Адольф III фон Шаумбург
| Адольф III фон Шаумбург | |
|---|---|
| Народився | 19 січня 1511 |
| Помер |
20 вересня 1556[1][2] (45 років), 1556 або 24 вересня 1556 (45 років) Брюль, Райн-Ерфт, Кельн, Німеччина |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | католицький священник |
| Alma mater | Старий Левенський університет[d][3] |
| Знання мов | німецька |
| Титул | граф[d] |
| Посада | Архієпископ Кельна[d], Курфюрст, коад'ютор, Адміністратор (католицизм) і архієпископ |
| Конфесія | католицька церква[4] |
| Батько | Jobst I, Count of Holstein-Schauenburgd[5] |
| Мати | Mary of Nassau-Siegend[5] |
| Брати, сестри | Jobst II, Count of Schaumburgd, Антон фон Шаумбург, Ernst von Holstein-Schauenburgd, Otto IV of Schaumburgd і Johann V Graf von Holstein-Schauenburgd |
Адольф III фон Шаумбург (нім. Adolf III. von Schaumburg; 19 січня 1511 — 20 вересня 1556) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 51-й архієпископ Кельна-курфюрст і 23-й герцог Вестфалії в 1547—1556 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Молоді роки[ред. | ред. код]
Походив з північнонімецького роду Шауенбургів. Третій син Йоста I, графа Шаумбургу і Гольштейн-Піннеберга та Марії фон Нассау-Ділленбург. Народився 1511 року. За тодішньою традицією як молодший син в родині повинен був обрати церковну кар'єру.
1522 року поступив до Левенського університету. 1528 року стає каноніком собору в Льєжі. Потім отримує посаду пробства абатства Святого Хреста в Льєжі. 1529 року призначено каноніком собору в Майнці, а невдовзі того ж року й Кельнського собору.
1530 року обрано деканом Кельнського собору. Невдовзі стає деканом церкви Св. Гереона в Кельні. 1531 року після смерті батька став опікуном молодших братів і графом Шаумбургу і Гольштейн-Піннебергу як Адольф XIII. 1533 року обрано пробстом Льєзького собору і пробстом базиліки Св. Гереона. Невдовзі соборний капітул обирає Адольфа фон Шаумбурга коад'ютором Кельнського архієпископства. З 1539 року взяв на себе значну частину судових і урядових функцій.
1541 року долучився до католицької партії, що виступала проти реформ в дусі лютеранства. На цьому ґрунті протистояв кельнському архієпископу Герману V. З 1543 року активно листувався із Папським престолом щодо ситуації в єпархії. 1544 року передав графства Шаумбург і Гольштейн-Піннеберг братові Йосту II в безпосереднє панування.
1546 року папа римський Павло III призначив фон Шаумбурга адміністратором Кельнського архієпископства, відсторонивши від посади Германа V. Після нетривалої боротьби з останнім за підтримки імператорського загону та міста Кельн зумів перебрати владу в Кельнському курфюрстві. 1547 року обрано новим архієпископом. За цим долучився до рейхстагу в Аугсбурзі, де 1548 року Адольфа III фон Шаумбурга було висвячено на єпископа.
1551 року долучився до засідання Тридентського собору. Помер 1556 року в Брюлі. Його бул поховано у Кельнському соборі. Новим архієпископом став молодший брат померлого Антон фон Шаумбург.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #123889413 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б British Museum person-institution thesaurus
- ↑ https://resource.database.rag-online.org/ngRH5g678SJ47gnNlQqgbPdQ
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
Джерела[ред. | ред. код]
- Carsten Porskrog Rasmussen, Elke Imberger, Dieter Lohmeier, Ingwer Momsen (Hrsg.): Die Fürsten des Landes. Herzöge und Grafen von Schleswig, Holstein und Lauenburg. Wachholtz, Neumünster 2008, ISBN 978-3-529-02606-5.
- Norbert Trippen (Hrsg.): Geschichte des Erzbistums Köln. Band 3: Hansgeorg Molitor: Das Erzbistum Köln im Zeitalter der Glaubenskämpfe. 1515—1688. Bachem, Köln 2008, ISBN 978-3-7616-1346-7.
|
