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Qatar says its ambassador to return to Iran: foreign ministry | Reuters. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ ‘Iran willing to deepen ties with Qatar’: Rouhani - Mehr News Agency. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Qatar and Iran. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Iran, Qatar Boosting Economic Cooperation | Financial Tribune. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Embassy of the Islamic Republic of Iran, Doha, Qatar[недоступне посилання з Январь 2020]
- ↑ Qatar Embassy in Tehran- Islamic Republic of Iran. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.