Аділь Зогу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аділь Зогу
алб. Adile Zogu
Народилася 9 квітня 1890(1890-04-09) або 25 лютого 1894(1894-02-25)[1]
Бургайєт, Lisd, Мат (округ), Дібер, Албанія
Померла 6 лютого 1966(1966-02-06) або 1966[1]
Париж
Діяльність аристократка
Титул принцеса
Рід House of Zogud
Батько Xhemal Pasha Zogud[1]
Мати Sadije Toptanid[1]
У шлюбі з Emin Agolli Doshishtid
Діти Salih Doshishtid[1], Hyssein Doshishtid[1], Sherafedin Doshishtid[1], Teri Doshishtid[1] і Danush Doshishtid[1]
Представники родини Зогу

Принцеса Аділь Зогу (18901966) — албанська принцеса. Вона була старшою сестрою короля Албанії Зогу I.

Народження[ред. | ред. код]

Як і всі сестри Зогу I, існує певна плутанина щодо дати народження Аділе. Протягом періоду монархії Зогістів три наймолодші сестри Зогу, Мізеджен, Рухіє та Макшіде (всі незаміжні) стали дуже скромними щодо свого віку. У міру дорослішання їхні «офіційні» дати народження переносилися вперед, а дати народження Аділе та Нафіє були так само скориговані, щоб запобігти підозрілій різниці у віці. Смерть їхнього батька, Джемаль-паші Зогу, відбулася приблизно в той самий час. Врешті-решт було сказано, що Аділь народилася в 1894 році, хоча 1890–91 роки є більш імовірною датою.[2] На її могилі стоїть дата 1890 рік.

Шлюб і подальше життя[ред. | ред. код]

У 1909 році Аділь (Аділе) вийшла заміж за майора Емін Бея Аголлі Дошішті (1890—1988).[джерело?] Він походив із відомої родини, яка володіла значною власністю біля Охридського озера (його батьками були албанські аристократи Саліх Аголлі Дошішті та дружина Гіліє Аллаж). Шлюб, ймовірно, був організований роками заздалегідь її матір'ю. У подружжя було п'ятеро дітей. Розійшлися прибл. 1925 року, хоча офіційно ніколи не розлучався. Аділь вела домашнє господарство, де жила вона та її сестри (разом з королевою-матір'ю до 1934 року), оскільки молодші принцеси мало знали домашнього господарства. Протягом перших років Албанського королівства вона була відсутня в ньому, оскільки вона та її молодша донька Дануш захворіли на туберкульоз. Перш ніж, зрештою, одужати та повернутися до Албанії, вони кілька років провели у санаторії у Швейцарії.

Після повалення монархії під час італійського вторгнення в Албанію в 1939 році Аділь супроводжувала Зогу до Великої Британії. Після його від'їзду до Єгипту вона залишилася й оселилася в Хенлі-на-Темзі зі своїми двома доньками (які здобули англійську освіту) і невісткою, принцесою Рухіє Джелал Зоголлі (1881—1956). Наприкінці 1950-х років вона повернулася до своїх братів і сестер у Франції. Після смерті Зогу в 1961 році вона жила в Парижі зі своїм старшим сином Саліхом до самої смерті в 1966 році[3].

Діти[ред. | ред. код]

Ім'я Народження Смерть Подружжя Діти
Принц Саліх 1913 рік 1983 рік Ніколи не була одружена бездітний
Принц Гусейн 1914 рік ? Асма Черчістопаллі Сермет Дошишті-Аголлі
Севін Садія Дошишті-Аголлі
Принц Шерафедин 26 травня 1921 р Червень 1965 року Хелен Джордан Джон Стівен Дошішті
Принцеса Тері 10 вересня 1923 р Жовтень 2001 року Роберт Генрі Купер Вільям Джеремі Деніел Купер
Вестроу Джеральд Алан Купер
Принцеса Дануша 29 липня 1925 р 11 жовтня 1999 року Роберт Мартін Рудабуш мол Роберт М. Рудабуш III
Джон Е. Рудабуш
Тері Енн Рудабуш Беннет

Нагороди[ред. | ред. код]

Походження[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Махмуд-паша Зоголлі, губернатор Маті
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Джелал Паша Зоголлі, губернатор Маті
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Джемал-паша Зогу, губернатор Маті
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Рухіє Алтуні
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Принцеса Аділь Албанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Салах Бей Топтані
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Садіє Топтані
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Анні Топтані
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Lundy D. R. The Peerage
  2. Tomes, Jason (2003). King Zog: Self-made Monarch of Albania. England: Sutton. с. 141. ISBN 9780750944397.
  3. Elsie, Robert (2012). A Biographical Dictionary of Albanian History. London: I.B. Tauris. с. 504. ISBN 9781780764313.