Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген
| Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген | |
|---|---|
| нім. Amalie Antoinette Karoline Adrienne, Prinzessin von Hohenzollern-Sigmaringen | |
| Народилася |
30 квітня 1815[1][2] Зігмарінген |
| Померла |
14 січня 1841[1][2] (25 років) Зігмарінген |
| Країна |
.svg){kind=small} Гогенцоллерн-Зігмарінген.svg){kind=small} Duchy of Saxe-Altenburgd |
| Діяльність | політична діячка |
| Знання мов | німецька |
| Титул | принцеса |
| Рід | Гогенцоллерн-Зігмарінген |
| Батько | Charles, Prince of Hohenzollern-Sigmaringend |
| Мати | Marie Antoinette Muratd |
| Брати, сестри | Karl Anton, Prince of Hohenzollernd, Princess Karoline of Hohenzollern-Sigmaringend і Princess Friederike of Hohenzollern-Sigmaringend |
| У шлюбі з | Едуард Саксен-Альтенбурзький |
| Діти | Тереза Саксен-Альтенбурзька, Антуанетта Саксен-Альтенбурзька, Johann Prinz von Sachsen-Altenburgd[1] і Ludwig Joseph Karl Prinz von Sachsen-Altenburgd[1] |
 | |
Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген (нім. Amalie von Hohenzollern-Sigmaringen), повне ім'я Амалія Антонієтта Кароліна Адрієнна Гогенцоллерн-Зігмарінген (нім. Amalie Antoinette Karoline Adrienne von Hohenzollern-Sigmaringen; 30 квітня 1815 — 14 січня 1841) — принцеса з дома Гогенцоллернів-Зігмарінгенів, донька 8-го князя Гогенцоллерну-Зігмарінгену Карла Антона та принцеси Марії Антуанетти Мюрат[3], дружина принца Саксен-Альтенбурзького Едуарда.
Біографія[ред. | ред. код]
Амалія народилася 30 квітня 1815 року в Зігмарінгені. Вона була третьою дитиною та другою донькою в родині спадкоємного принца Гогенцоллерну-Зігмарінгену Карла та його дружини Марії Антуанетти Мюрат. Дівчинка мала старшу сестру Кароліну та брата Карла Антона. Згодом у неї з'явилася молодша сестра Фредеріка.
Шлюб батьків був щасливим. У 1817 році вони придбали замок Вайнбург у Швейцарії, який Марія Антуанетта облаштувала на свій смак. Все життя вона віддавала перевагу французькому способу життя та французькій культурі. Літньою резиденцією сім'ї кілька років був замок Краухенвіс у Гогенцоллерні-Зігмарінгені.
Вихованням доньок займалася переважно матір. Вони отримували франкомовну освіту у дусі франкофілії. Для Амалії, яка була улюбленицею матері, була виписана прусська гувернантка. Втім, вона жалілася на поведінку своєї вихованки.[4]
У 1831 році батько успадкував князівський трон. Резиденцією родини став замок Зігмарінген.
Амалія у 20-річному віці була видана заміж за 31-річного принца Едуарда Саксен-Альтенбурзького. Наречений був молодшим братом правлячого герцога Саксен-Альтенбургу Йозефа і служив у баварській армії. Весілля відбулося 25 липня 1835 у Зігмарінгені. У подружжя народилося четверо дітейː
- Тереза (1836—1914) — дружина принца Швеції та Норвегії Августа, дітей не мала;
- Антуанетта (1838—1908) — герцога Ангальтського Фрідріха I, мала шестеро дітей;
- Людвіг (1839—1844) — прожив 4 роки;
- Йоганн (1841—1844) — прожив 3 роки.
Амалія померла за кілька днів після народження молодшого сина. Похована у крипті церкви Спасителя у Зігмарінгені.[5]
Титули[ред. | ред. код]
- 30 квітня 1815—25 липня 1835 — Її Світлість Принцеса Амалія Гогенцоллерн-Зігмарінген;
- 25 липня 1835—14 січня 1841 — Її Світлість Принцеса Едуард Саксен-Альтенбурзький.
Генеалогія[ред. | ред. код]
| Карл Фрідріх Гогенцоллерн-Зігмарінген | Йоганна Гогенцоллерн-Берг | Філіп Йозеф Сальм-Кірбурзький | Марія Терезія ван Хорн | П'єр Мюрат | Жанна Лубьєр | Емерік д'Астор | Марі Алоню | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Антон Алоїз Гогенцоллерн-Зігмарінген | Амалія Зефірина Сальм-Кірбурзька | П'єр Мюрат | Луїза д'Астор | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Гогенцоллерн-Зігмарінген | Марія Антуанетта Мюрат | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Амалія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ Марії Антуанетті був наданий титул принцеси імператорським указом Наполеона I від лютого 1808 року
- ↑ Лекція «Von Paris nach Krauchenwies — Migration im Dienst der Dynastie am Beispiel von Antoinette Murat» Кармен Цівес від 22 листопада 2010 у Краухенвісі
- ↑ Церква Спасителя у Зігмарінгені [1] [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Гогенцоллерни-Зігмарінгени (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 14 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Амалії Гогенцоллерн-Зігмарінген [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Едуарда Саксен-Альтенбурзького [Архівовано 31 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
|
