Александр Сакс
| Александр Сакс | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1 серпня 1893[1] Расейняй, Ковенська губернія, Російська імперія |
| Помер |
23 червня 1973[1] (79 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | економіст, банкір |
| Alma mater | Гарвардський університет, Колумбійський університет, Townsend Harris High Schoold і Гарвардський коледж |
| Заклад | Управління стратегічних служб |
| У шлюбі з | Charlotte Cramer Sachsd |
Александр Сакс (англ. Alexander Sachs, 1 серпня 1893 — 23 червня 1973) — американський економіст і банкір. У жовтні 1939 року передав листа Ейнштейна-Сіларда президенту Франкліну Д. Рузвельту, припускаючи, що дослідження ядерного поділу повинні бути продовжені з метою можливого створення ядерної зброї, якщо це виявиться можливим, зважаючи на ймовірність того, що нацистська Німеччина буде зроби так. Це призвело до початку Манхеттенського проєкту Сполучених Штатів.
Життя і кар'єра[ред. | ред. код]
Олександр народився в Россієні, Російська імперія (нині Расейняй, Литва) у сім'ї Семюеля та Сари Сакс, у 1904 році переїхав до США до свого брата Джозефа А. Сакса. Здобув освіту в середній школі Таунсенд Гарріс, міському коледжі Нью-Йорка та Колумбійському коледжі в Нью-Йорку[2].
У 1913 році приєднався до відділу муніципальних облігацій бостонського інвестиційного банку Lee, Higginson & Co., але в 1915 році повернувся до навчання як аспірант із соціальних наук, філософії та юриспруденції в Гарвардському коледжі. Пізніше був викладачем Прінстонського університету.
Між 1918 і 1921 роками він був помічником судді Луїса Брандейса та Сіоністської організації Америки з міжнародних проблем Близького Сходу та мирної конференції Першої світової війни.
З 1922 по 1929 рік він був економістом та інвестиційним аналітиком Walter Eugene Meyer у сфері придбання акцій. Потім організував і став директором відділу економічних інвестиційних досліджень у Lehman Corporation, щойно створеній інвестиційній компанії Lehman Brothers[2]. У 1931 році приєднався до правління Lehman. Був віце-президентом з 1936 по 1943 роки, залишаючись у правлінні до самої смерті у віці 79 років.
У 1933 році Сакс працював організатором і керівником відділу економічних досліджень Управління національного відновлення[3]. У 1936 році він працював у Комітеті національної політики. Під час війни він був економічним радником Військової ради нафтової промисловості та спеціальним радником директора Управління стратегічних служб.
Сім'я[ред. | ред. код]
Він був одружений на художниці, винахіднику та підприємцю німецького походження Шарлотті Крамер Сакс (1907—2004)[4].
Атомна бомба[ред. | ред. код]
Річард Г. Гьюлетт і Оскар Е. Андерсон описують роль Сакса в приверненні уваги президента Рузвельта до можливості створення атомної бомби:
У Білому домі секретар президента, генерал Едвін М. Вотсон, викликав двох спеціалістів з боєприпасів з армії та флоту, полковника Кіта Ф. Адамсона та командувача Гілберта К. Гувера. Після того, як Сакс пояснив їм свою місію, його привели до генерального директора. Сакс прочитав вголос супровідний лист, у якому наголошувалося на тих самих ідеях, що й повідомлення Ейнштейна, але більше вказувалося на потребу у фінансуванні. Коли інтерв’ю наближалося до кінця, Рузвельт зауважив: «Алекс, ти прагнеш подивитись, щоб нацисти нас не підірвали». Тоді він викликав «тато» Ватсона і оголосив: «Це вимагає дій».[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б ALEXANDER SACHS ECONOMIST, DEAD. The New York Times. 24 червня 1973. Процитовано 17 червня 2023.
- ↑ ALEXANDER SACHS ECONOMIST, DEAD. The New York Times. 24 червня 1973. Процитовано 17 червня 2023.
- ↑ Charlotte Sachs biography, immigrantentrepreneurship.org. Accessed October 14, 2022.
- ↑ Hewlett, Richard G.; Anderson, Oscar E. (1962). The New World, 1939–1946. University Park: Pennsylvania State University Press. с. 662.
Примітки[ред. | ред. код]
- Papers of Alexander Sachs. Franklin D. Roosevelt Presidential Library and Museum. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 9 листопада 2006.
- Hailey, Jean R. (28 червня 1973). Alexander Sachs, 79, Prominent Economist, Dies. The Washington Post.
- Hakim, Joy (1995). A History of Us: War, Peace and all that Jazz. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-509514-6.
- Robert Jungk, Brighter than a Thousand Suns: The Story of the Men Who Made The Bomb, translated [from the German] by James Cleugh, New York, Grove Press, 1958.
|
