Аврам Буначіу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аврам Буначіу
Avram Bunaciu
Аврам Буначіу
Аврам Буначіу
Прапор
Прапор
Міністр юстицій Румунії
23 лютого 1948 — 23 вересня 1949
Попередник: Лукреціу Петрешкану
Спадкоємець: Стеліан Ніцулеску
Прапор
Прапор
Міністр закордонних справ Румунії
23 січня 1958 — 20 березня 1961
Попередник: Іон Ґеорґе Маурер
Спадкоємець: Корнеліу Менеску
Прапор
Прапор
Голова Державної Ради Румунії, в.о.
19 березня 1965 — 24 березня 1965
Попередник: Ґеорґе Ґеорґіу-Деж
Спадкоємець: Ківу Стойка
 
Народження: 11 листопада 1909(1909-11-11)
Гурба, Арад, Румунське королівство
Смерть: 28 квітня 1983(1983-04-28) (73 роки)
Бухарест
Країна: Румунія
Освіта: University of Clujd
Партія: Румунська комуністична партія
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Аврам Буначіу (рум. Avram Bunaciu, *11 листопада 1909, Гурба, Арад, Румунське королівство — †28 квітня 1983, Бухарест, Соціалістична Республіка Румунія) — румунський державний діяч, міністр закордонних справ Соціалістичної Республіки Румунія (1958-1961).

Біографія[ред. | ред. код]

Здобув вищу юридичну освіту, працював адвокатом, був соратником Іона Ґеорґе Маурера, з яким в судах захищав комуністів, згодом зблизився з майбутнім лідером соціалістичної Румунії Ґеорґе Ґеорґіу-Дежем.

Ставши після закінчення Другої світової війни в червні 1945 одним з головних прокурорів на процесах проти військових злочинців, він був обвинувачем на судових засіданнях в Клужі, в ході яких були засуджені представники угорської влади та їх співучасники в Північній Трансильванії.

  • 1946-1947 — Генеральний секретар міністерства внутрішніх справ,
  • 1948-1949 — Міністр юстиції,
  • 1949-1950 — Голова комітету державного контролю,
  • 1952-1954 — Перший заступник міністра закордонних справ,
  • 1954-1957 — Секретар Великих Національних зборів,
  • 1957-1958 — Міністр юстиції,
  • 1958-1961 — міністр закордонних справ,
  • 1961-1965 — Заступник голови Державної ради,
  • березень 1965 року — в. о. голови Державної ради Соціалістичної Республіки Румунія.
  • 1965-1975 — Голова конституційної комісії Великих Національних зборів;

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

  • Орден Зірки Румунії 1-го ступеня;
  • Орден Праці 1-го ступеня;
  • «Апераря партією» 2-го ступеня;
  • Орден «23 серпня» 1-го (1964) і 2-го ступенів;
  • Орден Тудора Владимиреску 2-го ступеня (1971).

Посилання[ред. | ред. код]