І.Т.У. — Аязага (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з І.Т.У.-Аязага (станція метро))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
І.Т.У. — Аязага
Транспортна мережа Стамбульський метрополітен
Дата створення / заснування 2009
Зображення
Країна  Туреччина
Адміністративна одиниця Стамбул
Сариєр
Власник Istanbul Metropolitan Municipalityd
Оператор Metro Istanbul[d]
Дата офіційного відкриття 31 січня 2009
Сусідня станція Санаї і Ататюрк-Ото-Санаї
Залізнична лінія М2
Ширина колії європейська колія
Кількість посадкових країв платформ 2
Кількість колій обслуговування 2
Доступність для інвалідних візків доступно для інвалідних візків[d]
Стан використання використовується[d]
Мапа
CMNS: І.Т.У. — Аязага у Вікісховищі

Координати: 41°06′29″ пн. ш. 29°01′15″ сх. д. / 41.10807978753529568° пн. ш. 29.02098766327347334° сх. д. / 41.10807978753529568; 29.02098766327347334

М2 (Стамбульський метрополітен)
Хаджиосман
Дарюшшафака
Ататюрк-Ото-Санаї
І.Т.У. — Аязага
Санаї
4. Левент
Левент
Гайреттепе
Шишлі — Меджидієкьой
Османбей
Таксим
Шишхане
Галіч
Везнеджилер
Єнікапи

І.Т.У. — Аязага (тур. İ.T.Ü.—Ayazağa) — станція лінії М2 Стамбульського метрополітену. Відкрита 31 січня 2009[1]

Розташування: під авеню Бююкдере, у районі Маслак[en], другому за величиною фінансовому районі Стамбулі після Левента. У безпосередній близькості від станції знаходиться корпус Стамбульського технічного університету

Конструкція: трипрогінна станція мілкого закладення з однією острівною платформою.

Пересадка:
  • Автобус: 29, 29A, 29B, 29P, 29İ, 29Ş, 40B, 42
  • Маршрутки: 4. Левент — Дарюшшафака, Аязага — Зінджірлікую, Балталимани — Решитпаша — 4. Левент, Бешикташ — Тараб'я, Сариєр — Бешикташ, Зінджірлікую — Бахчекьой, Зінджірлікую — Пинар-махаллесі, Чирчиртепе — Аязага

Пам'ятки поруч[ред. | ред. код]

Попередня станція Лінія Наступна станція
Ататюрк-Ото-Санаї
до Хаджиосман
  M2 (Стамбульський метрополітен)   Санаї
до Єнікапи

Примітки[ред. | ред. код]

  1. M2 Yenikapı-Hacıosman. İstanbul Ulaşım A.Ş. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 8 квітня 2016.