Історичний музей Полонської міської ради ОТГ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історичний музей Полонської міської ради об'єднаної територіальної громади
50°07′00″ пн. ш. 27°30′49″ сх. д. / 50.1167116625626718474° пн. ш. 27.51381606507268884° сх. д. / 50.1167116625626718474; 27.51381606507268884Координати: 50°07′00″ пн. ш. 27°30′49″ сх. д. / 50.1167116625626718474° пн. ш. 27.51381606507268884° сх. д. / 50.1167116625626718474; 27.51381606507268884
Тип історичний
Країна Україна Україна
Розташування м. Полонне, вул. Л.Українки,95
Адреса 30500 вул. Лесі Українки, 95
Засновано 1963 рік
Відкрито 24 жовтня 1964 року
Режим роботи Понеділок-п'ятниця 8.00-17.15 Вихідні дні: субота, неділя
Директор Дацик Олександр Валерійович
Історичний музей Полонської міської ради ОТГ. Карта розташування: Україна
Історичний музей Полонської міської ради ОТГ
Історичний музей Полонської міської ради ОТГ (Україна)
Мапа

Історичний музей Полонської міської ради об′єднаної територіальної громади — перший в Хмельницькій області[джерело?], відкритий на громадських засадах в 1963 році.

Історія[ред. | ред. код]

Фундатором музею історії Полонного став талановитий педагог і композитор, відмінник народної освіти Зіновій Еммануїлович Розмарін та залишався його керівником до кінця свого життя (1988 рік). Відповідно до паспорту музею він був відкритий (зареєстрований) «рішенням виконкому Полонської районної Ради народних депутатів» 25 жовтня 1964 року. 26 січня 1968 року музею присвоєно статус «народний музей». У 1991 році Хмельницьке обласне управління культури підтвердило цей статус. У 1974 році музей був переведений в районний будинок культури[1].

З 1988 по 2011 роки директором музею була Кондрова Г. Г.; з 2011 по 2015 рік завідувачем був Павлюк М. І. 14 березня 2014 року рішенням 32-ї сесії районної ради 6-го скликання змінений статус музею: народний музей історії Полонського району був ліквідований і створений «Комунальний заклад Полонський районний історичний музей Полонської районної ради». Рішенням 45-ї сесії районної ради 6-го скликання від 26 червня 2015 року директором музею призначений Бучинський І. Р. У зв'язку з утворенням ОТГ відбулася перереєстрація музею (16.02.2016 року). Музей здобув назву Історичний музей Полонської міської ради ОТГ.

Досліджували краєзнавство педагоги В. Н. Логвиненко, І. А. Невідомський, В. О. Камінський, О. І. Ходяков, Р. І. Посвєтов, Г. Г. Кондрова, краєзнавець і художник М. І. Козак. Виявлено нові історичні джерела в архівах Києва, Луцька, Хмельницького, Житомира, Кракова. На основі архівних матеріалів видані книги «Полонне: історія і сучасність», «Полонне. Минуле і сучасне».

Колекції[ред. | ред. код]

21 жовтня 2011 року народному музею історії Полонського району виділене підвальне приміщення Полонського районного будинку культури площею 129 м² для розміщення музейних експонатів фарфорової та керамічної продукції. Завдяки зусиллям Козака Миколи Івановича, Павлюка М. І. у 2013 році експозиція фарфору була відкрита для відвідувачів[2]. В її основу лягли колекція музею історії фарфорового заводу та експозиція виробів заводу художньої кераміки. Представлені роботи художників фарфорового заводу П. М. Осіпової, Клавдії Гапонюк, В. І. Овчаренка, Миколи Козака, Зинаїди Олексенко.

Сучасність[ред. | ред. код]

До святкування 1022-ї річниці міста Полонного та 55-ї річниці з дня відкриття історичного музею відбулось відкриття оновленої етнографічної експозиції[3].

24 листопада 2013 року відкрито Полонський районний музей локальних війн, де увічнили пам′ять земляків, які загинули під час війни в Афганістані та внаслідок бойових дій на сході України[4].

В жовтні 2023 року створена експозиція археологічних знахідок та артефактів з місця досліджень ділянки в історичному ареалі пам’ятки Національного значення – Костелу святої Анни. Дослідження проводились командою археологів, що стало результатом реалізації проєкту «Археологічна школа «Літописне місто Полонне» в рамках гранту від Українського культурного Фонду Міністерства культури та інформаційної політики[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Полонне. Минуле і сучасне. — Полонне, 2008. — С. 201—202
  2. Музей фарфору Полонного відкрився на Хмельниччині. Музейний простір, 15 жовтня 2013. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  3. Айдарова О. Історичний музей: відкриття оновленої експозиції// Сьогодення громади. — 2018. — 4 жовт.
  4. Коваль І. Увіковічені для наступних поколінь// Новий шлях. — 2013.- 28 листоп.
  5. https://pol-otg.gov.ua/news/1695145920/

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Айдарова О. Історичний музей: відкриття оновленої експозиції// Сьогодення громади. — 2018. — 4 жовт.
  • Кобильчак Г. Г. Історія краю в музеях Полонського району//Полонному 1000 років: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 15-17 червня 1995 року. — Полонне, 1995. — С. 140—143.
  • Коваль І. Увіковічені для наступних поколінь// Новий шлях. — 2013.- 28 листоп.
  • Макаренко П. Полонне: Краєзнавчий нарис. — Львів: Каменяр, 1976. — С. 27.
  • Матеріали науково-практичної конференції «Полонщина: минуле, сучасне і майбутнє», приуроченої 80-річчю утворення Полонського району 16 жовтня 2003 р. — Полонне, 2003. — С. 68-71.
  • Полонне. Минуле і сучасне. — Полонне, 2008. — С. 201—202