Адміралтейство (будівля, Миколаїв)
Адміралтейство | |
---|---|
Будівля управління Миколаївського суднобудівного заводу | |
46°58′21″ пн. ш. 32°00′17″ сх. д. / 46.972600000028° пн. ш. 32.00480000002777814° сх. д.Координати: 46°58′21″ пн. ш. 32°00′17″ сх. д. / 46.972600000028° пн. ш. 32.00480000002777814° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Миколаїв на розі вулиці Адміральська та Садова |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Архітектор | Н. С. Шаповаленко. |
Дата початку спорудження | 1950 |
Дата закінчення спорудження | 1951 |
Стиль | сталінський ампір |
Адреса | Миколаїв, вулиця Адміральська, 38 |
Адміралтейство у Вікісховищі |
Адміралте́йство — назва, що використовується щодо адміністративної будівлі Миколаївського суднобудівного заводу в Миколаєві.
Історія[ред. | ред. код]
Будівлю побудовано у 1951 році в стилі сталінського ампіру з упором на російський класицизм. Шпиль будівлі вінчає фігурка корабля, в якій закладено послання у 2017 рік. Автор проєкту — Н. С. Шаповаленко.[1]
Адміністративна будівля є новою: стара будівля Миколаївського адміралтейства розташовувалася трохи правіше і була зруйнована під час Другої світової війни. В даний час від неї зберігся лише фрагмент.
В ніч проти 27 квітня будівля Адміралтейства була пошкоджена внаслідок влучання в безпосередьної близькості до неї крилатої ракети «Іскандер-К»[2][3], випущеної російськими окупаційними військами. В результаті удару здійнялася пожежа, був пошкоджений дах і частина лівого фасаду.
Розташування[ред. | ред. код]
Будівля розташовується на лівому березі річки Інгул і відіграє значну містобудівну роль, замикаючи широку і добре озеленену Садову вулицю, і служить композиційним центром площі, що сформувалася на її перетині з вулицею Адміральська. Оточене значними архітектурними пам'ятниками адміралтейство вдало вписується в історично сформований ансамбль, орієнтуючи його на Садову вулицю. Цьому сприяє об'ємно-просторова композиція споруди, побудована на акцентуванню його головної осі вежею зі шпилем.[4]
Поруч, на площі розташовуються адміністрація Центрального району, будівельний коледж і старофлотскі казарми в яких зараз розмістився Миколаївський обласний краєзнавчий музей.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ И. Павлик, В. Лифанов, Л. Мычаковская «Николаев: улицы рассказывают» — Одесса: Маяк, 1988
- ↑ Коханчук, Альона. Повітряні сили ЗСУ: росіяни били по Миколаєву не «Калібрами», а «Іскандерами». Никвести. Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Инф. У Повітряних силах уточнили, якими ракетами окупанти обстріляли Миколаїв. www.up.mk.ua. Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ В. Э. Алешин, Н. А. Кухар-Онышко, В. А. Яровой «Николаев: Архитектурно-исторический очерк» — Київ: Будівельник, 1988
Джерела[ред. | ред. код]
- Місто Миколаїв Міста України у вулицях і особах. «Центральний район» Вул. Садова [Архівовано 9 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
|