Абгінавагупта
| Абхінавагупта | |
|---|---|
| अभिनवगुप्त | |
| Народився |
950 Кашмір |
| Помер |
1020 Кашмір |
| Діяльність | філософ, містик, поет |
| Галузь | філософія |
| Знання мов | санскрит[1] |
| Конфесія | кашмірський шайвізм |
| Батько | Нарасімхагупта |
| Мати | Вімала |
Абхінавагупта (*अभिनवगुप्त, 950 —1020) — індійський середньовічний філософ, вчений, поет, письменник. У кашмірському шайвізм вважається аватарою Шиви.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з відомої кашмірської родини брамінів. Рано втратив матір, а його батько став вести життя аскета. Все це суттєво вплинуло на світосприйняття Абхінавагупти. В подальшому значний прмоіжок навчався у різних гур вішнуїзму, буддизму, шиваїзму. Всього у нього було 15 вчителів (гуру). До 30-33 років багато подорожував Кашміром, водночас вивчає різні філософські та релігійні течії.
З часом сам отримав статус гур, заснував свій філософський дім (ашрам), де навколо нього зібралися родичі та учні.
Філософія та релігія[ред. | ред. код]
Серед філософських робіт важливими є «Ішварапрат'ябхіджна—вімарашині» («Коментар до Віршів про визнання Господа») і «Ішварапрат'ябхіджна-вівраті—вімарашині» ("Коментар до пояснення «Ішварапрат'ябхіджни»), які є основоположним у передачі вчення школи Прат'ябхіджна (відгалуження кашмірського шиваїзму).
Найзначущою релігійною працею є «Тантралока» («Світ тантри»), де автор здійснив спробу поєднати усі системи «Тріки» (поєднання Шиви, Шакти й Ану). Ці ж думки представлені у скороченому варіанті «Тантралоки» — «Тантрасарі» («Сутність тантри»)
Іншим важливим твором є «Паратрішика-віварана» — коментар до «Паратрішики», де деталізується значення фонематичних енергій та їх послідовних порядкових систем: Матріки та Маліні.
Також у доробку є праці: «Паратрішика-лаґхивірті» («Короткий коментар до Паратрішики»), «Пар'ян-тапансашика» («П'ятдесят віршів про Вищу Реальності»), «Рахас'я-пансадашика» («П'ятнадцять віршів про містичне вчення»), Лаґхві-ракрія («Короткі церемонії»), «Девістотра-віварана» ("Коментар до «Гімну Деві») і «Парамартхасара» («Сутність Вищої Реальності»). Крім того, 15 релігійних гімнів.
Література[ред. | ред. код]
Був інтерпретатором і пропагандистом ідей Анандавардхана. Більш за все відобразилося у працях «Дхваньялокалочана» («Око світла дхвані»), коментаря до трактату Анандавардхан]]а — «Дхваньялока», а також «Абхінавабхараті» («Коментар Абхінави на трактат Бхарати»).
Джерела[ред. | ред. код]
- Rajanaka Jayaratha: The Tantraloka of Abhinava Gupta (= Kashmir series of texts and studies. No. 23, 29, 30, 35, 36, 38, 41, 47). 8 Bände. Cosmo, New Delhi 2009.
Посилання[ред. | ред. код]
- Абхінавагупта [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
|
- ↑ CONOR.Sl